Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі — довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
Державною мовою в Україні є українська мова (ст. 10 Конституції України).
Згідно зі ст. 1 Закону України від 03.07.2012 р. № 5029-VI «Про засади державної мовної політики», із змінами та доповненнями, державна мова — закріплена законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформатики тощо.
Проте переклад довідки, що підтверджує резидентський статус нерезидента, для застосування переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування не має такої ж юридичної сили, як її оригінал. Автентичність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналові) має бути засвідчено.
Зокрема, ст. 79 Закону України від 02.09.93 р. № 3425-XII «Про нотаріат», зі змінами та доповненнями, передбачає засвідчення вірності перекладу.
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
За матеріалами підкатегорії 102.18 БЗ
