ПДВ
* Див. на офіційному сайті ДФСУ за посиланням zir.sfs.gov.ua у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Враховуючи те, що товар повертається не одержувачем, а правонаступником або новим суб’єктом господарювання/платником ПДВ, то підстав для коригування податкових зобов’язань у постачальника немає.
Правонаступник/новий суб’єкт господарювання, повертаючи товар, повинен нарахувати податкові зобов’язання і скласти ПН як при звичайному постачанні
Умови ситуації такі. Платник 1 продав платнику 2 товар, після чого платник 2 об’єднався з платником 3 (або приєднався до нього). Тепер новий платник (або платник 3 — правонаступник, якщо відбулося приєднання) повертає товар платнику 1.
У цій консультації податківці якраз і пояснили, як оподатковувати ПДВ повернення товару покупцем, яке відбувається вже після реорганізації останньої.
За загальними правилами з п. 192.1 ПКУ у разі повернення товару продавець (платник 1) повинен скласти «зменшуючий» РК та надіслати його для реєстрації в ЄРПН покупцю, вернувшему товар.
Проте, покупця (платника 2) вже як такого немає. Річ у тім, що такі види реорганізації, як приєднання, злиття, поділ, виділення, проходять через анулювання ПДВ реєстрації підприємства, що реорганізується ( п.п. «б» п. 184.1 ПКУ).
У свою чергу, якщо підприємство реорганізується шляхом злиття, то відбувається реєстрація новоствореної юрособи ( п. 4 ст. 4 Закону № 755**).Новостворена в результаті об’єднання юрособа реєструється платником ПДВ у порядку, передбаченому розд. ІІІ Положення № 1130 на загальних підставах, і має свій власний ІПН, відмінний від ІПН реорганізованого підприємства.
Якщо ж це приєднання, то «приймаюча» особа просто реєструє свої повноваження як правонаступника ( п. 7 ст. 4 Закону № 755) і, будучи платником ПДВ, залишається таким зі своїм власним ІПН.
Так от, і в першому і в другому випадку у нового підприємства або ж у правонаступника (платника 3) немає підстав реєструвати РК до ПН, складеної на ім’я «старого» платника ПДВ (платника 2). Отже, враховуючи цю особливість, і в першому і в другому випадку нове підприємство або правонаступник не зможе зареєструвати «зменшуючий» РК в ЄРПН за процедурою з п. 192.1 ПКУ (ср. ).
Згідно з нормою з п. 192.1 ПКУ вже не зможе відкоригувати податкові зобов’язання і колишній постачальник, якому повертають товар. Саме на це і звернули увагу податківці. Зауважимо: про неприпустимість оформлення РК для коригування «старих» ПН після реорганізації податківці заявляли й раніше (див. листи ДФСУ від 04.12.2015 р. № 26060/6/99-99-19-03-02-15 і від 11.04.2016 р. № 7964/6/99-99-19-03-02-15).
Водночас податківці наполягають на тому, щоб повернення товару правонаступник провів як звичайне «нове» постачання. На думку податківців, повернення товару правонаступником є чистої води постачанням товарів, яке згідно з п. 185.1 ПКУ потрапляє під об’єкт оподаткування ПДВ.
Отже, на дату здійснення такої операції правонаступник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН.
Своєю чергою, у контрагента має скластися усе якнайкраще і без коригування ПЗ (хоча податківці про це у своїй консультації чомусь умовчали). Отримавши зареєстровану ПН в ЄРПН, колишній продавець (який насправді за новою версією вже виступає як покупець), цілком зможе суму ПДВ з неї віднести до податкового кредиту. Тобто тим самим «компенсує» нараховані ним раніше ПЗ при первинному відвантаженні товару.
