Не задля користі, а через незнання, працівник може подати роботодавцю заяву про застосування ПСП, не повідомивши, що вже користується пільгою на іншому підприємстві. Чи ось прийняли на роботу хорошого хлопчину, застосували до його зарплати ПСП на підставі заяви, а через деякий час виявилось, що він студент і отримує стипендію з бюджету.
Результат: в обох випадках працівники не мали права на застосування ПСП за цим місцем роботи. Але ПСП до їх зарплати застосовували...
Хто винен?
У питанні з ПСП головне місце відведено працівнику. Саме він вирішує, де йому користуватися пільгою. У свою чергу роботодавець перевіряє наявність підстав для застосування ПСП і стежить за розміром доходу, що надає право на ПСП.
Вимоги ПКУ з порядку застосування ПСП, які не може проконтролювати роботодавець, контролюють податкові органи
У цьому їм допомогає Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, в якому серед іншого податкові агенти проставляють відмітку про застосовувану до зарплати працівника пільгу.
Важливо! За порушення працівником порядку застосування ПСП відповідальність несе безпосередньо сам працівник, а не його роботодавець.
Хто проінформує?
Як правило про порушення працівником порядку застосування ПСП роботодавця інформують податківці. Вони ж згодом повідомляють його про відновлення такого права. Яким чином? Надсилаючи йому Повідомлення про наявність порушень застосування ПСП, позбавлення платника податків або про відновлення його права на ПСП за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. № 86 (далі — Форма ФП).
У формі ФП зазначають дані роботодавця, якому її надсилають, і працівника, який порушив порядок застосування ПСП, а також місяць, з якого втрачається право на застосування ПСП.
Зверніть увагу, якщо ПСП застосовувалася одночасно за декількома місцями роботи, Форму ФП надсилають кожному роботодавцю.
Форма ФП вважається надісланою (врученою):
— роботодавцю — юрособі, якщо вона передана його посадовій особі під підпис або надіслана листом з повідомленням про вручення;
— роботодавцю — фізособі, якщо вона вручена особисто йому або його законному представнику або надіслана за адресою за місцем проживання або останнім відомим його місцезнаходженням з повідомленням про вручення.
Що робити роботодавцю?
Працівник, який порушив правила застосування ПСП, втрачає право на застосування ПСП за всіма місцями отримання доходу. Причому пільгу не застосовують, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення (а не коли про це дізналися!), і закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється ( п.п. 169.2.4 ПКУ).
Після отримання Форми ФП про порушення роботодавець зобов’язаний припинити застосовувати ПСП до зарплати працівника і проінформувати останнього про виявлене податківцями порушення. Якщо працівник «визнає свою вину, ступінь, силу, глибину» і хоче згодом відновити своє право на ПСП, він подає роботодавцю заяву про відмову від ПСП. Її складають у довільній формі, але обов’язково зазначаючи в заяві місяць, з якого було порушено вимоги ст. 169 ПКУ. Для зручності зразок такої заяви ми навели нижче.
На підставі заяви і Форми ФП роботодавець нараховує та утримує:
— відповідну суму недоплати з ПДФО, що виникла внаслідок порушення працівником порядку застосування ПСП. Недоплату з ПДФО розраховуйте починаючи з місяця, в якому сталося порушення, і до місяця припинення застосування ПСП;
— штраф. Його розмір дорівнює 100 % суми такої недоплати.
При проведенні утримання не забувайте про вимоги ст. 128 КЗпП! У ній законодавець прописав обмеження щодо суми відрахувань із заробітної плати працівника. Так при кожній виплаті зарплати працівнику загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику.
Оскільки ПКУ не передбачено, що в цій ситуації розмір утримань може становити 50 %, ви маєте право утримати з суми оподатковуваного доходу працівника недоплату з ПДФО в сумі, що не перевищує 20 % заробітної плати, що підлягає виплаті. Якщо ж розмір недоплати більше цієї суми, то залишок треба буде утримати за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми виявленої недоплати ( п.п. 169.4.4 ПКУ).
Працівник хоче швидше все виправити? Тоді він може подати роботодавцю заяву з проханням утримати з його зарплати всю суму недоплати одноразово, якщо звичайно сума зарплати дозволяє це зробити. За такого розвитку подій обмеження, установлені ст. 128 КЗпП можна не дотримувати.
Зверніть увагу працівника, який користувався ПСП за декількома місцями роботи! Для відновлення права на ПСП заяви про відмову від ПСП необхідно подати всім роботодавцям. Суми недоплати з ПДФО і штраф треба погасити за кожним місцем роботи.
А якщо працівник заяви не подасть? Нічого страшного в цьому немає. На підставі форми ФП утримаєте з нього тільки суму недоплати з ПДФО, що виникла у зв’язку з порушенням порядку застосування ПСП. А ось
штраф у розмірі 100 % суми недоплати з ПДФО роботодавець не утримує, якщо працівник не подав йому заяву про відмову від ПСП
Адже підставою для його утримання є заява працівника. А він її подавати відмовився. Але відновити право на ПСП без сплати цього штрафу працівник не зможе. Тож вирішувати йому, бути штрафу чи не бути.
Що у формі № 1ДФ?
Утримані з працівника суми недоплати з ПДФО і штрафу відображаєте в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за той звітний квартал, в якому проводилися такі утримання. Окремі строки для цього щодо працівника формувати не потрібно. ПДФО, донарахований у зв’язку з незаконним застосуванням ПСП, і штраф зазначаєте в загальній сумі ПДФО, утриманого із зарплати працівника у звітному кварталі.
Подавати «уточненки» Податкових розрахунків за звітні квартали, в яких було порушено порядок застосування ПСП, у цій ситуації не потрібно. Адже неправомірне застосування ПСП не пов’язане з помилкою податкового агента — роботодавця.
Погасив борг і штраф. Як відновити право?
Право на застосування ПСП можна відновити з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума недоплати і штраф повністю погашені ( п.п. 169.2.4 ПКУ). Але відбувається це не автоматично. Для цього:
1) працівнику потрібно визначитися, у якого роботодавця він користуватиметься правом на ПСП і подати йому нову заяву про застосування ПСП. Зробити це можна з місяця, що настає за місяцем повного погашення недоплати та штрафу;
2) роботодавцю слід надіслати до податкового органу письмовий запит з проханням надати інформацію про відновлення права працівника на застосування ПСП;
3) після отримання від податківців повідомлення про відновлення права на ПСП (Форма ФП), роботодавець може застосовувати пільгу до зарплати працівника.
Без прикладу нікуди!
У лютому 2016 року ДПІ повідомила підприємство про те, що працівник відділу збуту порушував порядок застосування ПСП починаючи з жовтня 2015 року.
До заробітної плати працівника застосовувалася ПСП на підставі п.п. 169.1.1 ПКУ в жовтні — грудні 2015 року в розмірі 609,00 грн., а в січні 2016 року — 689,00 грн.
Працівник подав заяву про відмову від ПСП у лютому 2016 року.
Заробітна плата працівника становить 1500,00 грн. на місяць.
Повідомлення, отримане від податкового органу, свідчить про те, що ПСП застосовувалася з порушенням норм ст. 169 ПКУ протягом жовтня 2015 року — січня 2016 року, тобто протягом 4 місяців.
Розрахуємо суму недоплати з ПДФО, що виникла у зв’язку з порушенням працівником порядку застосування ПСП :
609,00 грн. х 15 % х 3 міс. + 689,00 грн. х 18 % = 398,07 грн.
Сума штрафу дорівнює сумі недоплати, тобто 398,07 грн.
Загальна сума недоплати з ПДФО і штрафу становлять 796,14 грн. Її утримуємо із заробітної плати працівника з урахуванням того, що загальна сума відрахувань не повинна перевищувати 20 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику.
У лютому 2016 року із заробітної плати працівника будуть зроблені такі утримання:
— ПДФО в сумі 270,00 грн. (1500,00 грн. х 18 %);
— ВЗ у сумі 22,50 грн. (1500,00 грн. х 1,5 %).
Сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові, становить 1207,50 грн. (1500,00 грн. - 270,00 грн. - 22,50 грн.).
Розрахуємо суму межі для утримання недоплати і штрафу в лютому 2016 року: 1207,50 грн. х 20 % = 241,50 грн.
Сума недоплати і штрафу (796,14 грн.) перевищує межу для утримань (241,50 грн.). Тому з лютневого доходу працівника утримаємо тільки частину необхідної суми, що дорівнює 241,50 грн. частину суми недоплати і штрафу, що залишилася, — 554,64 грн. (796,14 грн. - 241,50 грн.) утримаємо за рахунок майбутніх виплат працівнику.
Бухгалтерський облік операцій з нарахування заробітної плати працівнику-порушнику в лютому 2016 року представимо в таблиці.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Нараховано заробітну плату за лютий 2016 року | 93 | 661 | 1500,00 |
| 2 | Нараховано ЄСВ (1500,00 грн. х 22 %) | 93 | 651 | 330,00 |
| 3 | Утримано ПДФО, частину недоплати і штрафу (270,00 грн. + 241,50 грн.) | 661 | 641/ПДФО | 511,50 |
| 4 | Утримано ВЗ | 661 | 642/ВЗ | 22,50 |
| 5 | Перераховано ЄСВ | 651 | 311 | 330,00 |
| 6 | Перераховані ПДФО і штраф | 641/ПДФО | 311 | 511,50 |
| 7 | Перераховано ВЗ | 642/ВЗ | 311 | 22,50 |
| 8 | Виплачено зарплату* за лютий 2016 року (1500,00 грн. - 511,50 грн. - 22,50 грн.) | 661 | 301 | 966,00 |
| *Ми з вами знаємо, що зарплату необхідно виплачувати двічі на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Але для наочності припустимо, що аванс працівнику не виплачувався. | ||||
Висновки:
Про порушення працівником порядку застосування ПСП роботодавця інформують податківці. Вони ж згодом повідомляють його про відновлення такого права.
Після отримання Форми ФП про порушення роботодавець зобов’язаний припинити застосовувати ПСП до зарплати працівника.
На підставі форми ФП роботодавець нараховує та утримує відповідну суму недоплати з ПДФО, що виникла через порушення працівником порядку застосування ПСП.
Штраф у розмірі 100 % недоплати з ПДФО роботодавець утримує на підставі заяви працівника. Якщо такої заяви немає — штраф не утримується. Але відновити право на ПСП працівник зможе тільки після сплати такого штрафу.
