Відповідно до п.п. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 ПКУ нематеріальні активи — право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис — це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.
Електронний цифровий підпис — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Засіб електронного цифрового підпису — програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки електронного цифрового підпису.
Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису — до групи 6 нематеріальних активів.
За матеріалами підкатегорії 102.05 БЗ
коментар редакції
Комп’ютерні програми та ключі ЕЦП
Запитання надзвичайно популярне. Кожне підприємство нині має комп’ютери та ключі електронного цифрового підпису (ЕЦП). Як їх обліковувати? Податківці кажуть, що в обох випадках йдеться про нематеріальні активи. Причому права користування комп’ютерними програмами вони пропонують відносити до групи 5 (авторське право та суміжні з ним права), а ключі ЕЦП — до групи 6 (інші нематеріальні активи).
Дійсно, комп’ютерні програми та права на користування ними зазвичай включають до складу нематеріальних активів. Проте, на наш погляд, не завжди в податковому обліку це має бути група 5. Наприклад, програми, придбані для кінцевого користування, логічніше відображати в групі 6 нематеріальних активів. А от якщо отримано права на використання комп’ютерної програми (наприклад, право її тиражувати та розповсюджувати), тоді ви маєте справу з авторським правом і суміжними з ним правами. І для їх обліку група 5 буде цілком доречна.
Крім того, можливий варіант обліку комп’ютерних програм у складі вартості об’єктів основних засобів. Це так звані ОЕМ-версії, які прив’язані до конкретного комп’ютера.
Детальніше усе це ви можете дізнатися з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 50, с. 26.
Тепер про облік ключа ЕЦП. Ми дотримуємося позиції, що вартість придбаного за плату ключа ЕЦП — звичайні адміністративні витрати (п. 18 П(С)БО 16 «Витрати»). Відобразити їх у витратах періоду можна одразу в повній сумі або (для обережніших платників) шляхом розподілу на запланований строк дії ЕЦП (через рахунок 39). Детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 34, с. 36.
