(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 100
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
  • № 94
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/23
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2016/№ 101

«Недодекларований» імпорт: тимчасове вилучення — ще не конфіскація

Підприємство імпортувало штучний товар за базисом постачання EXW. Частину товару понад вагу, зазначену в МД, податківці конфіскували за протоколом ( ст. 472 МКУ) як незадекларовану. Чи оплачувати цю частину товару продавцю і що буде з валютним контролем банку на таку частину загальної суми інвойсу?

Почнемо з того, що санкція ч. 1 ст. 472 МКУ насправді загрожує особі, яка порушила відповідне митне правило, не тільки адміністративним штрафом у розмірі 100 % вартості незадекларованих товарів комерційного призначення, а й їх конфіскацією. При цьому там же уточнюється, що таким порушенням вважається незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей зокрема про кількість товару.

Зрозуміло, що йдеться про зазначення кількості товару, що імпортується вами, у митній декларації (МД), форму якої затверджено постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

А причина може критися в тому, що ви погодилися на одну з найбільш клопітних умов постачання згідно з Інкотермс-2010 — тобто на базис EXW, що покладає на вас як покупця товару практично всі можливі ризики та обов’язки — і конкретно митного декларування. Тому ваш продавець, мабуть, усі свої обов’язки за ЗЕД-контрактом виконав, тільки-но передав перевізнику ваш товар зі свого складу, і не оплачувати йому вартість вилученої податківцями частини товару у вас підстав немає. ☹ Не хотілося б голослівно звинувачувати перевізника (або експедитора), але, ймовірно, він не досить серйозно поставився до вимоги про вказівку ваги вантажу (товару) в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), зазначивши його для цілей перевезення «із запасом», а ви як декларант товару мабуть автоматично переписали цей показник з CMR в МД…

Зазначимо на майбутнє, що якщо товар, який імпортується, не ваговий, а штучний (як у вашому випадку), то його вага грає роль допоміжного показника, а згідно з Порядком заповнення МД, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.2012 р. № 651, у графі 31 МД зазначається, зокрема, така характеристика товару, що імпортується, як

«кількість (в одиницях виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару)»

Особливу увагу зверніть на те, що саме правильний показник кількості товару у штуках повинен прямо визначати вартість цього товару згідно з рахунком (інвойсом). Інакше кажучи, якщо ваш імпортований товар не ваговий, а штучний, то в МД його кількість має бути явно і правильно прописано у штуках (шт.) — код 2009 за КСПОВО*. Найголовніше в ситуації ввезення штучного товару: розмір ввізного ПДВ і митних зборів та платежів повинен прямо пов’язувати розмір їх бази саме з показником кількості товару, вираженим у штуках, а не у вагових одиницях. До речі, це важливо і для подальшого складання вами податкових накладних на цей товар у разі, якщо його продаватимете. Утім, не виключаємо, що з цим показником у вашій МД все було гаразд, а фіскали просто прискіпались… ☹

* Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96.

Повертаючись до виявленого фіскалами «перевищення» зазначеної в МД ваги товару (що вони, очевидно, розтлумачили як факт недекларування вами «зайвого» товару, що нібито «затягнув» на таку «зайву» вагу), зазначимо, що на етапі складання протоколу про порушення митних правил ( ст. 494 МКУ) саме про конфіскацію «зайвих» товарів (навіть якщо вони дійсно зайві) говорити ще рано, а можна — тільки про їх тимчасове вилучення!

Погляньте. Що стосується тимчасового вилучення згідно зі ст. 511 МКУ, то, по-перше, інкримінована вам ст. 472 МКУ дійсно передбачає обов’язкове застосування цієї процедури до товарів порушника ( ч. 2 ст. 511 МКУ). А по-друге — і це головне — таке вилучення товарів (і відповідних документів) має саме тимчасовий характер! Зауважимо, що тимчасово вилучені (але ще не конфісковані!) товари та документи обов’язково мають бути чітко перелічені як у самому протоколі про порушення митних правил, так і у спеціальному додатку до нього (форми затверджено наказом Мінфіну від 31.05.2012 р. № 652) — увага! — з точним зазначенням кількості, ваги, особливих ознак і вартості тимчасово вилучених товарів ( ч. 2 ст. 511 МКУ).

На відміну від цього, конфіскація товару регламентується зовсім іншою нормою — ст. 465 МКУ, що, по-перше, встановлює, що конфісковані товари безоплатно передаються у власність держави (зрозуміло, що не тимчасово, а назавжди); по-друге — це важливо! — визначає конфіскацію не як елемент процедури провадження у справах про порушення митних правил, а як один із самостійних видів адміністративних стягнень за подібні порушення ( п. 3 ч. 1 ст. 461 МКУ). І по-третє — причому це для вас найважливіше! — згідно з ч. 2 ст. 465 МКУ:

конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду

І тільки на суд (до речі, місцевий — див. ч. 2 ст. 522 МКУ) у вас уся надія! Та у вас, власне, іншого вибору й немає, оскільки ця сама ч. 2 ст. 522 МКУ прерогативу розгляду зокрема справ за порушення митних правил, передбачених «вашою» ст. 472 МКУ, віддає саме судам…

На що конкретно вам сподіватися? А ось на що.

Ви повинні доказово продемонструвати судді, що належним чином задекларована кількість товару у шт., помножена на ціну одиниці останнього, точно відповідає тій сумі операції згідно з інвойсом, яка є базою для сплати митних платежів. А отже, виявлена при розмитненні невідповідність фактичних і помилково зазначених у МД вагових показників не могла спричинити «неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності». А отже, згідно з ч. 1 ст. 268 МКУ — яку ми тільки-но процитували — у вашій ситуації має йтись не про порушення митних правил, а про допущену в МД помилку в додаткових вагових показниках. Яку, як приписано в ч. 2 цієї самої статті, посадові особи ДФСУ повинні надати вам можливість виправити (якщо звичайно такі помилки ви не допускали систематично, тобто більше двох разів за місяць — див. ч. 3 її ж).

І тоді в судді (загального місцевого суду), який повинен розглянути цю справу одноосібно ( ч. 1 ст. 528 МКУ) у 15-денний строк з дня отримання матеріалів ( ч. 1 ст. 525 МКУ), будуть усі підстави для винесення постанови про припинення провадження ( п. 3 ч. 1 ст. 527 МКУ) згідно з ч. 1 ст. 460 МКУ. ☺ Остання прямо передбачає звільнення від відповідальності за несистематичні помилки в МД, що не тягнуть за собою «неправомірного звільнення…» (і далі згідно з цитатою з ч. 1 ст. 268 МКУ).

До речі, вдаватися до процедури компромісу згідно зі ст. 521 МКУ вам не слід, оскільки вона передбачає визнання вами вини у вчиненні такого правопорушення, як порушення митних правил, тоді як ви винні тільки в допущеній помилці в МД. ☺ Причому, помилці, допущеній у допоміжному показнику. Оскаржити вилучення товару в порядку ст. 512 МКУ ми також вважаємо безперспективним.

Що стосується процесуальних строків. У принципі, конкретний граничний строк передачі фіскалами справи до суду чітко в МКУ не застережено (і відомі випадки, коли фіскали цим зловживають, навмисно затягуючи передачу, — хоча вони й зобов’язані повідомити вас про місце і строк розгляду справи в суді). При цьому в МКУ обмежено строки: (1) накладення адмінстягнення судом за разове порушення митних правил — не більше 6 місяців з дня вчинення правопорушення ( ч. 2 ст. 467 МКУ); (2) зберігання тимчасово вилучених згідно зі ст. 511 МКУ товарів на складі податкової — протягом 90 днів з дати відповідного рішення ( ч. 4 ст. 240; п. 6 ч. 5 ст. 238 МКУ). Як бачите, строк (1) перевищує 120-денний ліміт «повернення валютної виручки», установлений постановою Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410 (набрала чинності 16.12.2016 р.). Тобто контролери можуть не поспішати. Тому якщо ви оплачуєте проблемний товар прямо зараз, то все одно зацікавлені прискорити передачу справи до суду. Але що стосується валютного контролю, то навіть на випадок реальної конфіскації товару в п.п. «в» п. 1.9 Інструкції про порядок контролю, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136, передбачено відповідне зменшення суми виручки, що підлягає контролю з боку банку.

Сподіваємося, що вам це не знадобиться.

імпорт товарів, митна декларація, конфіскація, незадекларований товар, валютний контроль, інвойс додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті