(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2016/№ 9

ЗЕД-пеня: правила нарахування та сплати

Ви поставили продукцію, а ваш покупець своєчасно не оплатив її? Або навпаки: ви перерахували передоплату, а постачальник не поспішає з постачанням товару? Подібні ситуації в житті підприємства, на жаль, трапляються часто. І якщо порушення умов договору вітчизняними контрагентами загрожує для вас нервуванням і втратою виручки (передоплати), то «зв’язок» з недбалим іноземним партнером може обернутися, крім усього іншого, значними штрафними санкціями. Йдеться про пеню за порушення строків розрахунків у ЗЕД. Які підстави для нарахування ЗЕД-пені? Хто нараховує пеню і в які строки її потрібно сплатити до бюджету? Чи існують строки давності для нарахування пені? На ці та інші запитання ми відповімо в цій статті.

Багато хто знає, що контроль валютного ринку та операцій у зовнішньоекономічній сфері — прерогатива держави в особі НБУ. І одним з елементів такого контролю є обмеження строків розрахунків з іноземними контрагентами і застосування фінансових санкцій у разі їх порушення. Давайте розбиратися: що це за обмеження та яка відповідальність загрожує за їх недотримання.

Підстави для нарахування ЗЕД-пені

Обов’язкові для дотримання строки розрахунків у ЗЕД установлені Законом про розрахунки в інвалюті та Законом про бартер у ЗЕД для:

експорту з подальшою оплатою. У цьому випадку виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів* з дати митного оформлення (виписки митної декларації (МД)) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності** (ст. 1 Закону про розрахунки в інвалюті);

імпорту з попередньою оплатою. Суть у тому, що для завершення імпортної операції на умовах відстрочення постачання установлено той самий 90-денний строк*, що відлічується з моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються** (ст. 2 Закону про розрахунки в інвалюті);

бартеру у ЗЕД (якщо перша подія — відвантаження товарів на експорт). Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення МД на експорт) фактично експортованих товарів, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг (ч. 1 ст. 2 Закону про бартер у ЗЕД).

* Зверніть увагу: ст. 1 — 2 Закону про розрахунки в інвалюті свідчать про те, що підприємства повинні дотримуватися 180-денного строку розрахунків за експортно-імпортними операціями. Проте постановою № 863 строк проведення ЗЕД-розрахунків скорочено до 90 днів. Передбачається, що таке скорочення має тимчасовий характер і діятиме до 04.03.2016 р. (включно).

** Перевищення цього строку вимагає висновку центрального органу виконавчої влади, що регулює державну політику у сфері економічного розвитку.

Як бачите, чинним законодавством установлено обмеження у строках погашення дебіторської заборгованості за ЗЕД-договорами. А ось строки розрахунків за експортними операціями з попередньою оплатою, імпортними операціями з подальшою оплатою та бартерними операціями, коли перша подія — отримання імпортних товарів, нормативними документами не регулюються. Звідси висновок: при укладенні ЗЕД-контрактів вітчизняним підприємствам доцільно укладати договори постачання (експортні контракти) на умовах попередньої оплати, а договори купівлі (імпортні контракти) — на умовах подальшої оплати. Відповідно, у бартерному ЗЕД-договорі першою подією краще вказати отримання імпортних товарів (робіт, послуг).

Якщо все ж таки договір із закордонним контрагентом складено так, що потрібно контролювати строки проведення розрахунків, тоді не варто забувати і про відповідальність за їх порушення. Адже перевищення строків ЗЕД-розрахунків у кожному з описаних випадків загрожує підприємству стягненням з нього пені (див. таблицю).

Підстави для стягнення ЗЕД-пені

№ з/п

Підстави для нарахування пені

Розмір пені

Яким документом передбачено

1

Перевищення 90-денного* строку зарахування виручки резидентів за експортними договорами в іноземній валюті** на їх валютні рахунки в банках***

0,3 % суми неодержаної виручки в іноземній валюті за кожен день прострочення платежу, перерахованої у гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості****

Ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті

Перевищення 90-денного* строку постачання товарів, робіт, послуг, що належать резиденту за імпортними договорами

0,3 % вартості недоотриманого товару за кожен день прострочення постачання, перерахованого у гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості

* Зауважимо: відповідальність за дотримання строків проведення розрахунків за ст. 1 і 2 Закону про розрахунки в інвалюті при проведенні операцій за договорами комісії покладається на комісіонера, а не на комітента (див. підкатегорію 114.10 БЗ).

** На думку податківців, нарахування пені за порушення строків ЗЕД-розрахунків поширюється не тільки на валютні розрахунки між резидентами і нерезидентами, а також і на розрахунки між ними у гривні (див. консультацію в підкатегорії 114.10 БЗ).

*** Урахуйте: банки знімають експортні операції резидентів з валютного контролю тільки після зарахування валютної виручки на їх поточні рахунки в іноземній валюті, а також після отримання гривневого еквівалента валютної виручки, отриманого внаслідок обов’язкового продажу іноземної валюти (див. лист НБУ від 16.09.2015 р. № 22-01013/66333). Тобто, для розрахунку 90-денного строку має значення не дата одержання коштів на розподільчий рахунок, а дата подальшого їх зарахування на валютний і гривневий поточні рахунки підприємства. Тому, коли обумовлюватимете строки оплати зі своїм іноземним покупцем, обов’язково врахуйте час, необхідний для перерахування коштів з розподільчого на поточні рахунки та обов’язковий продаж інвалюти.

**** У випадку безоплатної передачі товарів нерезиденту ЗЕД-пеня не стягається. Проте для цього «безоплатність» операції повинна бути підтверджена належним чином оформленою МД, в якій зазначено, що товар експортується на безоплатній основі, договором про безоплатне передачу товарів та іншими документами, що підтверджують безоплатний характер переміщення товару через митний кордон (див. консультацію в підкатегорії 114.10 БЗ).

2

Перевищення 180-денного строку ввезення на митну територію товарів (результатів робіт, послуг), що імпортуються за бартерним ЗЕД-договором

0,3 % вартості неотриманих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення*

Ч. 1 ст. 3 Закону про бартер у ЗЕД

* У цьому випадку пеню також перераховують у гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості (див. лист ДПАУ від 31.03.2009 р. № 6602/7/22-5017).

Важливо! У всіх перелічених випадках загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартість недопоставленого товару або недоотриманої виручки (ч. 1 ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті та абзац другий ч. 1 ст. 3 Закону про бартер у ЗЕД).

Задля справедливості слід зазначити, що в таблиці не згадано ще один випадок, коли підприємство може «підпасти» під нарахування ЗЕД-пені. Йдеться про пеню за порушення 5-денного строку повідомлення податкових і митних органів про факт здійснення експорту (робіт, послуг). Така пеня нараховується на підставі ч. 4 ст. 3 Закону про бартер у ЗЕД у розмірі 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення в поданні повідомлення. Форму Повідомлення про експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором затверджено наказом ДПАУ від 26.08.2003 р. № 404 (ср. 025069200). Проте в цьому випадку нарахування пені безпосередньо не пов’язане з додержанням строків здійснення ЗЕД-операцій*, а темою нашої сьогоднішньої статті є саме пеня за порушення строків розрахунків у ЗЕД. А оскільки так, то більше не зупинятимемося на пені за неподання повідомлення, а подивимося, в яких випадках 90-денний строк розрахунків може бути продовжено і що для цього потрібне.

* Водночас інформація, наведена в Повідомленні, служить для здійснення контролю з боку податкових і митних органів за дотриманням строків проведення товарообмінних операцій, установлених ст. 2 Закону про бартер у ЗЕД.

Як продовжити 90-денний строк ЗЕД-розрахунків

Вище ми вже побіжно згадали, що безкарно перевищити 90-денний строк розрахунків у ЗЕД ми зможемо тільки на підставі висновку Мінекономрозвитку.

Перелік операцій, за якими встановлений строк проведення розрахунків може бути продовжено, наведено в п. 2 Порядку, затвердженого КМУ від 29.12.2007 р. № 1409. До них, зокрема, належать операції за договорами: виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерного постачання, гарантійного обслуговування, постачання складних технічних виробів, а також товарів спеціального призначення.

Видача висновків здійснюється відповідно до Положення, затвердженого наказом Мінекономіки від 18.01.2008 р. № 15.

Для одержання висновку підприємство-резидент надає до Мінекономрозвитку такі документи (див. наказ Мінекономрозвитку від 11.06.2013 р. № 621):

1) лист-звернення, складений у довільній формі, що містить дані про стан виконання ЗЕД-договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановлених строків на певний період;

2) засвідчені в установленому порядку:

— копію ЗЕД-договору (контракту), в якому зазначаються адреси та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає до нього переклад українською мовою;

— копії документів, що підтверджують здійснення ЗЕД-операції, зокрема, платіжних банківських документів, довідок банку, МД, коносамента, актів прийняття-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

При цьому, після звернення до Мінекономрозвитку за висновком резидент повинен письмово повідомити про це орган фіскальної служби за місцем своєї реєстрації.

Мінекономрозвитку розглядає подані підприємством документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації та видає висновок або письмово відмовляє в його видачі із зазначенням підстав.

Розрахунок ЗЕД-пені

Отже, як ми вже з’ясували, підставою для нарахування пені є порушення встановлених строків проведення розрахунків з іноземним контрагентом. При цьому

пеня нараховується з першого дня після закінчення законодавчо встановленого граничного строку ЗЕД-розрахунків і до моменту повного повернення валютної виручки з-за кордону (або постачання продукції за імпортними та бартерними контрактами)*

* Ще раз нагадаємо, що нарахування пені припиняється також у зв’язку з досягненням її загальної суми вартості недопоставленого товару або недоотриманої валютної виручки.

Контроль строків проведення розрахунків, установлених Законом про розрахунки в інвалюті, здійснюють банківські установи згідно з правилами Інструкції № 136. Як передбачено пп. 2.2 і 3.2 цього документа, при експорті товарів відлік законодавчо встановленого строку розрахунків (90 днів) розпочинається з наступного календарного дня після оформлення МД або підписання акта (іншого документа), а при імпортіз наступного календарного дня після здійснення авансового платежу, виставляння векселя на користь постачальника товарів або виконання розрахунків у формі документарного акредитива**. При цьому, якщо закінчення 90-денного строку припадає на вихідний або святковий день, перенесення граничного строку розрахунків на наступний робочий день не здійснюється (див. консультацію у підкатегорії 114.02 БЗ).

** При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку.

З дев’яносто першого (91) дня з підприємства стягується пеня в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки*** (недоотриманого товару) в іноземній валюті за кожен день прострочення платежу, перерахованого у гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

*** Зверніть увагу: в деяких випадках дозволяється зменшити суму валютної виручки без нарахування ЗЕД-пені (див. п. 1.8 Інструкції № 136).

Наприклад, підприємство перерахувало передоплату іноземному контрагенту 10.11.2015 р. У цьому випадку відлік 90-денного строк розпочинається з 11.11.2015 р., а товари резидент повинен одержати не пізніше за 08.02.2016 р. Якщо до того моменту товари не надійдуть, то з 09.02.2016 р. з підприємства-резидента стягатиметься пеня в розмірі 0,3 % від вартості неотриманих товарів.

Розрахунок пені припиняється після зарахування виручки за ЗЕД-операцією на валютний рахунок підприємства-експортера

Що стосується імпортних операцій, то нарахування пені припиняється після:

— отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (якщо для митного оформлення продукції використовується МД);

— пред’явлення резидентом документа (крім МД), що використовується для митного оформлення продукції (якщо для митного оформлення продукції не використовується МД);

— пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору підтверджує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передачу прав інтелектуальної власності та немайнових прав, призначених для продажу.

Причому згідно з роз’ясненнями податківців (див. консультацію в підкатегорії 114.10 БЗ), день імпорту товару (надання робіт, послуг) з розрахунку пені не виключають, а навпаки вважають останнім днем прострочення, за який сплачується пеня.

Крім того, у деяких випадках зняти операцію з валютного контролю і зупинити обчислення 90-денного строку проведення розрахунків у ЗЕД допоможе залік зустрічних однорідних вимог. Проте врахуйте: такий залік можливий не завжди. Так, п. 4 постанови № 863 забороняє уповноваженим банкам знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань заліком:

— в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора і російських рублях (незалежно від суми операції);

— в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, які припиняються заліком у межах одного договору, перевищує еквівалент 500000 доларів США).

