Сільгоспдекларація з ПДВ

Декларація та її додатки

Форми сільгоспдекларацій, а також додатки до них кодифікуються, як і раніше, за такими видами:

0121, 0122, 0123 — декларація з ПДВ, що подається суб’єктами спецрежиму оподаткування в сільському господарстві: 0121 — сільське господарство, 0122 — лісове господарство, 0123 — риболовство (далі — декларації 0121 — 0123);

0130 — декларація з ПДВ, що подається сільгосппідприємствами, які відповідають вимогам ст. 209 ПКУ, але не обрали спецрежим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, шерсть власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (далі — декларація 0130).

Пунктом 9 розд. III Порядку № 21 визначено, що і декларація 0110, і декларації 0121 — 0123/0130 подаються платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Так от, якщо в поточному звітному періоді платник не здійснював жодної іншої діяльності, крім сільськогосподарської, і показників для заповнення звичайної декларації 0110 у платника немає, то й подавати її разом із сільгоспдекларацією не потрібно.

Почнемо з додатків, які не подаються до сільгоспдекларації. Це, як і раніше, додатки Д2, Д3 і Д4 (п. 11 розд. III Порядку № 21). Тобто сільгосппідприємствам не потрібно в додатку Д2 розшифровувати своє «перехідне» від’ємне значення (ВЗ), відображене в ряд. 21.

Не доведеться подавати разом із сільгоспдекларацією і розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про його повернення: Д3 і Д4. Як і раніше, права на бюджетне відшкодування сільгосппідприємства так і не отримали. Від’ємна сума ПДВ між ПЗ і ПК звітного періоду не підлягає бюджетному відшкодуванню і зараховується до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду ( п. 209.3 ПКУ). Хоча, зізнаємося, це несправедливо! Адже починаючи з 01.01.2016 р. за сільгоспопераціями сільгосппідприємства хоч і частково, але все ж таки віддаватимуть ПДВ до бюджету.

Виняток: бюджетне відшкодування при експорті сільгосптоварів ( п. 209.4 ПКУ). Проте таке відшкодування визначається тільки в загальній декларації з ПДВ (0110): сума ПДВ, що претендує на відшкодування, потрапляє до ряд. 14 загальної декларації (0110) з ряд. 14 сільгоспдекларації (п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21).

Повернути переплату ПДВ, у тому числі й за сільгоспопераціями, що зависла в СЕА на основному електронному рахунку, можливо буде тільки подавши Д4 до загальної декларації (0110).

Звичайні додатки Д1, Д5, Д6, Д7 і Д8 до сільгоспдекларації подаються, але тільки за наявності відповідних показників, що підлягають відображенню в таких додатках.

А ось особливі сільгоспдодатки ДС9 і ДС10 — незмінні супутники сільгоспдекларації і подаються в її складі завжди

Найголовніший для сільгосппідприємств — додаток ДС10. У ньому відображаються дані і розраховується ПДВ-результат окремо за кожним із трьох видів операцій (для цього в ньому передбачено 3 однакові за змістом таблиці — зовсім як три декларації).

Без цього додатка заповнити саму декларацію не вийде, адже практично всі рядки декларації заповнюються на підставі сумарних (за всіма видами операцій) значень рядків додатка Д10. Тож дуже важливо спершу заповнити додаток ДС10, а вже потім «зібрати» його показники в саму сільгоспдекларацію.

Для зручності надамо вам підказку, які рядки заповнюються в сільгоспдеклараціях, на підставі яких показників з додатка ДС10 і не тільки (див. таблицю).

Рядки сільгоспдекларацій, «що заповнюються»: звідки беремо дані

Розподіл ПЗ

Заповнюючи додаток ДС10, розподілити за видами операцій (потаблично) податкові зобов’язання (ПЗ) особливого клопоту не завдасть. Просто потрібно розкласти здійснені вами в поточному періоді операції постачання (складені ПН) на окремі види операцій.

