Що нам говорить буква закону
Перелік ПСП, які можуть бути застосовані до зарплати працівників, наведено в п. 169.1 ПКУ. «Профільними» для колишніх солдатів є пільги, якими можуть скористатися:
— учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551. Для них п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПКУ встановлено пільгу в підвищеному розмірі;
— учасники бойових дій під час Другої світової війни, інваліди I і II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551. Такі платники податків можуть претендувати на ПСП у максимальному розмірі згідно з п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ.
Для застосування ПСП у підвищеному розмірі ( п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПКУ) працівник надає роботодавцеві заяву на застосування ПСП і копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідним органом.
Якщо такий працівник є інвалідом I або II групи і претендує на отримання ПСП у максимальному розмірі ( п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ), крім вищеперелічених документів він повинен надати також пенсійне посвідчення або довідку медико-соціальної комісії.
Зауважимо: пільги в цих розмірах будуть застосовані до зарплати працівника за умови, що її величина не перевищує у 2016 році 1930,00 грн.
Як бачите, якщо говорити про період після Другої світової війни, то скористатися переліченими вище «спецпільгами» можуть виключно учасники бойових дій на території інших країн. До їх переліку входять, зокрема, особи, які служили в Афганістані під час бойових дій у період квітень 1978 року — грудень 1989 року, яким присвоєно статус учасника бойових дій (див. постанову КМУ від 08.02.94 р. № 63).
А ось ті, хто отримали статус учасника бойових дій за участь в АТО, на жаль, права на ПСП за цими підставами не мають
І це незважаючи на те, що на них поширюється дія Закону № 3551. Адже вони воювали на території нашої країни. На це, зокрема, звертає увагу ДФСУ в листі від 21.01.2016 р. № 1091/6/99-99-17-03-03-15.
Несправедливо? Так. І справа тут навіть не в тому, що у 2010 році, коли писався ПКУ, ніхто і припустити не міг, що до нашого дому прийде війна. Просто за період з березня 2014 року наші депутати вносили зміни до ПКУ, що стосувалися оподаткування дивідендів, відсотків, інвестприбутку..., а ось про ПСП для «солдатів підприємства» чомусь забули.
Але «маємо те, що маємо»: працівники, які отримали статус учасника бойових дій за участь в АТО, можуть претендувати на ПСП тільки на загальних підставах.
Приклад. 11 січня 2016 року на підприємство був працевлаштований працівник — учасник бойових дій в Афганістані. Цього ж місяця ним було подано заяву про застосування ПСП і документи, що підтверджують його право на ПСП у розмірі, встановленому п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПКУ (у 2016 році — 1033,50 грн.). Зарплата, нарахована працівнику за фактично відпрацьовані дні січня, — 1500 грн.
Визначимо суму ПДФО, що буде утримана з доходу працівника за січень 2016 року:
(1500,00 - 1033,50) х 18 : 100 = 83,97 (грн.).
Крім ПДФО з доходу працівника буде утримано ВЗ в сумі 22,50 грн. (1500,00 грн. х 1,5 %).
На завершення статті хотілося б побажати нашим «солдатам підприємства» мирного неба над головою і зарплати, що багаторазово перевищує граничний розмір доходу, який надає право на ПСП.
висновки
ПСП, передбаченими для учасників бойових дій, можуть скористатися ті з них, хто воював у період після Другої світової війни на території інших країн.
- Працівник підприємства, який отримав статус учасника бойових дій, беручи участь в АТО, не має права на «спецПСП», установлені п.п. «е» п.п. 169.1.3 і п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ.
