Скільки людей не можуть розпочати свій день, не зазирнувши в одну із соціальних мереж (назви умисно перелічувати не будемо, щоб не рекламувати), скільки з них звітують щодо кожного свого кроку перед віртуальним співтовариством, скільки не можуть заснути, тому що мережа, на те вона й мережа, не відпускає! Щоправда, є й інші — ті, хто такого спілкування уникає, вважаючи соціальні мережі підступами служб безпеки, безглуздим гаянням часу або просто не бажаючи впускати у своє життя надмірну кількість зайвих людей. Давайте розберемося, що лежить в основі як занадто активного використання соціальних мереж, так і його уникнення.
І перш за все, варто відповісти на просте запитання — яку потребу задовольняють користувачі соціальних мереж? Що приносить їм використання цього нав’язливого фетиша сучасності? Думаємо, ніхто з читачів у цьому місці не здивується — дослідження показують, що основна потреба, що задовольняється соціальною мережею, — потреба у спілкуванні. Ви напевно знаєте, що мережі надають і інші можливості: слухати музику, читати, дивитися відео, але те, на чому все тримається — спілкування! Будь-кому з нас з вами важливо бути поряд з іншим, ділитися з ним своїм досвідом, думками, почуттями, належати до якоїсь групи. Соціальна мережа дозволяє робити це швидко, легко, перебуваючи на великій відстані…
Але все стає ще цікавіше, якщо копнути дещо глибше. Особистість людини, те, якою вона бачить себе, формується у спілкуванні. Спочатку з батьками, потім різного роду вихователями, пізніше у підлітковій групі, у професійних та інших колективах. Чудово сказав із цього приводу М. М. Жванецький: «Хочеш дізнатися, який ти, — запитай!». Але формування та розвиток особистості, образу Я у звичайному спілкуванні — досить тривалий і складний процес. Людина постійно має доводити у суспільстві, що вона особистість, що вона професіонал, що вона заслуговує на довіру. У соціальній мережі завжди можна видати бажане за дійсне! Людина формує той образ Я, який їй хочеться транслювати, ідеалізований, вичищений…
Мабуть, це один з факторів, які нерідко призводять до сумних наслідків, тривог, депресій і навіть суїцидів, адже людина усвідомлює свою невідповідність цьому вихолощеному, сплощеному ідеалу, який вона сам створила на соціальній сторінці. Соціальна мережа дає штучну, на межі із вседозволеністю, і тому небезпечну, свободу створення образу Я. Здавалось би, весело мати можливість бути ким завгодно, небезпечно опинятися у владі власного фантазму.
Ще одне. Соціальна мережа дозволяє ефективно впливати на інших людей. Цим користуються маркетологи, але не тільки вони. У живому спілкуванні ми отримуємо велику кількість додаткових сигналів — міміка, жести, інтонація, у віртуальному спілкуванні — є тільки текст. Мозок хапається за це єдине джерело і вважає його істинним. Маніпулювати в мережі легко!
Підіб’ємо проміжні підсумки. Що дає соціальна мережа? По-перше, можливість швидкого, легкого, простого спілкування з людиною, яка може перебувати де завгодно. По-друге, можливість сформувати будь-який образ себе і представити його іншим людям. По-третє, можливість впливати на інших людей і отримувати від них бажане, перекручуючи інформацію або не надаючи її в повному обсязі. Хороша штука, чи не так? Не зовсім.
Нав’язливе, надмірне використання соціальних мереж, а саме про такий випадок ми й говоримо, призводить до того, що людина витрачає занадто багато часу даремно, при цьому отримує величезну кількість непотрібної інформації, якою ми й так переобтяжені сьогодні. Але не це найстрашніше! Найстрашніше, що підвищення активності в соціальних мережах пов’язане зі збідненням реальних відносин з людьми. Ми не говоримо про причинний, направлений зв’язок. Нерідко проблеми в реальних відносинах призводять до підвищення активності в мережі, буває й навпаки — спочатку мережа, потім проблеми. Головне — зв’язок є завжди! Адже потреба у спілкуванні, наявна в людини, знаходить простий та ефективний спосіб задоволення, а ви, швидше за все, помічали, що нашим потребам до вподоби прості шляхи.
А що ж ті, хто бояться користуватися соціальними мережами, уникають їх? Справа знову в потребах? Так, саме так. У цих людей потреба у спілкуванні, у приналежності до групи виражена менше. Більше того, вони інших людей дещо побоюються, мають потребу в самотності, люблять мислити критично, формувати незалежну думку. Звичайно ж, соціальні мережі їх відлякують. Такі люди, якщо й будують соціальні контакти (навіть у реальному житті), то віддають перевагу глибоким, довірчим відносинам з невеликою кількістю обраних людей. Кого завгодно вони у своє життя ніколи не впустять! Тим більше не будуть вони розкривати поли пальта, надітого на душу, і демонструвати її подібно до психологічного ексгібіціоніста всім бажаючим. Вони побоюються, що будь-яка особиста інформація може бути використана проти них! Оберігаючи свою незалежність, бояться вони й того, що хтось зможе контролювати їх, впливати на них, навіть якщо ці побоювання й надумані.
Отже, розмовляючи про соціальні мережі, ми прийшли до двох фундаментальних особових характеристик: орієнтації на соціальне або на індивідуальне. Одним потрібно належати, бути частиною, включатися, другим — відокремитися, сховатися, захиститися. І те й інше важливе в житті людини, потрібне їй для розвитку, останнє, щоправда, можливе тільки в тому випадку, якщо дві орієнтації поєднані гармонійно, змінюючи одна одну в різних ситуаціях…
Так що ж таке соціальні мережі: велике благо, що відкриває нам нові горизонти спілкування, якого варто маніакально жадати, або ж страхітлива небезпека, яка зруйнує реальні відносини та підпорядкує особистість волі Великого Брата, що стежить за нами? Ні те, ні інше! Це просто інструмент задоволення потреби у спілкуванні! Досить простий і зручний… Підходящий для неглибоких, множинних контактів, або ж професійних, чи розважальних, не дуже підходящий для відносин серйозних і довготривалих, для спілкування інтимного і духовного! Тому, якщо автор цього тексту і хотів закликати до чогось, то тільки до одного — не наділяйте речі зайвим сенсом і значенням (безумовного поклоніння або абсолютного уникнення), вони на це не заслуговують.
P. S. Турбує якесь психологічне запитання? Задайте його практикуючому психологу та прочитайте відповідь на сторінках «Податки та бухгалтерський облік». Пишіть на e-mail: а.zimovin@id.factor.ua