Пам’ятайте! У сільгоспдеклараціях мають бути показані виключно операції:

— постачання виготовлених товарів/наданих послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а так само на давальницьких умовах (0121 — 0123);

— постачання молока, тварин, птиці, шерсті власного виробництва, а також молочних продуктів, молочної сировини та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах (0130). Детальніше про те, які операції мають бути зазначені в сільгоспдекларації і «повидово» в його додатку ДС10, для спецрежимників див. на с. 20, а для тваринників-неспецрежимників див. на с. 27.

Майте на увазі! Податківці серед операцій постачання сільгосптоварів/послуг не хочуть бачити умовні постачання, наприклад, донарахування ПЗ у зв’язку з псуванням сільгосптоварів (див. підкатегорію 101.24 БЗ*). На їх думку, вони не повинні брати участь і в розрахунку часток (питомої ваги) для розподілу ПК за «загальними» товарами, послугами або ОЗ. Тобто у гр. 6, 7 і 8 додатка ДС9 умовні постачання (згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ) не відображаються.

* Переведена до нечинних з 01.02.2016 р. унаслідок появи нової форми ПДВ-декларації, але підхід змінитися не повинен.

Не слід враховувати при розрахунку питомої ваги і умовні поставки, пов'язані з донарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ до рівня мінімальної ПДВ-бази. Податківці також не бажають їх бачити серед сільгосппостачань.

Крім того, у розрахунку «загальних» товарів, послуг або ОЗ не повинні брати участі й умовні постачання згідно з п. 184.7 ПКУ, про це була пряма виноска у старому Порядку № 966.

Розподіл ПК

З розподілом ПК доведеться попрацювати. Сільгоспнику, який займається декількома видами операцій, потрібно визначити не тільки частку (питому вагу), сільгосп- і несільгоспоперацій, а й (частки) питому вагу кожного виду операцій в загальному обсязі сільгоспоперацій ( пп. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ).

Навіщо це потрібно? Річ у тім, що одні й ті самі товари/послуги або основні засоби (ОЗ) можуть бути використані як при виробництві одного виду сільгосппродукції, так і двох або всіх трьох видів сільгосппродукції.

У такому разі сума сплаченого (нарахованого) ПК розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільгосптоварів/послуг у загальній вартості всіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

Період для розрахунку часток (питомої ваги). Для розрахунку часток для розподілу (питомої ваги) сільгоспоперацій призначено додаток ДС9, що подається разом з декларацією за кожен звітний період. Частка (питома вага) сільгоспоперацій визначається не на календарний рік, а кожен звітний період заново.

Податківці у своєму листі від 27.01.2016 р. № 2533/7/99-99-19-03-01-17 (далі — лист № 2533) пояснили, що, наприклад, купуючи в березні 2016 року товари/послуги або ОЗ, які сільгоспник планує використовувати одразу у трьох видах операцій, розрахунок питомої ваги він повинен здійснити за звітні податкові періоди березень 2015 — лютий 2016 року.

Проте у гр. 2 (зазначається період) додатка ДС9, враховуючи підказку-виноску, пропонується зазначити 12 послідовних звітних періодів сукупно (уключаючи поточний). Тобто в розглянутій податківцями ситуації період має бути: квітень 2015 — березень 2016 року.

Ураховувати поточний період у складі «попередніх послідовних 12 місяців при розрахунку частки (питомої ваги) певного виду сільгоспоперацій», по суті, правильно. Адже, наприклад, якщо в попередніх 12 періодах у сільгоспника були тільки, скажімо, операції «зернового» виду, а в поточному періоді він, крім зернових, провів операції й іншого «сільгосп» виду. То розрахувати частку за «сільгосп» видом, що додався, вийде тільки врахувавши операції у тому числі й поточного періоду!

