Про заробіток
Тут наразі все залізобетонно. Роботодавці зобов’язані зберігати не тільки місце роботи, посаду, а й середній заробіток за працівниками, які:
а) призвані на строкову військову службу;
б) прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації, введення воєнного стану;
в) були призвані під час мобілізації, на особливий період, підлягали звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжили військову службу за контрактом.
Як довго зберігати? За працівниками, зазначеними вище в пп. «а» і «б», — до закінчення особливого періоду або до дня їх фактичної демобілізації. За тими, хто зазначений у п. «в», — на строк до закінчення контракту.
Але, якщо такі особи під час проходження військової служби:
— отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебували на лікуванні в медичних установах — середній заробіток зберігайте до дня, що настає за днем їх взяття на військовий облік у військкоматі після їх звільнення з військової служби в разі закінчення ними лікування в медичних установах незалежно від строку лікування;
— потрапили до полону або були визнані безвісно відсутніми — зберігайте до дня, що настає за днем їх взяття на військовий облік у військкоматі після їх звільнення з військової служби в разі повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Майте на увазі:
середній заробіток, нарахований «солдатам підприємства» за період з 01.01.2016 р., роботодавці виплачують за рахунок власних коштів
Про те, як його розрахувати, ми з вами поговоримо на с. 18. А як виплачувати «військовий» середній заробіток? Так само, як і звичайну зарплату, тобто у строки, установлені в колективному договорі з урахуванням вимог ст. 115 КЗпП для її виплати:
по-перше, в робочі дні;
по-друге, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
по-третє, не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Добре, якщо у працівника є особиста платіжна картка. Тоді проблем з виплатою немає. А як бути, якщо такою карткою він не обзавівся? Питання буде вирішено, якщо цей працівник видасть іншій особі довіреність на отримання належної йому зарплати. А якщо довіреності немає? Нічого страшного. Як і іншим працівникам, розраховуйте «солдату підприємства» суми авансу та зарплати, отримуйте їх у банку, оприбуткуйте в касі підприємства, а потім після закінчення трьох робочих днів неотримані суми зарплати депонуйте (здайте до банку). Так ви уникнете штрафів за порушення встановлених строків виплати зарплати (на підприємство — штраф у розмірі 3 мінзарплат за ст. 265 КЗпП, на посадових осіб — адмінштраф від 510 до 1700 грн. за ст. 41 КпАП).
Коли прийде ваш вояка відвідати рідне підприємство, тоді й видасте йому суму, що накопичилася.
Але давайте наразі виплату облишимо та поговоримо про оподаткування «військової» середньої зарплати.
Про податки, збори, внески
ПДФО. «Військову» середню зарплату обкладайте ПДФО в загальному порядку. Проте майте на увазі: якщо ваш «солдат підприємства» у звітному місяці отримував доходи у вигляді грошового (майнового, речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачується з бюджету, він права на ПСП* не має ( п.п. 169.2.3 ПКУ).
* Податкова соціальна пільга.
ПСП не може бути застосована до зарплати, яку працівник отримує одночасно з грошовим (майновим, речовим) забезпеченням військовослужбовців з бюджету
У Податковому розрахунку «військову» середню зарплату відображайте з ознакою доходу «101».
ВЗ. Чи потрібно роботодавцям утримувати з суми «військової» середньої зарплати військовий збір? Так, потрібно.
Річ у тім, що звільнення від сплати ВЗ, установлене п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ тимчасово (на час проведення АТО), діє щодо доходів у вигляді грошового забезпечення осіб, перелічених у цьому підпункті.
Роботодавці виплачують своїм «солдатам підприємства» середній заробіток, а не грошове забезпечення. Тому зобов’язані обкладати його ВЗ.
ЄСВ. Середній заробіток «солдатів підприємства» уключайте до бази нарахування ЄСВ. Причому, якщо працівник, який призваний/вступив на військову службу, працевлаштований за основним місцем роботи, дотримуйте вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати.
Інакше кажучи, якщо середній заробіток такого працівника нижче мінімалки, розраховуйте додаткову базу нарахування ЄСВ і сплачуйте з неї ЄСВ. Жодних винятків тут немає.
У таблиці 6 Звіту з ЄСВ (форма № Д4) середній заробіток «солдатів підприємства» відображайте з кодом застрахованої особи «47» у графі 9.
Як бачите, незважаючи на те що працівник пішов служити, у частині виплати та оподаткування належного йому заробітку нічого не змінюється. Єдиний виняток — ПСП. Отримуючи з бюджету грошове (майнове, речове) забезпечення військовослужбовця, працівник втрачає право на пільгу.
А далі що? Далі — висновки ☺.
висновки
- Роботодавці зобов’язані зберігати не тільки місце роботи, посаду, а й середній заробіток за працівниками, призваними на строкову військову службу або прийнятими на військову службу за контрактом.
- «Військовий» середній заробіток необхідно виплачувати у строки, установлені в колективному договорі для виплати зарплати.
- «Військовий» середній заробіток обкладайте ПДФО, ВЗ і ЄСВ у загальному порядку.
