Плануємо роботу у 2017 році: Мінсоцполітики уже підготувалося, а ви?

Норма робочого часу

Єдиної, законодавчо затвердженої норми тривалості робочого часу на рік немає. Річ у тім, що вона може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлено на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний) і які дні тижня є вихідними, від тривалості щоденної роботи (зміни).

Норму тривалості робочого часу підприємства визначають самостійно, дотримуючись вимог ст. 50 — 53, 67 і 73 КЗпП. При цьому врахуйте таке.

1. Нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин ( ч. 1 ст. 50 КЗпП). Якщо ж працівник, крім основного місця роботи працює ще й на умовах сумісництва, то в цілому тривалість його робочого часу може перевищити цей показник.

При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням з профкомом.

Якщо запровадження п’ятиденного робочого тижня недоцільне, установлюють шестиденний робочий тиждень з одним вихідним вдень. У цьому випадку тривалість щоденної роботи не може перевищувати:

— 7 годин — при тижневій нормі 40 годин;

— 6 годин — при тижневій нормі 36 годин;

— 4 години — при тижневій нормі 24 години.

Тривалість роботи напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

2. Скорочену тривалість робочого часу законодавець установлює для окремих категорій працівників, зазначених у ч. 1 ст. 51 КЗпП. Це працівники:

1) віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, віком від 15 до 16 років (учні віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень;

2) зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці згідно з Переліком, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163, — не більше 36 год. на тиждень;

3) що належать до окремих категорій (вчителі, лікарі тощо), для яких скорочену тривалість робочого часу встановлено законодавством.

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

3. За угодою між працівником і роботодавцем ( ст. 56 КЗпП), або з ініціативи роботодавця ( ч. 3 ст. 32 КЗпП) працівнику може встановлюватися неповний робочий час шляхом:

— зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);

— зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);

— одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня).

Зауважте, що робота за сумісництвом є різновидом роботи на умовах неповного робочого часу (див. лист Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08).

4. При роботі в нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) установлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Проте це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.

При цьому тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами роботи, зокрема, на безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем ( ч. 2 ст. 54 КЗпП).

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочують на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні

Це прямо прописано у ст. 53 КЗпП.

Це правило не поширюється на працівників зі:

— скороченою тривалістю робочого часу (перелічені у ст. 51 КЗпП);

— неповним робочим часом, у тому числі й на сумісників (див. лист Мінсоцполітики від 28.08.2014 р. № 397/13/116-14).

Про свята

Не секрет, що будь-який день відпочинку — радість для працівника. А окрім вихідних днів є ж ще 11 святкових і неробочих днів! Їх перелік наведено у ст. 73 КЗпП.

Причому, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний день після святкового (неробочого). Це прямо передбачено ч. 3 ст. 67 КЗпП.

У зв’язку з цим за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями субота і неділя у 2017 році вихідний день:

— у неділю 1 січня має бути перенесено на понеділок 2 січня;

— у суботу 7 січня — на понеділок 9 січня;

— у неділю 16 квітня — на понеділок 17 квітня;

— у неділю 4 червня — на понеділок 5 червня;

— у суботу 14 жовтня — на понеділок 16 жовтня.

Крім того, КМУ може рекомендувати керівникам підприємств додатково перенести окремі робочі дні. Хоча роботодавець може й сам проявити ініціативу і перенести, наприклад, робочий день з понеділка 8 травня 2017 року на суботу 13 травня, щоб дати можливість працівникам погуляти «за повною програмою» в період з 6 по 9 травня.

Таке перенесення здійснюйте на підставі наказу керівника з подальшим переглядом графіка роботи підприємства. І тут майте на увазі таке.

Якщо передуючий святковому (неробочому) робочий день переносите на вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня (див. вище).

Тобто, припустимо, у передсвятковий день 8 травня 2017 року працівники повинні були відпрацювати 7 годин з урахуванням скорочення роботи на одну годину. Цей робочий день було перенесено на суботу 13 травня. Отже, в суботу 13 травня тривалість їх роботи повинна дорівнювати 7 (а не 8!) годинам.

Перенесення робочих днів обов’язково врахуйте при наданні працівникам відпусток.

На завершення наведемо норму тривалості робочого часу на 2017 рік, розраховану за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня і зменшенням тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів.

Норми тривалості робочого часу на 2017 рік