Розглядати порядок обліку будь-якої господарської операції необхідно, посилаючись на її правову основу. Тому цикл статей про депозити почнемо з юридичного аспекту.
Що таке депозит?
Депозит — це договір банківського вкладу, за яким одна сторона (банк) приймає грошову суму (вклад), що надійшла від іншої сторони (вкладника) або надійшла для неї, і зобов’язується повернути суму вкладу і виплатити проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором ( ст. 1058 ЦКУ).
Об’єктом договору банківського вкладу (депозиту) є грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних началах.
Важливо!
Договір банківського вкладу обов’язково укладається у письмовій формі
Цю вимогу прямо прописано в ч. 1 ст. 1059 ЦКУ.
Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката* або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.
* Ощадний (депозитний) сертифікат — цінний папір, що підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав.
Недотримання простої письмової форми договору банківського вкладу тягне його нікчемність, тобто недійсність договору в момент його вчинення. У такому разі грошові кошти підлягають поверненню як такі, що придбані без достатніх правових підстав ( ст. 1212 ЦКУ), а за період безпідставного зберігання грошей нараховуються проценти за користування ними відповідно до ст. 536 ЦКУ.
Види депозитів
Цивільне законодавство передбачає декілька видів договорів банківського вкладу:
1) на вимогу;
2) строковий вклад та
3) на інших умовах повернення депозиту ( ст. 1060 ЦКУ).
Розглянемо їх по черзі.
1. Згідно з договором вкладу на вимогу вкладник має право на першу вимогу отримати грошову суму в повному розмірі або її частину. Пам’ятайте, що умова про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу в договорі банківського вкладу на вимогу нікчемна. Про це прямо зазначено в ч. 2 ст. 1060 ЦКУ.
2. За строковим вкладом повернення суми вкладу здійснюється після закінчення визначеного сторонами строку договору.
Майте на увазі:
повернення вкладнику банківського строкового вкладу і нарахованих процентів за ним до закінчення строку можливо виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу
3. Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Такі вклади (депозити) є умовними. Наприклад, за домовленістю сторін може передбачатися, що вклад повертається з настанням певних обставин. Умови за вкладом не можуть суперечити законодавству України. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) визначено договором, то такі вклади (депозити) обліковуються як строкові. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) договором не визначено, то вони обліковуються як вклади (депозити) на вимогу.
Умови нарахування процентів
Істотною умовою договору банківського вкладу є умова про нарахування процентів. Банк виплачує вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, установленому договором депозиту.
Якщо договором розмір процентів не встановлено, банк зобов’язаний виплачувати проценти в розмірі облікової ставки НБУ ( ч. 1 ст. 1061 ЦКУ)
Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.
Зауважте, одностороння зміна (вкладником або банком) умов договору банківського вкладу (депозиту) не допускається, якщо інше не встановлено договором або законодавством України. Причому, як зазначено в ч. 4 ст. 1061 ЦКУ, умова договору про право банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.
Проте банк має право змінити розмір процентів, що виплачуються на вклади до запитання, якщо інше не встановлено в самому договорі ( ч. 2 ст. 1061 ЦКУ). У разі зменшення банком розміру процентів на вклади до запитання новий розмір процентів застосовується до вкладів, унесених до інформування вкладників про зменшення процентів, після закінчення одного місяця з моменту відповідного інформування, якщо інше не встановлено договором.
Зверніть увагу:
нарахування процентів на банківський вклад у день надходження грошових коштів вкладника і в день їх повернення або списання з рахунка вкладника не здійснюється.
Якщо договором банківського вкладу не встановлено строки та порядок виплати процентів, то виплачуються вони вкладнику на його вимогу після закінчення кожного кварталу окремо від суми вкладу. При цьому не затребувані в цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти. А в разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти.
У наступній статті розглянемо оподаткування доходів депозитних операцій юридичних осіб.
висновки
- Договір банківського вкладу укладається виключно у письмовій формі.
- По суті, існує всього два види депозиту, що розділяються залежно від умов їх повернення: (1) на першу вимогу і (2) після закінчення строку, установленого договором.
- Не допускається одностороння зміна банком розміру процентів на строковий вклад.