Отже, для розрахунків часток беремо обсяги операцій за 12 попередніх періодів з урахуванням поточного,

тобто як зазначено в самому додатку ДС9.

Тому, подаючи декларацію за січень 2016 року, розрахунок часток (питомої ваги) доведеться проводити за звітні періоди лютий 2015 — січень 2016 року.

Визначаємо частки (питому вагу). Коли товар/послуга/об’єкт ОЗ використовуються в усіх трьох видах сільгоспоперацій, то складнощів з визначенням частки не виникає. Користуємося тією часткою (питомою вагою), що буде розрахована для певного виду операцій в додатку ДС9 (обсяг окремого виду сільгоспоперацій, поділений на обсяг усіх сільгоспоперацій).

Проте може бути й так, що товари та послуги, а також ОЗ використовуються сільгоспниками тільки у двох з трьох видів операцій. Наприклад, купили косарку, що буде задіяна у виробництві зернових культур та інших сільгоспопераціях, але вона не буде використана для операцій тваринництва. У такому разі сільгоспнику, крім загальних часток, визначених у додатку ДС9, доведеться додатково визначити частки для розподілу «вхідного» ПДВ саме між двома видами операцій. Беремо обсяг кожного з двох видів операцій і ділимо на загальний обсяг двох видів операцій.

Важливо! Якщо куплені (виготовлені) товари/послуги/ОЗ використовуються сільгосппідприємством виключно для виробництва одного виду товарів/послуг (зернових і технічних культур, або продукції тваринництва або інших сільгосптоварів/послуг), то сума ПК повністю відноситься до складу податкового кредиту за відповідним видом операцій (див. лист № 2533).

Правильно направляємо ПК. Як відображати ПК у розрізі видів операцій: виходячи з передбачуваного напряму чи фактичного використання?

У п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ для відображення ПК відповідного виду операцій акцент зроблено саме на момент використання. Тому якщо спочатку при придбанні сільгоспник передбачив, що товар/послугу або ОЗ буде використано для одного виду операцій і поставив «вхідну» суму ПДВ до складу ПК передбачуваного виду операцій, а надалі ці товар/послугу або ОЗ фактично використовував для іншого виду операцій, то ми вважаємо, що без коригування не обійтися.

Однозначно про необхідність коригування говорить п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21, з відображенням у ряд. 8 табл. 1 — 3 ДС10, ряд. 13 декларації. На жаль, ця однозначність охоплює тільки перекидання з сільгоспопераций у несільгосп- (і назад). А ось про міжвидові сільгоспперекидання жодного слова. Однак логіка п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ і побудови ДС9 (розріз коефіцієнтів не тільки між сільгосп- і несільгосп-, а й усередині сільгоспдіяльності) говорить про те, що ПК у результаті повинен справедливо осісти в тому виді діяльності, де товар було фактично використано. Адже, наприклад, придбаваючи ПММ, ну не можемо ми стовідсотково передбачати, скільки літрів куди піде, а ПК ми відображаємо вже за першою подією (перерахування авансу або оприбутковування).

Нічого не залишається, як для такого міжвидового коригування використовувати ряд. 8 таблиць ДС10 відповідних операцій. Важливо! Решта рядків коригувань 7 і 9 мають інше призначення: 7 — коригування згідно зі ст. 192 ПКУ, ПК, 9 — коригування ПК, пов’язаного з постачанням сільгосптоварів на експорт (пп. 3 і 5 п. 4 розд. V Порядку № 21).

Як коригуємо? Нічого складного. Коригування проводимо в додатку ДС10: суму ПДВ зі знаком «-» виключаємо з ряд. 8 тієї таблиці виду операцій, в якому раніше була вона облікована, і зі знаком «+» уключаємо до рядка 8 вже «правильної» таблиці виду операцій. Якщо товари повністю змінили напрям з одного виду сільгоспдіяльності на інший, то перекидання здійснюємо без застосування коефіцієнтів. Але якщо з одного виду діяльності товар переходить в одночасне використання за двома видами діяльності, то «вхідний» ПДВ доведеться розподілити між ними за відповідним коефіцієнтом.

Документальне оформлення такого коригування-розподілу оформляємо бухгалтерською довідкою.

ОЗ, що змінюють напрям використання. Якщо ОЗ спочатку були придбані для одного виду операцій і використовувалися в ньому, а потім їх перевели на інші види сільгоспоперацій, то незрозуміло — чи треба робити коригуванняти ПК? Прямо про таке коригування в оновленому п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ нічого не прописано. Застережень щодо проведення такого повидового коригування немає і в Порядку № 21.

Щоправда, деякі «скрупульозні» сільгоспники можуть аналогічно скористатися нормами з п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21, прописаними для коригування ПК у разі використання ОЗ у несільгоспдіяльності, а потім у сільгоспопераціях (тобто провести її виходячи з балансової залишкової вартості об’єкта ОЗ). Проте, на нашу думку, це вже занадто.

Вважаємо, що якщо об’єкт ОЗ купили та використовували для одного виду операцій, то надалі, почавши використовувати його за іншим видом сільгоспоперацій, ПК не коригуємо.

У повидовому розподілі ПК враховуємо тільки первинний факт використання об’єкта ОЗ

Прилаштовуємо «грудневе» ВЗ

З новим ВЗ усе зрозуміло. Самі податківці в листі № 2533 підтвердили, що при від’ємному значенні різниці між ПЗ і ПК звітного періоду за окремим видом операцій сума ВЗ переноситься до складу ПК наступного звітного періоду за цим видом операцій. Таке ВЗ не зменшує нарахований до сплати ПДВ (позитивну різницю між ПЗ і ПК) за іншими видами операцій.

А ось про старе ВЗ ані в ПКУ, ані в Порядку № 21 нічого не зазначено. Умовчали про нього у своєму листі й податківці. Так куди ж прилаштувати ВЗ, що виник у сільгоспників за підсумками грудня 2015 року? На нашу думку, його потрібно по-дружньому розподілити між видами сільгоспопераций пропорційно часткам, порахованим у додатку ДС9 до сільгоспдекларації за січень 2016 року.

Наприклад, сума ВЗ за ряд. 24 сільгоспдекларації за грудень 2015 року становить 1000 грн. Платник здійснює зернові та інші сільгоспоперації, і в додатку ДС9 до сільгоспдекларації за січень 2016 року частка таких операцій становить: 30 % — зернові; 70 % — інші сільгосп-. Відповідно «старе» ВЗ у сільгоспдекларації за січень 2016 року слід показати так:

Беручи участь у додатку ДС10 у повидовому розрахунку ПДВ за січень 2016 року, «старе» ВЗ або буде перекрите поточними повидовими ПЗ, або перетвориться на «нове» уже повидове ВЗ і через ряд. 14 таблиць 1, 2 (ряд. 21 декларації) перекочує до ПК наступного періоду.

Ще раз звертаємо вашу увагу! Норми ПКУ і сама форма декларації влаштовані так, що позитивне значення від одного виду операцій не може перекрити від’ємне значення від іншого виду операцій (згортання від’ємного значення між видами операцій не допускається). У сільгоспдекларації можуть бути одночасно заповнені і ряд. 18, і ряд. 19 (п. 5 розд. V Порядку № 21).

висновки

• Обов’язкові супутники сільгоспдекларації — додатки ДС9 і ДС10.
• Розподіл ПЗ і ПК проводиться за кожним видом сільгоспоперацій в окремому додатку ДС10. Сільгоспдекларація заповнюється на підставі сумарних (за всіма видами операцій) значень рядків додатка ДС10.
• Згортання від’ємного значення між видами операцій не допускається. У сільгоспдекларації можуть бути одночасно заповнені і ряд. 18 і ряд. 19.