висновок документа
За липень 2016 року банки не надають податковим органам інформацію у випадках, якщо протягом цього звітного місяця було встановлено перевищення 90-денного строку розрахунків без перевищення 120-денного строку
Лист, що коментується, роз’яснює, як банкам слід застосовувати постанову Правління НБУ № 361 від 28.07.2016 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 3) у частині нового граничного строку розрахунків за зовнішекономопераціями — 120 днів замість колишніх 90.
Стара практика дій НБУ і податківців у подібних випадках (зі зміною граничних строків таких розрахунків) підводила до думки, що орієнтуватися слід на дату набуття цією постановою чинності — на 29.07.2016 р. Тобто на дату, з якої фактично й було встановлено новий граничний строк розрахунків. Очікувалося, що НБУ у «старому дусі» роз’яснить, як застосовувати цю зміну до незакритих («перехідних») зовнішекономоперацій. А саме: якщо 90 днів минули до 29 липня, то строк до 120-ти не продовжується, якщо не минули — то граничний строк розрахунків за такими операціями автоматично продовжується до 120 днів.
На диво, НБУ в листі, що коментується, підійшов до «перехідно-строкової» проблеми набагато ліберальніше!
«За звичкою» згадавши ст. 58 Конституції України (у тій її частині, що «нормо-пом’якшення» відповідальності можуть застосовуватися «заднім числом»), автори листа зазначають таке.
Банки за звітний місяць — липень 2016 року надають податковим органам інформацію про прострочення у зовнішекономрозрахунках*, якщо протягом цього місяця було встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків. І — не подають податківцям таку інформацію у випадках, якщо протягом липня було встановлено перевищення 90-денного строку розрахунків без перевищення 120-денного строку!
* До 10 числа наступного за звітним місяця (п. 5.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136). Тобто про лист, що коментується, банки, швидше за все, дізналися, коли така інформація податківцям уже була подана… ☹
Із цього випливає: якщо за ЗЕД-операцією в липні — у тому числі і в будь-яку дату до 29 липня (!) — строк 90 днів було перевищено, але не було перевищено новий, 120-денний, строк, то банк фіскалів про такі факти не повинен повідомити. Отже, про випадки перевищення в липні 90, але не перевищення 120 днів, фіскали, можливо, й не дізнаються і пеню не нарахують. Ну що ж, не заглиблюватимемося в законність такого підходу банкірів, а просто їм подякуємо.
Проте зазначимо, що не все абсолютно тут залежить від НБУ. Адже за нарахування ЗЕД-пені відповідає ДФСУ, реакція якої на ці зміни нам наразі не відома. Сподіваємося, вона буде в тому самому ліберальному ключі, проте на практиці можуть бути й перекоси «генеральної лінії» НБУ.
Наприклад, у підприємства 90-денний строк було перевищено до 29 липня. Але розрахунки в серпні не провели, унаслідок чого «успішно» здолали також і 120-денну відмітку. За липень банк на порушника (згідно з листом, що коментується) фіскалам не «настукав», але за серпень про це порушення йому вже доведеться повідомити податківців. Ось тут і постає запитання: фіскали за актом нарахують пеню з 91-го чи зі 121-го дня? І, зауважимо, якщо пеня буде нарахована з 91-го дня, відбиватися (навіть у суді) буде складно. Адже в такій ситуації перше порушення граничного строку відбулося в липні до 29-го числа, тобто ще в періоді дії 90-денного обмеження…
Словом, на все — воля фіскальна, але сподіватимемося на краще ☺
