(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2016/№ 11

Скасування «зернової» пільги — наслідки з ПДВ…

Усі вже знають, що з волі законодавців ПДВшні пільги із зерна та техкультур з 01.01.2016 р. «наказали довго жити». Щоправда, тема ця — завжди гостра і, можливо, «зернопільги» не дуже надовго залишили «ПДВшне поле». Доки законодавець не похопився, обговоримо деякі перехідні деталі від пільгування до оподаткування ПДВ операцій постачання зернових і технічних культур.

Ще раз нагадаємо — відповідно до Закону № 909 з 1 січня 2016 року з ПКУ виключено п. 152 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, що передбачав до кінця 2017 року пільгу з ПДВ для певних операцій з постачання (перепродажу) в Україні та з вивезення в режимі експорту деяких зернових культур з товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того, узагалі прибрали з ПКУ аналогічного змісту пільгу з п. 197.21 (яка, нагадаємо, до кінця 2017 року була припинена зазначеним п. 152).

Отже, з 1 січня вже будь-які постачання всіх зернових і технічних культур стали обкладатися ПДВ. А експортні постачання таких позицій тепер оподатковуватимуться за нульовою ставкою (на це вказали і фіскали в категорії 101.01.29 БЗ).

У зв’язку з такими ПДВшними «радощами» для платників ПДВ, які поставляли зерно- та/або техкультури, що раніше пільгувалися, викладемо свої міркування з приводу деяких, на наш погляд, важливих моментів, пов’язаних з переходом на обкладення таких культур ПДВ.

Інвентаризація

Платникам, які торгують зерно- та/або техкультурами та мають перехідні «через 1 січня» операції та/або «перехідні» витрати/запаси, а також минулорічні угоди/контракти на постачання зазначених культур, які ще не виконувалися, та інші подібні «заморочки», бажано провести повну інвентаризацію всього переліченого. Мета її — аналіз наявності/відсутності в усьому зазначеному сум ПДВ та прийняття рішення, що з усім цим робити далі (і чи робити щось взагалі?).

Припустимо, у вас є щось із переліченого вище. Тепер послухайте наші міркування, які конкретно дії вам бажано зробити.

Перехідні операції

Якщо перша подія з постачання пільгованих позицій сталася до 1 січня — то операція так і залишиться неоподатковуваною

Звичайно, ПК з усього того, що з такою операцією пов’язано, врешті-решт через п. 198.5 ПКУ так і не «зіграє» для ПДВ-рахунка.

Причому, для цілей необкладення ПДВ не має значення, яка конкретно операція відбулася до 1 січня — чи то була отримана передоплата за пільговані культури, чи то здійснено їх відвантаження. У будь-якій з таких ситуацій дата першої події (див. п. 187.1 ПКУ) припала на час дії пільги, тому ці перехідні операції продовжують залишатися пільгованими, і ПЗ з ПДВ за ними вже не повинні виникнути ні 1 січня, ні за датою другої події.

Досить своєрідною може складатися ситуація, коли передоплата за пільговані культури від покупця була отримана до 1 січня 2016 року, а закупівля (і відвантаження покупцю) цих культур продавцем, а також проведення інших, що «містять» ПДВ, витрат, пов’язаних з цим постачанням, здійснюються продавцем уже цього року — після скасування пільги. Такі операції — «важка спадщина пільгового режиму» — їх слід уважно відстежувати. Адже продавцю, оскільки таке постачання пільгується, доведеться ПДВ за купленими для цього постачання культурами (і тим, що з ними пов’язане), не тільки включити цього року до ПК, але здійснити також і нарахування «компенсаційного» ПЗ — згідно з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ.

Перехідні залишки культур, що пільгувалися

Залишки видів культур, що раніше пільгувалися, які утримуються для продажу, слід проінспектувати на предмет, отримувалися вони раніше з ПДВ чи без. Якщо вони отримувалися без ПДВ — то жодних дій не вимагається, — хіба що зробити собі подумки позначку, що їх вартість — це мінбаза для майбутнього обкладення ПДВ. Причому, у разі фіскального підходу ставка ПДВ при їх продажу повинна застосовуватися ззовні (20 %), а не зсередини (16,67 %). Фіскали для таких висновків зазвичай притягують «за вуха» п.п. 194.1.1 ПКУ

Якщо ж залишки культур містили в собі ПДВ, який або не потрапив до ПК (до 1 липня 2015 року), або після включення до ПК був «репресований» шляхом нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, то тепер відкрилася можливість відновити «статус-кво». Нагадаємо, що в зазначеному п. 198.5 (щодо придбаного починаючи з 1 липня 2015 року) міститься спеціальна норма: якщо товари/послуги/необактиви, ПК за якими був раніше «анульований» нарахуванням ПЗ, надалі починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник може зменшити суму ПЗ, нарахованих раніше відповідно до цього пункту. Для цього виписується розрахунок коригування (РК) до податкової накладної (ПН), за якою раніше нараховувалися «компенсаційні» ПЗ (і яка була зареєстрована в ЄРПН).

А тому тепер за такими залишками, які вже використовуватимуться в оподатковуваних операціях, можна відновити ПК шляхом виписки зазначеного РК

Якщо ж ПК узагалі не відображався (товар придбавали до 1 липня 2015 року), то ви тепер маєте право відобразити ПК виходячи з бази оподаткування, визначеної в п. 189.1 ПКУ, на підставі бухдовідки ( п. 36 підрозділу 2 розд. ХХ ПКУ).

Тут виникає резонне запитання, а коли можна відновити «статус-кво» цього ПК — одразу в січні чи тільки в періоді продажу таких культур? Відповідь залежить від того, що розуміти під фразою «починають використовуватися» в п. 198.5 ПКУ.

Фіскали, швидше за все, наполягатимуть на «реанімації» ПК у періоді продажу таких культур, і сперечатися з цим буде важко. Тим паче, що в зазначеному п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ формулювання більш конкретне (ПК відображається на дату початку фактичного використання в оподатковуваних операціях, що підтверджується «бухпервинкою»).

Хоча якщо такі культури платник почав якось готувати до їх постачання, що обкладається ПДВ (сортувати, упаковувати, сушити тощо), то, думаємо, можна говорити про «початок використання» та «реанімувати» ПК. Хоча, по-хорошому, зі скасуванням цих пільг використання буде тільки в оподатковуваних операціях, а тому логічно було б відновити ПК уже в січні.

Перехідні витрати і «пов’язані» запаси

Якісь недосписані витрати (у тому числі «незавершенка») і запаси (наприклад, ПММ тощо), пов’язані тепер уже з оподатковуваними ПДВ культурами, теж напевно були на 1 січня в багатьох осіб, які їх реалізують. І якщо за всіма цими статтями був вхідний ПДВ, і ПК за ним повністю (або частково) «не спрацював», то зараз — починаючи з 1 січня — є шанс його відновити згідно із зазначеними нормами з п. 198.5, а також п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Навіть у виробників і «перших продавців» цих культур цілком може бути такий (прихований «про чорний день») ПК. Адже хоча постачання таких культур в Україні у них і раніше обкладалися ПДВ, проте експорт цих культур тоді для всіх пільгувався. І якщо такі платники працювали повністю або частково на експорт, то в них в залишках «незавершенки» і запасів напевно міг залишитися ПК, що «не спрацював» (у тому числі і частково «не спрацював» — через розподіл за ст. 199 ПКУ*). Тобто — йдеться про ПК за всіма витратами, вкладеними в культури (або в майбутній урожай), які планувалося відправити на експорт.

* Нагадаємо, що їм було дозволено не розподіляти ПК тільки за «подвійними» необоротними активами (згідно зі скасованим п. 152 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). За рештою «подвійних» витрат розподіл ПК згідно зі ст. 199 ПКУ був обов’язковим.

Питання, в якому періоді відновлювати такий ПК, ми вже вище розглянули. Однак, на відміну від ПК за залишками самих зерно-/техкультур, ПК за «незавершенкою» тощо при підтвердженні їх «використання» набагато впевненіше можна відновити вже по декларації за січень поточного року.

Частка використання

Оскільки пільга наказала довго жити, то відпадає й необхідність здійснювати у 2016 році розподіл «вхідного» ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ за загальними витратами, пов’язаними, крім інших оподатковуваних операцій, також і з постачанням зерно-/техкультур.

Тому, навіть якщо у платника немає інших видів не оподатковуваних ПДВ операцій, то йому все одно доведеться подати додаток 7 до декларації за січень*, зазначивши там минулорічну, переобчислену у грудневій декларації, частку використання. Щоправда, після скасування пільги ця частка стає досить «безглуздою», проте формально її доведеться використовувати до кінця 2016 року — якщо у вас є (або з’являться протягом цього року) інші види не оподатковуваних ПДВ операцій. Хоча, узагалі-то, варто було б переобчислити частку розподілу на 2016 рік без урахування цієї «покійної» пільги, а так справедливість буде відновлена тільки в декларації за грудень-2016.

* Яку фіскали вимагають подати вже за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну № 21 від 28.01.2016 р. (див. с. 3).

Ціни та договори

Можлива непоодинока ситуація: договір/контракт (у тому числі ф’ючерсний) на постачання зерно- та/або техкультур укладався до 01.01.2016 р., і вартість культур, зазначена в ньому, була сформована без урахування ПДВ. І як бути в такій ситуації? Особливо, якщо перша подія постачання ( відвантаження або зарахування передоплати) усіх або частини операцій у межах таких «безПДВшних» договорів відбувається вже в «ПДВшний» час — тобто починаючи з 1 січня 2016 року? Той факт, що постачання за такими «перехідними» договорами вже повинні обкладатися ПДВ, сумнівів не викликає, адже перша подія за ними відбувається вже в «безпільговий» час — у 2016 році.

Тут виникають два запитання, що тісно пов’язані одне з одним.

Перше: чи потрібно змінювати вартість (усіх або частини) зерно-/техкультур у договорі?

Друге: ПДВ на вартість культур накручувати іззовні — за ставкою 20 % або ж брати зсередини — за ставкою 16,67 %?

На нашу думку, договірна вартість буде зачеплена тільки в тому випадку, коли ціна на культури збільшуватиметься (зменшуватиметься). Якщо ж вартість (і ціна) змінюватися не буде, то той факт, що вона стала містити в собі ПДВ, у договорі зазначати не обов’язково (оскільки законодавчо необхідність зазначення ПДВ у тексті договору не передбачена). Але водночас, це дуже бажано зробити, щоб у фіскалів не виникло спокуси застосувати ставку ПДВ ззовні замість зсередини. Та й покупцеві не зашкодить знати про це ще до того, як він отримає від постачальника ПН. Якщо ж договірна вартість змінюватиметься, тоді тим більше бажано відобразити в договорі суму ПДВ.

Чи буде ця вартість збільшена (на 20 % або на меншу суму) — відповідь на це питання, як правило, перебуватиме у прямій залежності від консенсусу, якого повинні дійти сторони договору. І якщо вартість збільшуватиметься, то відповідні зміни в тексті договору зробити необхідно.

Нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 632 ЦКУ зміна ціни після укладення договору допускається тільки у випадках та на умовах, установлених договором або законом.

Законом (№ 909 чи іншим) зміна (перегляд) цін у ситуаціях, що нами розглядаються, прямо не передбачається. Тому, якщо в договорі чітко не прописані дії сторін при зміні оподаткування ПДВ (а зазвичай вони не прописані), то, на перший погляд, усе залежатиме від того, як сторони домовляться між собою.

Водночас постачальник може спробувати добитися розуміння від покупця, звернувшись до ст. 652 ЦКУ*

* У ч. 2 цієї статті зазначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, що істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірвано або змінено за рішенням суду (за наявності зазначених у цій нормі умов).

Як показує судова практика, подібні зміни правил оподаткування у деяких випадках суди схильні розцінювати як «істотну зміну обставин» і застосовувати норми цієї статті щодо спорів, зумовлених (не)включенням ПДВ до ціни у зв’язку зі зміною умов оподаткування (див., наприклад, постанову ВГСУ від 21.04.2008 р. у справі № 06-10/4294, постанову ВГСУ від 01.07.2009 р. у справі № 2-5/14785-2007).

Отже, основні варіанти розвитку подій тут можуть бути такими:

а) «постачальницький»: ціна/вартість культур збільшується на 20 % (ПДВ накручується на ціну іззовні: наприклад, була 100, стала 120, де 20 — ПДВ);

б) «купівельний»: ціна/вартість не змінюється — постачальник «включає» ПДВ до ціни зсередини і сплачує його в розмірі 16,67 % від вартості культур (як була, так і залишилася 100, але тепер містить усередині ПДВ — 16,67);

в) «компромісний»: ціна/вартість культур за згодою сторін збільшується, але в розмірі менше ніж на 20 % (сума ПДВ становить 16,67 % від нової — збільшеної — вартості: була 100, стала 110, у тому числі ПДВ 18,34);

г) «склерозний»: постачальник «проґавив» той факт, що культури стали обкладатися ПДВ, не змінив договір і не включив ПДВ до ціни, оформивши всі документи на постачання без ПДВ, — в такій ситуації постачальнику краще заднім числом переоформити нормально документи за варіантом, зазначеним нами в п.«б», виписати РК, щоб прибрати із СЕА помилкову («пільгову») ПН і виписати правильну ПН, що містить ПДВ;

ґ) «прощальний»: постачальник вирішує, що, незважаючи на можливі фінансові наслідки, йому вигідно не сплачувати такий ПДВ і, не домовившись з покупцем про збільшення ціни, відмовляється від виконання договору, пославшись на ч. 2 ст. 652 ЦКУ.

Нагадаємо також, що згідно з ч. 3 ст. 632 ЦКУ «зміна ціни в договорі після його виконання не допускається».

Загалом, як бачимо, варіантів розвитку подій у світлі такої ПДВшної переорієнтації чимало, так що — є з чого обирати.

Хочемо тільки закликати тут постачальників і покупців до взаєморозуміння («коні не винні») і безконфліктного вирішення ПДВшної проблеми, підкинутої їм нашими не дуже старанними законодавцями.

Вимушені «повернення»

Якщо культури, що придбавались з (містили в собі) ПДВ, були відвантажені покупцю (або передоплачені) минулого року, то за необхідності в деяких випадках можна оформити їх (або передоплати за них) повернення. І зробити цього року їх «нове» постачання — коли пільги вже немає, відобразивши при цьому не тільки ПЗ, а й ПК за «вхідним» ПДВ (див. про це вище).

Наприклад, коли до 1 січня відбулася тільки одна з подій, можна оформити повернення передоплати або повернення товарів з випискою РК, що ніяк не вплине на ПДВ. Однак після повернення (передоплати або товарів) на підставі п. 198.5 ПКУ можна буде відновити ПК (зменшивши ПЗ шляхом виписки РК) і нарахувати при постачанні ПЗ з ПДВ. У продавця буде і ПК, і ПЗ, а покупець зможе відобразити ПК з цього «нового» придбання.

Коли вже відбулися обидві події (і відвантаження, і оплата), то вдатися до такого «пересмикування» буде набагато складніше…

Перш за все, це буде вигідно покупцю — платнику ПДВ, оскільки він зможе відобразити податковий кредит з такого «нового» (уже оподатковуваного) придбання. Тому він повинен зацікавити в цьому продавця (якщо тільки вони не «родичі»). Адже продавцю таке може бути й не дуже цікаво (можливо, йому доведеться за такою операцією «з вершка» сплатити ПДВ або — потрапити під застосування мінбази — див. про це нижче).

Пам’ятайте про мінбазу!

Тим платникам, хто минулого року користувався цією пільгою при переході з 1 січня на оподаткування пільгованих культур ПДВ, слід не забувати і про мінбазу оподаткування. Причому це стосується як залишків, так і новопридбаних/вироблених культур. З урахуванням змін у бухобліку ПДВ вартість запасів (придбаних після 01.07.2015 р.) може містити в собі і «вхідний» ПДВ*.

* Детальніше про це — в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 102, с. 35.

Проте для визначення мінбази слід зменшувати ціну на цей «вхідний» ПДВ — адже база оподаткування апріорі не повинна містити в собі ПДВ (це підтверджується і нормою з п.п. 194.1.1 ПКУ) і, звичайно, порівнювати її з ціною постачання теж без ПДВ

Виробники культур (а вони сплачували з таких постачань, крім експорту, ПДВ і минулого року) повинні пам’ятати ще й про те, що в них мінбаза з 1 січня змінилася із собівартості на звичайні ціни.

Крім того, нагадаємо експортерам культур про те, що фіскали схильні «натягувати» мінбазу з ПДВ і на експортні постачання, що є абсолютно незаконним і успішно оскаржується платниками в судах (детально про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 82, с. 21). Однак про такі підступи фіскалів їм варто знати (оскільки минулого року експорт таких культур у всіх пільгувався, вони не звертали уваги на це беззаконня).

висновки

  • Платникам, які торгують зерно- та/або техкультурами і мають перехідні «через 1 січня» операції, витрати/запаси, ще не виконані минулорічні договори на постачання зазначених культур, бажано провести повну інвентаризацію всього переліченого для правильного подальшого ПДВ-обліку.
  • Якщо перша подія з постачання пільгованих позицій (передоплата або відвантаження) відбулася до 1 січня — то операція так і залишається неоподатковуваною.
  • Якщо наявні перехідні залишки культур, інших запасів та пов’язаних з ними витрат містили в собі ПДВ, то тепер можна відновити ПК через виписку РК до ПН (шляхом зменшення ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ). Або відобразити ПК — якщо придбавали до 1 липня 2015 року.
  • Є декілька варіантів коригування (за домовленістю з покупцем) цін у договорах, укладених ще при дії пільги: збільшити ціну на 20 % (або менше), не збільшувати ціну (нарахувавши з неї 16,67 % ПДВ). Можна також відмовитися (через суд) від виконання договору.
  • Колишнім пільговикам слід пам’ятати про мінбазу оподаткування ПДВ — ціну придбання культур (виробникам — про звичайну ціну).

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
  2. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
  3. Закон № 909 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII.
зернова пільга, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті