(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 61
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/22
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2016/№ 69

Зарплата на рівні мінімальної: кому можна, а кому — ні?

Те, що зарплата працівника в загальному випадку має бути не менше мінімального рівня, установленого законодавством, ви напевно добре знаєте. Проте розмір мінімальної оплати праці в Україні регулюється не тільки державою, а ще й генеральною та галузевими угодами, а також колективними договорами. Як працює таке договірне регулювання? Чи можна, керуючись ним, усім працівникам підприємства виплачувати зарплату в однаковому мінімальному розмірі? Давайте розбиратися разом.

Насамперед, друзі, пригадаємо, чим у принципі є мінімальна заробітна плата і чому вона дорівнює. А вже потім з’ясуємо, для яких категорій працівників і в якому порядку її встановлюють.

Мінзарплата: що за «фрукт»?

Мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Так стверджують ст. 95 КЗпП* і ст. 3 Закону про оплату праці**.

* Кодекс законів про працю України.

** Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Важливо! До МЗП не включають доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати***.

*** Детально про те, які виплати входять до складу заробітної плати, ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 50, с. 4.

Розмір МЗП установлює Верховна Рада України за поданням КМУ в Законі про держбюджет. Не став винятком і 2016 рік (див. ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII). У 2016 році МЗП дорівнює:

— у місячному розмірі: з 1 січня по 30 квітня — 1378,00 грн., з 1 травня по 30 листопада — 1450,00 грн., з 1 грудня — 1600,00 грн.;

— у погодинному розмірі: з 1 січня по 30 квітня — 8,29 грн., з 1 травня по 30 листопада — 8,69 грн., з 1 грудня — 9,59 грн.

Майте на увазі: МЗП є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання, а також для фізичних осіб.

Роботодавець не має права встановлювати працівнику заробітну плату нижче мінімального розміру

Тобто, якщо працівник, який прийнятий на повну ставку, виконав установлену йому місячну (погодинну) норму праці (обсяг робіт), розмір його основної заробітної плати не має бути нижче за розмір МЗП.

Крім державного регулювання оплати праці, існує ще й договірне регулювання. Його основа — система угод, укладених на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів ( ст. 14 Закону про оплату праці).

Про них далі. ☺

«Договірна» мінзарплата

Вершиною «айсберга» договірного регулювання оплати праці є генеральна угода.

Важливо! 23.08.2016 р. КМУ, профспілки та роботодавці уклали нову Генеральну угоду про соціально-економічну політику в Україні на 2016-2017 роки (далі — нова Генугода).

На кого поширюється її дія? На всіх суб’єктів, які перебувають у сфері дії сторін, які її підписали (ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII). Хто ці суб’єкти? Прямої відповіді на це запитання зазначений Закон не дає. Проте КМУ відповісти на нього спробував на Урядовому порталі (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249256515&cat_id=244276429).

Тож якщо при укладенні генерального договору підприємство було представлене уповноваженими представниками як роботодавця, так і працівників, для нього буде обов’язковим дотримання норм і положень цієї угоди.

А якщо такого представництва не було? Тоді підприємство може (за бажання), але не зобов’язане, дотримуватись положень генеральної угоди. Такої ж думки у період дії попередньої Генугоди на 2010 — 2012 роки дотримувалося і Мінсоцполітики (раніше — Мінпраці) (див., зокрема, листи від 31.07.2013 р. № 8422/0/14-13/18, від 04.07.2008 р. № 435/13/84-08 і від 17.03.2011 р. № 2774/0/14-11/18).

Той факт, що однією із сторін нової Генугоди тепер є КМУ, не повинен вплинути на думку Мінсоцполітики.

Зауважимо, що така сама логіка простежується в цього відомства і щодо дотримання норм і положень галузевих (міжгалузевих) угод (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.2015 р. № 1002/18/93-15).

Проте ми б радили вам бути обережними в цьому питанні. Пояснимо чому.

Статтею 11 Закону про оплату праці встановлено: мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати як мінімальні гарантії в оплаті праці визначаються генеральною угодою. Це норма спеціального закону у сфері оплати праці.

Отже, мінімальні гарантії, визначені генеральною угодою, повинні дотримувати абсолютно всі суб’єкти господарювання, які використовують найману працю. Саме такого висновку свого часу дійшли Держнаглядпраці та Федерація профспілок України в листі від 07.02.2008 р. № 013-0184-01, № 07/01-16/275.

То як бути?

Обережним роботодавцям рекомендуємо дотримуватись приписів чинної генугоди

Увага! У розд. II нової Генугоди зазначено, що розмір зарплати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом.

Нагадаємо, що до цього часу роботодавці відповідно до Генугоди на 2010 — 2012 роки орієнтувалися на фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Мінсоцполітики за попередній місяць.

А ще нова Генугода передбачає, що в 2016 році на небюджетних підприємствах тарифна ставка працівника 1-го розряду встановлюється у розмірі:

— визначеному відповідною галузевою угодою, укладеню до набрання чинності новою Генугодою;

— не нижче 110 % МЗП, визначеної законом, для галузей, в яких не укладено галузевої угоди або положення укладених до набрання чинності новою Генугодою галузевих угод не регулюють розмір тарифної ставки робітника 1-го розряду.

Ідемо далі. Дотримуючись норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами, підприємства самостійно встановлюють у колективному договорі розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів.

Якщо на підприємстві колективний договір не укладено, роботодавець зобов’язаний розробити відповідний внутрішній документ (наприклад, Положення про оплату праці), в якому будуть урегульовані ці питання, і погодити його з профкомом або представником трудового колективу.

З регулюванням оплати праці розібралися. Переходимо до «солодкого» ☺ — до зарплати працівників.

Ні для кого не секрет, що чимало роботодавців «економлять» на працівниках, установлюючи їм мінімалку. Чи припустимо це? Розбираємося!

Оплата праці

Почнемо з головного. Установити зарплату в мінімальному розмірі, визначеному на державному або договірному рівні, ви можете виключно некваліфікованим працівникам. Такий висновок випливає зі ст. 95 КЗпП, ст. 3 Закону про оплату праці і положень генугоди (див. вище).

Хочете знати, хто до них належить? Це працівники, назви професій яких перелічені в розділі 9 Класифікатора професій «Прості професії».

А як же бути з усіма іншими? Зараз розповімо.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці ( ст. 96 КЗпП, ст. 6 Закону про оплату праці). Для чого її застосовують?

Мета тарифної системи — формування та диференціація розмірів заробітної плати ( ст. 96 КЗпП)

При цьому роботи розподіляють залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Тарифна система включає:

— тарифні сітки;

— тарифні ставки;

— схеми посадових окладів;

— тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Знайте: роботодавець не має права ігнорувати встановлення тарифних ставок і окладів, навіть якщо в нього працює один-єдиний працівник.

Тарифна сітка. Вона слугує для визначення правильних співвідношень між оплатою праці та кваліфікацією робіт. Тарифна сітка складається з певної кількості тарифних розрядів і відповідних міжрозрядних коефіцієнтів.

Тарифний розряд. Це величина, що відображає складність виконуваних робіт і рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу відповідної складності.

Кожному тарифному розряду в тарифній сітці відповідає свій коефіцієнт.

Тарифний коефіцієнт. Це елемент порозрядної диференціації тарифних ставок тарифної сітки. Його визначають як відношення розміру тарифної ставки кожного наступного розряду тарифної сітки до розміру тарифної ставки 1-го розряду. Таким чином, тарифний коефіцієнт показує, наскільки рівень оплати робіт того чи іншого розряду вищий за рівень оплати робіт 1-го розряду.

Згідно зі ст. 96 КЗпП підприємства формують тарифну сітку (схеми посадових окладів) на підставі:

— тарифної ставки робочого 1-го розряду. Її розмір повинен перевищувати законодавчо встановлений розмір МЗП;

— міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Маючи тарифну сітку, роботодавець відносить виконувані роботи до певних тарифних розрядів і присвоює кваліфікаційні розряди працівникам відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника. Робить він це за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (представником трудового колективу).

Тарифно-кваліфікаційний довідник (довідник кваліфікаційних характеристик). Це нормативний документ у вигляді збірки описів професій, систематизованої за видами економічної діяльності. Він містить перелік основних робіт, що властиві тій чи іншій посаді, з урахуванням їх складності, точності та відповідальності, а також вимоги, що висуваються до працівника, щодо виробничих навиків, знань, прийомів тощо.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики професій і посад працівників розробляє та затверджує Мінсоцполітики ( ч. 4 ст. 6 Закону про оплату праці, п.п. 21 п. 4 Положення про Мінсоцполітіки, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 389/2011). Але (!) тільки щодо працівників загальних професій і посад, уключених до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

У вас працюють працівники ексклюзивних професій/посад?

Тоді можете розробити для них тарифно-кваліфікаційні характеристики самостійно

Тарифна ставка. Під нею розуміють фіксований розмір оплати праці працівника за виконання норми праці або трудових обов’язків певної складності (кваліфікації) за одиницю часу (година, день, місяць).

Тарифна ставка 1-го розряду встановлює розмір оплати за просту, низькокваліфіковану працю, виконану за одиницю часу.

Тарифний коефіцієнт 1-го розряду дорівнює 1. Далі тарифні ставки встановлюють у прямій залежності від кваліфікації працівника — чим вище кваліфікація, тим вище розряд і, відповідно, більше тарифна ставка.

Щоб визначити тарифні ставки 2-го і наступних розрядів, тарифну ставку 1-го розряду множать на тарифний коефіцієнт відповідного розряду.

Оклад. Працю керівників, фахівців і службовців оплачують виходячи з окладу — норми оплати праці за місяць.

Посадові оклади роботодавець установлює відповідно до посади і кваліфікації працівника. Для цього, як правило, складають схему посадових окладів. Така схема — це перелік посад і відповідних їм посадових окладів з нижньою та верхньою межами окладу за кожною посадою.

Установлені місячні тарифні ставки та оклади відображають у штатному розписі підприємства.

Усіх під одну гребінку: чи можна?

Припустимо, що є роботодавець, який вирішив «забити» на вимогу ст. 96 КЗпП і встановив усім працівникам (від прибиральниці до директора) зарплату в однаковому розмірі.

Таке порушення трудового законодавства може виявити Держпраці, якщо завітає до нього на перевірку. За результатами такої перевірки це відомство складе акт і припис про усунення порушення (п. 7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Держпраці..., затвердженого наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. № 390).

Адже

умови трудових (колективних) договорів, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, вважають недійсними

У приписі Держпраці визначить строк усунення порушень і вкаже строк письмового повідомлення про їх усунення.

Коли строк усунення порушень мине, в інспектора цього відомства з’явиться право провести позапланову перевірку підприємства за результатами виконання припису. Щоправда, з підставами для такої перевірки не все гладко, оскільки в минулому перевірки у сфері трудового законодавства підпадали під правила «наглядового» Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V (на це орієнтований і зазначений Порядок). Зараз же вони виведені з-під дії цього Закону (про це прямо зазначено в його ст. 2).

Тобто в теорії позапланова перевірка підприємства «трударями» під великим питанням. Проте на практиці вона цілком реальна.

А тепер про штрафи. Підприємству як роботодавцю загрожують фінансові санкції відповідно до ст. 265 КЗпП у розмірі однієї МЗП.

Крім того, за результатами перевірки інспектор з праці може скласти протокол про адміністративне правопорушення ( ч. 1 ст. 41 КпАП****). Це загрожує для посадових осіб підприємства адмінштрафом у розмірі від 510 до 1700 грн.

**** Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Притягнення до відповідальності і накладення штрафу на винних осіб здійснює суд. Причому в цій ситуації він, швидше за все, буде не на вашому боці (див., наприклад, постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 21.01.2010 р. у справі № 3-3738/2009р, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.11.2010 р. № К-30023/10).

Якщо вимоги щодо усунення порушень не будуть виконані, інспектор з праці, який завітав на позапланову перевірку, має право оштрафувати посадових осіб на підставі ст. 1886 КпАП. Розмір штрафу — від 850 до 1700 грн. Не хочете потрапити під «роздачу»? Тоді пропонуємо вам такий вихід.

Від кожного — за здібностями

Роботодавець поставив мету — диференціація та низька зарплата. Як її досягти? Вище ми вже зазначали, що тарифна сітка складається з тарифних розрядів робіт і відповідних міжрозрядних коефіцієнтів. Тарифні коефіцієнти госпрозрахунківці встановлюють самостійно з урахуванням положень генеральної, галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод. Тарифний коефіцієнт 1-го розряду дорівнює 1. Тарифний коефіцієнт наступного розряду повинен перевищувати попередній. Адже підвищується рівень кваліфікації (складності роботи).

Так-от,

щоб розбіжність у розмірах зарплати між усіма розрядами зробити мінімальною, максимально наблизьте ці коефіцієнти один до одного

Але цей варіант працює, тільки якщо тарифні коефіцієнти для цієї галузі не встановлені у відповідній угоді.

Наприклад, тарифний коефіцієнт 2-го розряду зробіть рівним 1,001, 3-го — 1,002, 4-го — 1,003 тощо.

Припустимо, що оклади (тарифні ставки) на підприємстві в 2016 році розраховують виходячи з розміру окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду:

— з 01.01.2016 р. — 1520 грн.;

— з 01.05.2016 р. — 1610 грн.;

— з 01.12.2016 р. — 1780 грн.

У нашому випадку виходить, що місячна тарифна ставка працівника 2-го розряду в серпні 2016 року дорівнюватиме 1611,61 грн. (1610 грн. х 1,001), працівника 3-го розряду — 1613,22 грн. (1610 грн. х х 1,002) тощо.

Ось, будь ласка: ми отримали диференціацію заробітної плати працівників різної кваліфікації, як того вимагають ст. 96 та 97 КЗпП.

У результаті — і кози ситі, і сіно ціле. ☺

висновки

  • Якщо працівник, прийнятий на повну ставку, виконав установлену йому місячну (погодинну) норму праці (обсяг робіт), розмір його основної зарплати не має бути нижче за розмір МЗП.
  • Усі підприємства зобов’язані орієнтуватися на норми трудового законодавства і розробляти тарифні сітки (схеми посадових окладів), ґрунтуючись на тарифній ставці працівника першого розряду.
  • Прописуючи в локальному документі порядок оплати праці, дотримуйтесь норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) та територіальними угодами.
мінімальна зарплата додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті