Теми статей
Обрати теми

Нове про ПДВ — згадане [податківцями] старе?!

Нестеренко Максим, податковий експерт
В нашій постійній рубриці сьогодні — свіжі роз’яснення з ПДВ. Ті, які податківці підготували нам або в кінці минулого, або на початку цього року. І нехай вас не бентежить, що деякі із них наразі втратили чинність! Вони все одно багато говорять про певні тенденції у міркуваннях податківців. Отож, як би там не було, висновки консультацій, що коментуються, залишаються актуальними і після 01.01.2016 р.!

Представляємо позицію податківців і наші коментарі до неї у вже звичній для вас таблиці.

№ з/п

Позиція фіскалів

Наші коментарі

1

2

3

1

Зведені ПН: класика і сучасність

Підкатегорія: 101.19

Запитання: Які особливості складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер?

Відповідно до п. 201.4 ПКУ платники в разі постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

а) на покупців — платників ПДВ — можуть складати зведені ПН не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника ПДВ;

б) на покупців — неплатників ПДВ — можуть складати одну зведену ПН не пізніше останнього дня місяця з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг усім таким покупцям

В цілому тези консультації, що коментується, повторюють принципи складання «класичних» зведених ПН, що їх викладено у п. 201.4 ПКУ. Нагадаємо, для цілей п. 201.4 ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Відповідно, якщо має місце зазначена «ритмічність» — можна складати зведені ПН. Цінність цієї консультації в тому, що вона наводить конкретний приклад того, як працюють зазначені у п. 201.4 ПКУ правила складання зведених ПН. Якщо постачальник протягом звітного періоду здійснив ритмічні постачання товарів:

а) 10 операцій з постачання товарів покупцю A — платнику ПДВ;

б) 25 операцій з постачання товарів покупцю B — неплатнику ПДВ;

в) 30 операцій покупцю C — неплатнику ПДВ, в такому випадку не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, постачальник зобов’язаний скласти:

— для покупця A (платника ПДВ) зведену ПН, в якій буде відображено обсяг 10 операцій з постачання товарів, поставлених йому за відповідний звітний період;

— по операціях з покупцями B та C — неплатниками ПДВ скласти одну зведену ПН, в якій зазначити загальний обсяг 55 (25 + 30) операцій з постачання товарів покупцям В і С

2

Підсумкова ПН у разі здійснення «подвійних» операцій

Підкатегорія: 101.19

Запитання: Які особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій у разі здійснення платником як оподатковуваних ПДВ операцій з постачання, так і звільнених від оподаткування, у тому числі у разі постачання підакцизних та імпортованих товарів?

Обсяги операцій з постачання товарів (в тому числі підакцизних та імпортованих) у ПН, складеній за щоденними підсумками операцій, відображаються так:

— окремим рядком показники щодо обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів за кодами УКТ ЗЕД;

— окремим рядком показники щодо загальної суми вартості поставлених товарів, за вирахуванням обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів.

При цьому у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» ПН вказується «Товари/послуги в асортименті»; графи 5.1, 5.2, 6 та 7 не заповнюються.

Платник складає дві окремі ПН — одну для операцій, що оподатковуються, а другу — для операцій, що звільнені від оподаткування. Тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 12 та граф 8 — 11)

Підсумкова ПН у загальному випадку складається при постачанні товарів/послуг кінцевим споживачам за готівку без складення окремої ПН на кожного покупця. Тут зупинимося на особливостях «підсумкової» ПН у тому випадку, коли серед щоденного асортименту є імпортні і підакцизні товари, або у випадку, коли протягом дня одночасно реалізуються як товари/послуги, які оподатковуються ПДВ, так і товари/послуги, постачання яких звільнене від оподаткування ПДВ.

Спочатку щодо імпортних і підакцизних товарів у «підсумковій» ПН. Тут податківці залишаються вірними собі і вимагають окремо групувати підакцизні та імпортні товари і зазначати показники щодо обсягів їх постачання окремим рядком у «підсумковій» ПН (див. аналогічні вимоги у консультаціях із БЗ, підкатегорія 101.19, які наразі втратили чинність). Крім того, у консультації, що коментується, податківці вкотре окремо наголошують: оскільки касові чеки містять інформацію про асортимент товарів, платник має можливість згрупувати в такій ПН товари за групами, що відповідають певному коду УКТ ЗЕД. Отже, згідно з цією позицією, у «підсумковій» ПН треба розгорнуто вказувати підакцизні та імпортні товари за усіма кодами УКТ ЗЕД, за якими протягом дня була реалізація. І байдуже, скільки їх там може бути, але п.п. 3 п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957 (далі — Порядок № 957), треба дотримувати і кожен код УКТ ЗЕД зазначати. Отакий клопіт! Аби його полегшити, на нашу думку, достатньо у графі 3 зазначати номенклатуру як «Товари в асортименті». Хоча податківці раніше протестували проти такого і вимагали розписувати усю номенклатуру (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 26.11.2015 р. № 26015/10/28-10-06-11).

Щодо ситуації, коли має місце одночасне постачання і оподатковуваних, і звільнених від ПДВ товарів і це оформлюється «підсумковою» ПН, тут усе дещо зрозуміліше. Згідно з п. 14 Порядку № 957 заборонено одночасно відображати у одній ПН і оподатковувані, і звільнені операції. І хоча зазначена норма говорить про випадки, коли здійснюється одночасне постачання одному конкретному покупцю (отримувачу), податківці не роблять виняток для «підсумкової» ПН. Тому доведеться вибирати із загального асортименту ті товари, які звільняються від оподаткування ПДВ, і складати для них окрему «підсумкову» ПН (див. також з цього приводу лист ДФСУ від 13.10.2015 р. № 21637/6/99-95-42-01-15).

Зазначена консультація фактично дублює висновки попередньої (грудневої) консультації податківців на цю ж тему, яка втратила чинність з 01.01.2016 р.

3

РК, зареєстрований вчасно, але в іншому періоді, ніж був складений

Підкатегорія: 101.23

Запитання: В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної?

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

— постачальник має право зменшити ПЗ на підставі РК, зареєстрованого отримувачем в ЄРПН протягом 15-денного терміну, у декларації з ПДВ того періоду, в якому його складено. Якщо РК зареєстрований з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити ПЗ у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

— покупець повинен зменшити ПК в декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення РК, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

— постачальник повинен збільшити ПЗ в декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення РК;

— покупець має право збільшити ПК на підставі РК, зареєстрованого в ЄРПН протягом 15-денного терміну, у декларації з ПДВ за той період, в якому його складено. Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити ПК у декларації з ПДВ за той період, в якому його зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення

Мабуть, жодна тема ПДВ-обліку не привертала до себе стільки уваги, як питання, в якому все ж таки періоді відображати ПДВ-коригування на користь платника (зменшення ПЗ і збільшення ПК). Із коригуваннями на користь бюджету тут усе зрозуміло: і зменшувати податковий кредит ( п.п. «б» п.п. 192.1.1 ПКУ), і збільшувати податкові зобов’язання ( п.п. «а» п.п. 192.1.2 ПКУ) потрібно безпосередньо в тому періоді, коли відбулася відповідна зміна суми компенсації вартості товарів чи послуг. При цьому не важливо, чи було зареєстровано у ЄРПН відповідний РК і чи був такий РК взагалі складений. Тут податкове законодавство як зіницю ока береже інтереси бюджету.

А от щодо коригувань на користь платника постійно точаться суперечки. Справа в тім, що в пп. 192.1.1, 192.1.2 ПКУ міститься застереження: постачальник може зменшувати ПЗ, а покупець збільшувати ПК тільки після того, як відповідний РК буде зареєстровано в РК.

Як розуміти це застереження? Якщо РК зареєстровано вчасно (протягом 15 днів з дати складення), але в іншому ПДВ-періоді, чи можна вже після факту такої реєстрації зменшити ПЗ чи збільшити ПК того періоду, в якому РК було складено? Адже строки подання декларації ще не сплили, а РК вже зареєстровано.

Наразі податківці у цьому питанні ніби остаточно визначилися. Вони стверджують: якщо «зменшуючий» РК зареєстровано вчасно (в 15-денний строк), зменшувати ПЗ можна вже в тому періоді, в якому складено такий РК. Навіть якщо зареєстровано РК в іншому періоді (див., наприклад, лист ДФСУ від 03.12.2015 р. № 25868/6/99-99-19-03-02-15, а також листи Міжрегіонального ГУ ДФС від 01.12.2015 р. № 26265/10/28-10-06-11; від 04.12.2015 р. № 26605/10/28-10-06-11). Увінчав зазначені роз’яснення лист ДФСУ від 15.12.2015 р. № 26683/6/99-95-42-01-16-01, висновки якого, по суті, повторює консультація, що коментується. Не лише в частині зменшення ПЗ, але і в частині збільшення ПК, зокрема щодо права покупця збільшувати ПК за несвоєчасно зареєстрованими РК протягом 365 днів із дати складення таких РК. До речі, на право зменшувати ПЗ податківці теж дають 365 днів (див. лист ДФСУ від 16.11.2015 р. № 24356/6/99-99-19-03-02-15).

Визначилися податківці також і з ситуацію, коли РК взагалі не зареєстровано (після 180 днів РК зареєструвати неможливо): це не звільняє продавця від обов’язку збільшувати ПЗ (якщо сума компенсації за товари/послуги збільшилася), а покупця — зменшувати ПК (якщо сума компенсації зменшилася). Причому робити коригування на користь бюджету необхідно не після 180 днів, а одразу — в періоді, коли відбулася відповідна зміна суми компенсації. Тобто реєстрація РК в ЄРПН тут взагалі значення не має

Якщо РК не зареєстрований в ЄРПН протягом 180 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

— у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг ПК покупця не може бути збільшений, але постачальник зобов’язаний збільшити суми ПЗ за відповідний період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

— у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг ПЗ постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити ПК за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг

А от зменшити ПЗ чи збільшити ПК за незареєстрованим протягом 180 днів РК неможливо. Це безпосередньо випливає із пп. 192.1.1, 192.1.2 ПКУ.

Також зауважимо: у зазначеній консультації податківці справедливо посилаються на лист ДФСУ від 22.01.2016 р. № 2052/7/99-99-19-03-02-17. Зазначений лист зробив позицію податківців із цього питання остаточно усталеною

4

ПН на суму перевищення ціни придбання над договірною ціною

Підкатегорія: 101.19

Запитання: Як заповнити податкову накладну, яка складається на суму перевищення ціни придбання над фактичною?

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини «15».

У полях податкової накладної «Покупець (найменування або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи — підприємця)», «Індивідуальний податковий номер покупця» зазначаються реквізити особи — продавця, що складає таку ПН.

У графі 3 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» також зазначається:

«перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № ____» (зазначається порядковий номер ПН, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості). Решта реквізитів та граф такої податкової накладної заповнюються аналогічно реквізитам та графам ПН, що складається на суму виходячи з фактичної ціни постачання

Щодо правил складання такої ПН — практично все залишилося, як і раніше. Нагадаємо: такі ПН складаються тому, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг ( п. 188.1 ПКУ). Відповідно, у тих випадках, коли договірна ціна нижче, ніж ціна придбання, податкові зобов’язання з ПДВ донараховуються за допомогою ПН на суму перевищення ціни придбання над фактичною. Така ПН покупцю не видається і залишається у продавця з типом причини «15» (згідно з п. 9 Порядку № 957).

Замість найменування та ІПН покупця у такій ПН податківці пропонують продавцю відображати власні дані. На практиці це деякий час викликало проблеми з реєстрацією такої ПН в ЄРПН, однак наразі таких проблем бути не повинно.

У графі 3 такої ПН (призначеної, аби відображати номенклатуру постачання) продавець прописує фразу «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № ____» і робить посилання на порядковий номер ПН, якою оформлювалося власне постачання товару/послуги нижче ціни його придбання.

Щодо решти граф «перевищувальної» ПН жодних особливостей заповнення не передбачено.

Зверніть увагу: у новому Порядку заповнення ПН, затвердженомунаказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі — Порядок № 1307), принцип складання цієї ПН залишиться практично незмінним

5

ПН, складена на філію

Підкатегорія: 101.19, наразі втратила чинність

Запитання: Як заповнюються реквізити «Особа (платник податку) — покупець» та «Місцезнаходження покупця» у податковій накладній, що надається постачальником — платником ПДВ відокремленому підрозділу (філії), якому головним підприємством делеговано право виписки податкових накладних?

При заповненні реквізиту «Особа (платник податку) — покупець» разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, необхідно зазначити назву філії або структурного підрозділу, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору та отримує товари (послуги). Починаючи з 29.07.2015 р. платники податку при складанні ПН/РК можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені п. 201.1 ПКУ як обов’язкові, зокрема місцезнаходження (податкова адреса) покупця

Цілком адекватна відповідь податківців. Давайте згадаємо, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є окремою юридичною особою ( ст. 95 ЦКУ). Далі нагадаємо, що у разі, коли однією із сторін договору постачання є філія, ПН складається з певними особливостями. У тому випадку, коли філія є покупцем, до таких особливостей наразі належить особливий порядок заповнення поля «Особа (платник податку) — покупець». У ньому разом із найменуванням головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, зазначається найменування такої філії (структурного підрозділу), яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору ( абзац четвертий п. 1 Порядку № 957). До набуття чинності Законом України від 16.07.2015 р. № 643-VII податківці хотіли також бачити адресу філії у полі «Місцезнаходження покупця», разом з адресою головного підприємства (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.19, наразі втратила чинність). Але починаючи з 29.07.2015 р. місцезнаходження продавця і покупця більше не є обов’язковими реквізитами ПН ( п. 201.1 ПКУ). Відповідно, їх можна взагалі не заповнювати. Що ж до ІПН покупця, тут жодних варіантів бути не може: філія не є окремим платником ПДВ, отже, в полі, призначеному для цього реквізиту, може зазначатися тільки ІПН головного підприємства.

У новому Порядку № 1307 зазначений принцип складання ПН на філію в цілому збережено. Тож консультація, що коментується, в цілому є актуальною, незважаючи на формальну втрату нею чинності

Такі ПДВ-консультації податківці підготували нам на межі 2015 і 2016 років. Чекаємо від них свіжих подарунків. А «розпаковувати» їх, як і раніше, будемо разом ☺.

Теги ПДВ
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі