На наш погляд, вимоги податківців не мають під собою законодавчих підстав. Чому?
Згідно з абзацом другим п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ в разі користування «вугільною» пільгою норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми ПДВ від вартості яких були включені до ПК у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги. Зверніть увагу, що вказівку про незастосування п. 198.5 ПКУ щодо «перехідних» «вугільних» товарів/послуг, необактивів, за якими ПК відобразили до переходу на «вугільну» пільгу, здійснено без жодних застережень! І це при тому, що такі «перехідні» уже починають використовуватися платником у пільгованих за ПДВ операціях.
При цьому зауважимо, що додаток Д7 до декларації, який змушують подати фіскали, безпосередньо пов’язаний із застосуванням ст. 199 ПКУ, присвяченої пропорційному нарахуванню компенсуючого ПДВ. Ця стаття регулює ситуації, коли придбані та/або виготовлені товари/послуги, необактиви частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні. Тобто при використанні придбаного тільки в пільгованих операціях повинна застосовуватися норма п. 198.5ПКУ, і тільки при використанні «і там, і там» застосовується ст. 199 ПКУ.
А як випливає зі змісту запитання, ідеться тільки про залишки вугілля, придбаного вами у 2015 році, за яким до початку користування «вугільною» пільгою був заявлений ПК. Оскільки ж ви користуєтеся зазначеною пільгою, це вугілля повністю (!), а не частково (що було б умовою для обов’язкового застосування ст. 199 ПКУ) використовується вами в не оподатковуваних ПДВ операціях. А така зміна напряму використання (повного!) з оподатковуваних на неоподатковувані операції чітко підпадає під п. 198.5 (а не ст. 199) ПКУ, від застосування якого — тобто від нарахування ПЗ з ПДВ — вас і звільнили законодавці в зазначеному другому абзаці п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Отже, заяви ваших фіскалів не мають під собою законних підстав. Те саме стосується й заявленого до 2016 року ПК за товарами/послугами/необактивами, що повністю використовуються цього року в операціях з пільгованим вугіллям.
Водночас, не виключаємо, що фіскали можуть спробувати змусити вас виконувати ст. 199 ПКУ і подавати додаток Д7 у тому випадку, якщо у вас був минулого року ПК за якимись товарами/послугами/необактивами, що цього року використовуються одночасно як у цих не оподатковуваних (з продажу вугілля), так і в оподатковуваних ПДВ операціях. Хоча, імовірно, якщо законодавці пожаліли весь минулорічний ПК, пов’язаний з пільгованим вугіллям повністю, то пов’язаний частково — повинні були й поготів…
Проте в п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ зазначено тільки про незастосування п. 198.5, а про ст. 199 сказати забули. Зрозуміло, що використовувати одну норму і не використовувати іншу ідеологічно не правильно (основний все ж таки п. 198.5). Проте за «подвійними» придбаннями податківці можуть зачепитися за цей момент. Протиставити їм можна хіба що посилання на базу оподаткування ( п. 189.1 ПКУ), присутню у ст. 199 ПКУ. Адже ця база застосовується при здійсненні операцій, описаних саме в п. 198.5 ПКУ…
Що ж стосується витрат, пов’язаних повністю або частково з пільгованим вугіллям, за якими ПК відобразили цього року, то щодо них п. 198.5 і ст. 199 ПКУ повинні застосовуватися.
