(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2016/№ 99

Дані про зворотну тару в ПН виправити не можна

За матеріалами категорії 101.17 Бази знань*

* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».

висновок документа


Рядок «Дані щодо зворотної (заставної) тари» розділу А податкової накладної виправленню не підлягає, оскільки форма розрахунку коригування відповідного показника не містить

У роз’ясненні, що коментується, податківці спочатку нагадали вимоги п. 192.1 ПКУ, згідно з яким розрахунок коригування (РК) складається також у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (ПН), у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Явно натякаючи на те, що виправити помилку в ПН будь-яким іншим способом, крім як шляхом складання РК, не вийде ☺.

Потім вони зазначили, що РК, що складається з метою коригування податкових зобов’язань/виправлення помилок, складається за формою додатка 2 до ПН (згідно з п. 21 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307). А складають та реєструють в ЄРПН РК аналогічним чином, як і ПН, крім випадків, передбачених зазначеним Порядком. Теж нічого нового…

Після чого фіскали виділили дві «РК-особливості», передбачені цим Порядком:

1) у РК зазначаються номер і дата ПН, до якої вносяться зміни;

2) у разі складання РК з метою виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в РК зазначаються виправлені дані.

Про що свідчить згадка про першу особливість, незрозуміло. А ось друга, очевидно, якраз і стала підставою для наведеного вище висновку.

Отже, податківці вважають: якщо зазначити виправлені дані не вийде (оскільки показник «Дані щодо зворотної (заставної) тари» в РК відсутній), то й виправляти помилку зовсім не слід. При цьому вони чомусь забувають, що можливість виправлення помилок, допущених при складанні ПН, передбачено ПКУ. І жодних обмежень щодо «тарних» помилок він не містить.

Отже, форми РК, що затверджуються під відповідні «податкові» норми, повинні дозволяти виправити у тому числі й «тарну» помилку. А відсутність такої можливості свідчить, швидше, про недогляд виконавчих органів влади (який потрібно виправляти), а не про «непотрібність» виправлення помилки в ПН.

Щоправда, визнаємо, «тарна» помилка для постачальника — не суттєва. Адже вартість зворотної (заставної) тари до бази оподаткування «поставної» операції не включається (згідно з п. 189.2 ПКУ). Тому на суму ПДВ-зобов’язань продавця вона не вплине**. Напевно, саме тому податківці вирішили , що виправляти її не потрібно.

** Звичайно, тільки якщо помилка у вартості тари не призвела до помилки у вартості товарів/послуг, що поставлялися. Але таку помилку (у вартості товарів/послуг) вийде виправити, не виправивши, щоправда, при цьому вартість тари.

Але покупцю, який не повернув тару протягом 12 календарних місяців, така помилка може створити певні незручності. Адже він повинен буде включити вартість тари до бази оподаткування ( п. 189.2 ПКУ). А помилкова вартість тари, зазначена в ПН, може спровокувати помилку при її визначенні.

Подробиці про податковий облік тари див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 65, с. 21.

зворотна тара, податкова накладна, розрахунок коригування, виправлення даних додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті