Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 2346), неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Пунктом 35.2 ст. 35 Закону № 2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
При цьому згідно із п. 35.3 ст. 35 Закону № 2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст. 187 ПКУ.
За матеріалами підкатегорії 101.02 БЗ
коментар редакції
Помилково надійшли гроші — чи потрібна ПН?
На рахунок платника ПДВ з тих чи інших причин помилково надійшли гроші. Чи вважати такі грошові кошти передоплатою та чи нараховувати на них ПДВ?
Податківці відповідають, що не нараховувати податкові зобов’язання можна у разі дотримання двох умов:
1) грошові кошти повернено протягом 3 банківських днів;
2) у платника немає договірних відносин з тим суб’єктом господарювання, який перерахував грошові кошти.
Якщо одну з цих умов порушено, то, згідно з логікою податківців, на дату надходження «лівих» коштів потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ та реєструвати податкову накладну, а на дату повернення — складати розрахунок коригування та зменшувати податкові зобов’язання (за умови, що платник, який перерахував кошти, зареєструє такий розрахунок в ЄРПН).
На нашу думку, такий підхід правильний лише частково. Дійсно, ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ передбачає, що помилково зараховані кошти неналежний отримувач повинен перерахувати протягом 3 банківських днів від дня отримання відповідного повідомлення. Проте навіть якщо зазначених строків не дотримано, це може бути розцінено тільки як порушення порядку безготівкових розрахунків, але не як підстава для нарахування ПДВ.
Якщо між особою, яка перерахувала кошти, та отримувачем немає договірних відносин, грошові кошти не можна в принципі вважати передоплатою. Адже у такому разі відсутнє постачання товарів або послуг (пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). А отже, немає і об’єкта обкладення ПДВ (п. 185.1 ПКУ). У будь-якому випадку. Навіть якщо помилково зараховані на банківський рахунок підприємства грошові кошти своєчасно не повернені.
Договірні відносини з контрагентом є, але сума перерахування перевищує суму за договором? На наш погляд, і тут немає підстав для нарахування ПДВ на надміру отримані кошти. Аргумент той самий — «надлишок» не пов’язаний з операціями постачання товарів або послуг. Хоча уникнути претензій податківців у цьому випадку навряд чи вдасться. Шукати захисту, ймовірно, доведеться в суді (див., наприклад, постанову Тернопільського окружного адмінсуду від 19.03.2013 р. у справі № 819/281/13-a, яку залишено без змін ухвалою ВАСУ від 01.04.2014 р.).
