Згідно з п. 295.5 Податкового кодексу України платники єдиного податку (далі — ЄП) 1 і 2 груп, у яких немає найманих працівників, звільняються від сплати ЄП:
— на час відпустки протягом одного календарного місяця на рік;
— на період тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 або більше календарних днів.
Таким чином, протягом звітного календарного року ФОП може скористатися звільненням від сплати ЄП строком на 1 місяць на період своєї відпустки. Крім того, незалежно від того, «ходив» підприємець у «єдиноподатну» відпустку чи ні, він може бути звільнений від сплати ЄП на період тимчасової непрацездатності, підтвердженої копією лікарняного листа (листів), якщо вона триває 30 або більше календарних днів.
Про період відпустки підприємець інформує податковий орган до початку відпустки шляхом подання заяви, що складається в довільній формі.
Якщо ФОП хоче скористатися звільненням від сплати ЄП за період тимчасової непрацездатності, то разом із заявою він подає копію листка непрацездатності, що посвідчує такий період (див. п.п. 298.3.2 ПКУ). Завіряти її в органі ДФСУ, у нотаріуса, в інших осіб або органів не потрібно. Заяву та копію лікарняного листа подавайте одразу після закінчення тимчасової непрацездатності.
Якщо відпустка/хвороба починається не з 1 числа календарного місяця і закінчується в наступному місяці («перехідні» відпустка/хвороба), то в загальному випадку звільнення від сплати ЄП діятиме:
— у місяці початку відпустки/хвороби, якщо ФОП іде у відпустку/захворів до 20 числа місяця. За місяць, на який припадає закінчення відпустки/хвороби, ЄП необхідно сплатити в повному обсязі;
— у місяці закінчення відпустки/хвороби, якщо ФОП іде у відпустку/захворів після 20 числа місяця. При цьому ЄП за місяць, на який припадає початок відпустки/хвороби, необхідно сплатити в повному обсязі.
Приклад 1. Єдиноподатник 1 групи без найманих працівників подав до органу ДФСУ заяву на звільнення від сплати ЄП з інформацією про те, що він з 15 лютого по 14 березня 2016 року перебуватиме у відпустці.
Підприємець буде звільнений від сплати ЄП за лютий 2016 року.
Приклад 2. Єдиноподатник 2 групи без найманих працівників подав до органу ДФСУ заяву на звільнення від сплати ЄП та копії лікарняних листів, що підтверджують його непрацездатність у період з 11 січня по 29 лютого 2016 року.
Підприємець буде звільнений від сплати ЄП за повний місяць, в якому він не працював через хворобу, тобто за лютий 2016 року. ЄП за січень 2016 року потрібно сплатити в повному обсязі.
Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 2, припустимо, що підприємець хворів з 11 січня по 3 березня 2016 року.
Незважаючи на те що хвороба закінчилася в березні, єдиноподатник буде звільнений від сплати ЄП тільки за один місяць — лютий 2016 року (повний місяць, протягом якого він не працював). Адже він був непрацездатний менше двох місяців (60 календарних днів).
Приклад 4. Єдиноподатниця 1 групи без найманих працівників подала до органу ДФСУ заяву на звільнення від сплати ЄП та копію листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. Період непрацездатності — 22 лютого — 26 червня 2016 року.
Вона буде звільнена від сплати ЄП за період з березня по червень 2016 року.
