Застосовуємо ПСП у місяці прийняття
Працівника прийняли на роботу, він пропрацював тиждень-два і тільки потім подав заяву про застосування ПСП. Як у цьому випадку застосовувати ПСП до його зарплати? З дати подання заяви чи з дати прийняття на роботу? Чи потрібно суму ПСП розраховувати пропорційно відпрацьованому часу в місяці прийняття на роботу? Зараз усе розповімо.
У працівника вже в місяці прийняття на роботу є право на ПСП. Причому неважливо, скільки днів він в ньому відпрацював, головна умова: його зарплата за місяць не повинна перевищувати граничний розмір (у загальному випадку в 2016 році — 1930,00 грн.).
Право на пільгу виникає у працівника з дня подання зазначених заяви та підтвердних документів. Але! Застосовується ПСП роботодавцем до нарахованої заробітної плати за місяць, в якому було подано заяву про застосування ПСП (а за необхідності й підтвердні документи), незалежно від дати його (їх) подання в цьому місяці. Такий висновок випливає з положень абзацу другого п.п. 169.2.2 і п.п. 169.4.1 ПКУ. Підтверджують його фіскали в роз’ясненні, розміщеному в підкатегорії 103.08.04 БЗ.
Також вас не повинно бентежити те, що працівнику в місяці прийняття на роботу нараховано зарплату пропорційно відпрацьованому часу. ПСП застосовуєте в повному обсязі. Перераховувати її суму пропорційно відпрацьованому часу не треба! Це не передбачено чинним законодавством.
На практиці не рідкісні випадки, коли працівник в одному й тому самому місяці звільняється з попереднього місця роботи і працевлаштується на нове. Якщо такий трудівник подасть вам заяву на застосування ПСП у місяці прийняття на роботу, поцікавтеся, чи застосовувалася на попередньому місці роботи до його заробітної плати ПСП у місяці, в якому він був звільнений. Якщо так, то такий працівник на новому місці роботи не має права на отримання ПСП в місяці, в якому він був звільнений з попереднього місця роботи і прийнятий на нове*.
* Проте якщо працівник не повідомив нового роботодавця про те, що в місяці звільнення з попереднього місця роботи до його заробітної плати застосовувалася ПСП, і новий роботодавець у тому самому місяці на підставі поданої таким працівником заяви застосував до його заробітної плати пільгу, відповідальність за порушення порядку застосування ПСП нестиме працівник (детальніше див. с. 36_).
Пояснимо. Платник податків має право на отримання ПСП тільки від одного роботодавця. А в цьому випадку це право у звітному місяці було ним реалізовано на попередньому місці роботи. Але, починаючи з наступного місяця, у працівника буде право на ПСП на новому місці роботи, якщо він подасть заяву (а за необхідності — й підтвердні документи) і його заробітна плата за місяць не перевищить граничного розміру доходу.
Приклад 1. Працівник був прийнятий на роботу з 18 січня 2016 року, 25 січня 2016 року він подав заяву про застосування звичайної ПСП ( п.п. 169.1.1 ПКУ). Оклад працівника — 2090 грн.
За січень 2016 року працівнику має бути нарахована заробітна плата в розмірі:
2090,00 : 19 х 10 = 1100,00 (грн.),
де 19 — кількість робочих днів у січні 2016 року згідно з графіком роботи, установленим на підприємстві;
10 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у січні 2016 року.
Бачимо, що заробітна плата, нарахована працівникові за січень 2016 року (1100,00 грн.), не перевищує граничного розміру доходу, що надає право на застосування ПСП (1930,00 грн.). Це означає, що до його зарплати за січень 2016 року можна застосувати звичайну ПСП у розмірі 689,00 грн. Тобто, незважаючи на те, що працівник в січні 2016 року відпрацював неповний місяць, до його зарплати застосовуватиметься ПСП у сумі 689,00 грн.
Розрахуємо суму заробітної плати, що підлягає виплаті на руки працівнику за січень 2016 року.
Сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює:
(1100,00 - 689,00) х 18 : 100 = 73,98 (грн.),
де 689,00 — розмір звичайної ПСП;
18 % — ставка ПДФО.
Зауважимо: з 01.01.2016 р. ви не утримуєте із заробітної плати працівників ЄСВ «знизу» (3,6 %).
Водночас не забудьте утримати з неї ВЗ (1,5 %). Причому базою є нарахована сума доходу, тобто без зменшення на ПСП. Розрахуємо суму ВЗ:
1100,00 грн. х 1,5 : 100 = 16,50 грн. Сума заробітної плати, належної до виплати «на руки» працівнику за січень 2016 року, складе:
1100,00 - 73,98 - 16,50 = 1009,52 (грн.).
Що ж, з ПСП на зорі трудової діяльності розібралися, перейдемо до інших ситуацій.
ПСП у місяці звільнення з роботи
У місяці звільнення працівник має право на ПСП. Це прямо прописано в п.п. 169.3.4 ПКУ. Головне, щоб працівником було подано заяву на ПСП і підтвердні документи (за необхідності) і його зарплата в місяці звільнення не перевищила межу для ПСП.
А якщо працівник подасть заяву про застосування ПСП тільки в останньому місяці роботи? Винятків немає. Роботодавець повинен застосувати ПСП до нарахованої суми зарплати за фактично відпрацьований час у такому місяці, якщо сума зарплати «вписується» у граничний розмір.
Важливо! При звільненні працівнику можуть виплачуватися:
— компенсація за невикористані дні відпустки. Вона входить до складу зарплати ( п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). А отже, суму такої компенсації слід ураховувати при визначенні права працівника на ПСП;
— вихідна допомога. Її до розрахунку не беремо. Чому? Вона не входить до фонду оплати праці на підставі п.п. 3.8 Інструкції № 5. Податківці теж вважають, що для цілей обкладення ПДФО вихідна допомога — не зарплата, а інший дохід (лист ДПАУ від 09.03.2011 р. № 4628/6/17-0715 (ср. ), роз’яснення фахівця ДФСУ в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 52, с. 40).
Приклад 2. Працівник підприємства звільняється 12 лютого 2016 року («звільнювальна» стаття — п. 6 ст. 36 КЗпП).
Відповідно до наказу йому при звільненні повинні виплатити:
— зарплату за фактично відпрацьовані дні лютого 2016 року — 800,00 грн.;
— компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки — 160,30 грн.;
— вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати — 1680 грн.
До зарплати працівника застосовували ПСП у звичайному розмірі (у 2016 році — 689,00 грн.). Заяву на застосування ПСП у цьому розмірі було подано ним ще в липні 2015 року.
Граничний розмір доходу, що надає право на застосування ПСП до доходу цього працівника, у лютому 2016 року дорівнює 1930,00 грн.
У місяці звільнення загальна сума доходу у вигляді зарплати, нарахованої при проведенні остаточного розрахунку, становила 960,30 грн. (800,00 грн. + 160,30 грн.). Вихідну допомогу до розрахунку не беремо.
Оскільки граничний розмір не перевищено, то працівник має право на ПСП.
Відповідно, сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету з доходу, нарахованого працівнику в місяці звільнення:
((800 + 160,30 - 689,00) + 1680) х 18 : 100 = 351,23 (грн.).
Сума ВЗ з виплат, що належать працівнику при звільненні, становитиме:
(800 + 160,30 + 1680) х 1,5 : 100 = 39,60 (грн.).
У день звільнення працівник отримає на руки:
800 + 160,30 + 1680 - 351,23 - 39,60 = 2249,47 (грн.).
І ще... Зробіть добру справу: попередьте працівника, до зарплати якого ви застосовували ПСП у місяці звільнення, що право на ПСП на іншому місці роботи в нього виникне тільки з місяця, що настає за місяцем звільнення. Навіть якщо зарплата не перевищить граничний розмір.
Звільняємо і знову приймаємо в одному місяці
Тепер поговоримо про дещо «екзотичну», але в жодному разі не рідкісну ситуацію. Працівник був звільнений і прийнятий назад в одному й тому самому місяці до того самого роботодавця.
Незалежно від того, що роботодавець знає, що прийме трудівника знову, він повинен провести «церемонію» звільнення, простіше кажучи, остаточний розрахунок. А крім того, йому треба провести перерахунок суми доходів, нарахованих такому платникові податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП ( п.п. 169.4.2 ПКУ). При цьому він може в місяці звільнення застосувати до заробітної плати працівника ПСП на підставі п.п. 169.3.4 ПКУ.
Тепер переходимо до «другої частини Мерлезонського балету» — приймаємо працівника назад. У цьому випадку вам знову доведеться за підсумками місяця звільнення/прийняття здійснити перерахунок сум нарахованих доходів і ПДФО. Ці дії потрібні, щоб визначити, чи дійсно працівник мав право на застосування ПСП у такому місяці. Навіщо такі складнощі? Зараз пояснимо.
Працівник має право на ПСП у місяці прийняття на роботу/звільнення з роботи, якщо його дохід не перевищує граничної суми зарплати, що дає право на ПСП. Пільгу застосовують до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (див. п.п. 169.2.1 ПКУ). Це стандартні пільгові вимоги.
У місяці звільнення-прийняття на те саме підприємство заробітна плата за фактично відпрацьований час до звільнення і після прийняття нарахована працівнику одним роботодавцем. Саме тому з граничним розміром доходу, що надає право на ПСП, необхідно порівнювати загальний сукупний дохід, нарахований йому в такому місяці за двома трудовими договорами.
Підіб’ємо підсумок? Якщо працівник користувався правом на ПСП до звільнення та/або подав заяву на ПСП після працевлаштування і його загальний дохід у вигляді зарплати в місяці звільнення-прийняття граничний розмір зарплати, що дає право на ПСП:
— не перевищив, до його загальної суми зарплати можна сміливо застосовувати ПСП;
— перевищив — права на ПСП у нього цього місяця немає. І якщо ви застосовували ПСП до суми зарплати, нарахованої за фактично відпрацьований час до звільнення, то потрібно буде провести перерахунок ПДФО і доутримати з працівника податок.
Недоплату з ПДФО утримуєте за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. У разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати ( п.п. 169.4.4 ПКУ). Тобто в цій ситуації недоплату можна утримати із зарплати, нарахованої за період з дня прийняття на роботу, а якщо її недостатньо — за рахунок доходів працівника за наступні місяці.
Приклад 3. Працівник був звільнений з однієї посади 2 лютого 2016 року і прийнятий на іншу 3 лютого 2016 року. Заробітна плата, нарахована йому за фактично відпрацьовані дні до дня звільнення, — 160,00 грн. Зарплата, нарахована йому за 19 фактично відпрацьованих днів з дати прийняття на роботу — 3230,00 грн. У період роботи на колишній посаді працівник подавав заяву на застосування до його зарплати ПСП у звичайному розмірі.
Визначимо загальний сукупний дохід у вигляді заробітної плати, нарахований працівнику одним роботодавцем за лютий 2016 року:
3230,00 + 160,00 = 3390,00 грн.
Його сума перевищує граничний розмір заробітної плати, що дає у 2016 році право на застосування ПСП (1930,00 грн.). Тому в лютому 2016 працівник права на ПСП не має.
висновки
ПСП застосовують з місяця, в якому подано заяву про її застосування та відповідні документи (за необхідності).
Працівник, не порушуючи порядку застосування ПСП, може скористатися правом на ПСП у місяці прийняття на роботу тільки за умови, що цього місяця до його зарплати не застосовувалася ПСП за попереднім місцем роботи.
У місяці звільнення працівник має право на ПСП, якщо зарплата не перевищує граничний розмір.
Якщо працівник був звільнений і прийнятий у тому самому місяці до того самого роботодавця, то з граничним розміром порівнюйте загальний дохід за місяць.
