Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається згідно із п. 188.1 ст. 188 ПКУ.
Беручи до уваги те, що послуга із залізничного або повітряного перевезення надається пасажиру самим перевізником, слід враховувати, що проїзний документ є договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об’єктом договору між іншими учасниками процесу оформлення замовлення на продаж проїзних документів. При цьому транспортний квиток, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами, одночасно є документом, який дає право на отримання податкового кредиту (за умови дотримання інших правил щодо формування податкового кредиту) без отримання податкової накладної (п.п. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ) тільки його власнику (виходячи із суті договору), а тому транспортний квиток не може бути підставою ні для визначення податкових зобов’язань, ні для формування податкового кредиту у особи, яка прийняла замовлення на його оформлення, якщо ця особа не є перевізником або його структурним підрозділом.
Оформлення електронних перевізних документів, що застосовуються для авіаційного перевезення, здійснюється відповідно до ст. 60 Повітряного кодексу України, Конвенції щодо уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (Варшавська конвенція 1929 року), наказу Державіаадміністрації від 20.01.2009 р. № 37 «Про впровадження електронних перевізних документів», наказу Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 р. № 735 «Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2012 р. за № 2219/22531.
Тобто суб’єкт господарювання, який не є перевізником та здійснює прийом замовлень на продаж залізничних та авіаційних квитків, прийом коштів за квитки та повернення коштів за невикористані квитки, повинен визначати свої податкові зобов’язання з ПДВ та податковий кредит без урахування вартості проїзного документа, отриманої ним від особи, яка здійснила замовлення проїзного документа.
При цьому в податковій накладній, що має бути виписана таким суб’єктом господарювання, який здійснює прийом замовлень на продаж залізничних чи авіаційних квитків, не повинні враховуватися кошти, отримані в оплату вартості проїзного документа. Така податкова накладна виписується лише на вартість послуг, наданих у зв’язку з таким замовленням та поверненням (посередницьких послуг), оскільки ці послуги є об’єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
За матеріалами підкатегорії 101.28 БЗ
