На наш погляд, не має значення — отримано товар (у тому числі імпортний) безоплатно чи за компенсацію. Нарахування «компенсуючих» ПЗ перш за все залежить від напряму використання таких товарів. Також податкові наслідки з ПДВ залежатимуть від джерела отримання товару:
— якщо товар отримано з-за кордону, то право на податковий кредит (ПК) є в сумі ПДВ, сплаченого на митниці;
— якщо товар отримано на території України, то ПК дорівнює нулю.
Але про все по черзі.
Як відомо, з липня 2015 року весь «вхідний» ПДВ за товарами, роботами, послугами включається до складу ПК незалежно від напряму подальшого використання таких придбань (п. 198.3 ПКУ) за наявності правильно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної чи її замінника (п. 201.11 ПКУ), або митної декларації (МД) при імпорті товарів (п. 201.12 ПКУ). А визначається розмір такого податку виходячи з договірної вартості.
Оскільки при безоплатному придбанні товарів їх договірна вартість дорівнює нулю, то нарахована (сплачена) сума ПДВ також дорівнює нулю.
Інша справа — імпорт товару. У цьому випадку, незважаючи на безоплатність товару, ви зобов’язані сплатити «ввізний» ПДВ виходячи з договірної вартості товару, що ввозиться, але не нижче митної (п. 190.1 ПКУ). Тобто, тут база обкладення ПДВ орієнтована на митну вартість товару. Тому, за наявності МД (п. 201.12 ПКУ), право на ПК за імпортним товаром, отриманим безоплатно, у вас є.
А ось нараховувати «компенсуючі» зобов’язання (п. 198.5 ПКУ) ви повинні виключно в тому випадку, коли придбаний вами безоплатно товар призначений або починає надалі використовуватися в необ’єктних (п. 196 ПКУ), звільнених (п. 197 ПКУ) чи негосподарських операціях. У такому разі база нарахування «компенсуючих» зобов’язань визначається згідно з п. 189.1 ПКУ, тобто виходячи із ціни придбання. І жодних винятків у такому разі для імпортних товарів не передбачено.
Тому за товари, отримані безоплатно, турбуватися не варто: навіть у разі їх використання у вищеперелічених операціях «компенсуючі» зобов’язання дорівнюватимуть нулю, оскільки ціна їх придбання дорівнює нулю (у тому числі для імпортних товарів)*. Але майте на увазі: якщо ви відображали ПК за витратами, що супроводжують отримання безоплатних товарів (наприклад, транспортні витрати тощо), і використовуєте їх в необ’єктних, звільнених або негосподарських операціях, то нарахування «компенсуючих» зобов’язань за такими витратами не уникнути.
* Детально про ціну придбання ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 91, с. 8.
Таким чином, для нарахування «компенсуючих» зобов’язань має значення подальший напрям використання таких безоплатних товарів. При використанні в господарській діяльності в межах оподатковуваних операцій про жодні «компенсуючі» зобов’язання мови бути не може.
Зауважимо, що думка фіскалів щодо «ввізного» ПДВ з безоплатного імпорту змінювалася. Так, у листі Міжрегіонального ГУ ДФС від 19.10.2015 р. № 23207/10/28-10-06-11 вони заперечували можливість відображення ПК на суму сплаченого імпортного ПДВ, аргументуючи це тим, що при безоплатному отриманні товарів відсутній факт такого придбання, як це передбачено п. 198.3 ПКУ. А вже в листі того ж відомства від 08.12.2015 р. № 26639/10/28-10-06-11 контролери з відображенням ПК погодилися (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 8). І нарешті, у листі ДФСУ від 19.05.2016 р. № 10964/6/99-95-42-01-15 такий ПК вони уже не оспорюють.
Наша позиція однозначна: на підставі оформленої МД імпортер має право на ПК, а «компенсуючі» зобов’язання можуть бути нараховані виключно у випадках, коли такий товар призначений або починає використовуватися в операціях, перелічених у п. 198.5 ПКУ.