Таким чином, якщо ви не потрапляєте під обмеження, передбачені постановою № 863 (зобов’язання у ЗЕД-договорі виражені не у валюті 1 групи Класифікатора валют і не в рублях, а сума таких зобов’язань не перевищує 500000 доларів США), то вам і карти в руки — ви можете припинити розрахунок 90-денного строку розрахунків у ЗЕД шляхом заліку зустрічних однорідних вимог зі своїм іноземним контрагентом. Якщо у вашому випадку заліку з подальшим припиненням розрахунку 90-денного строку перешкоджає «не та» валюта (при дотриманні сумового обмеження у 500000 доларів США), то виходом може стати укладення додаткової угоди до договору постачання, в якій буде передбачено заміну валюти договору на будь-яку іншу валюту, крім 1-ї групи Класифікатора і російських рублів. Ну, а в тому випадку, коли сума контракту перевищує 500000 доларів США, залік зустрічних однорідних вимог не допоможе вам зняти вашу операцію з валютного контролю в банку.

Контроль за надходженням товарів за імпортом у межах бартерних договорів здійснюють митні органи. У свою чергу податківці контролюють своєчасність імпорту робіт і послуг за бартерними ЗЕД-договорами. Такий механізм контролю встановлено ч. 4 ст. 3 Закону про бартер у ЗЕД. Виходить, податківці за допомогою митних органів контролюють 180-денний строк проведення розрахунків, а починаючи зі сто вісімдесят першого (181) дня з дня вивезення товару на експорт (за умови, що зустрічний імпорт так і не відбувся) починається стягнення пені в розмірі 0,3 % вартості неотриманих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення імпорту.

Отже, з порядком розрахунку пені ми з вами розібралися. І хоча підприємство згідно з чинним законодавством самостійно нараховувати ЗЕД-пеню зовсім не зобов’язане, розуміння основних правил її обчислення допоможе вам перевірити правильність її нарахування з боку контролюючих органів. А зараз поговоримо про те, хто ж власне має право нараховувати та стягувати ЗЕД-пеню?

Хто нараховує ЗЕД-пеню

Вище ми вже звертали увагу, що контроль за своєчасним проведенням розрахунків за експортними та імпортними операціями своїх клієнтів здійснюють банківські установи. Тобто саме банк зобов’язаний стежити за тим, щоб суб’єкти господарської діяльності встигли виконати розрахунки за ЗЕД-операціями в 90-денний строк.

Якщо у відведений законодавством строк виручка на рахунок експортера не надійшла (імпортер не отримав товари), банк фіксує порушення і на підставі п. 5.9 Інструкції № 136 надає інформацію про це податківцям. І вже саме вони нараховують пеню і стягують її з порушників. Такі дії входять до компетенції податківців згідно з п.п. 54.3.3 ПКУ.

Суму нарахованої пені податківці зазначають у податковому повідомленні-рішенні (ППР), яке вони складають на підставі п. 58.1 ПКУ. У разі нарахування пені за порушення ЗЕД-законодавства ППР складається за формою «У», наведеною в додатку 11 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.2012 р. № 1236.

Суму пені, зазначену в ППР, підприємство має сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем його отримання

Десятиденний строк сплати грошового зобов’язання передбачено п. 57.3 ПКУ і зазначено в самій формі ППР. На обов’язкову сплату грошового зобов’язання у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у 10-денний строк з дня одержання ППР вказують і податківці в консультації в підкатегорії 114.10 БЗ.

Якщо ж підприємство не згодне з фактом нарахування пені, то воно має право оскаржити рішення, прийняте податківцями, в адміністративному або судовому порядку за правилами ст. 56 ПКУ. Але врахуйте: рішення про оскарження потрібно прийняти протягом 30 днів, що настають за днем одержання ППР. Якщо ж цього не зробити, то сума грошового зобов’язання, зазначеного в ППР, вважається узгодженою та підлягає сплаті.

Аналогічна процедура нарахування пені і у разі порушення 180-денного терміну розрахунків за бартерним ЗЕД-договором. Єдина різниця — контроль за надходженням імпортних товарів за бартерним договором здійснюють митні органи. І саме вони в разі порушення граничного строку розрахунків зобов’язані повідомити про це податківців. А далі все в описаній вище послідовності: виписка ППР і сплата пені (оскарження ППР в адміністративному або судовому порядку).

Отже, хто і за що стягує пеню розібралися, а зараз давайте подивимось, у яких випадках нарахування ЗЕД-пені припиняється.

Коли ЗЕД-пеня не нараховується

Як правило, порушення встановлених строків розрахунків у ЗЕД викликане:

— недотриманням нерезидентом строків, передбачених в експортно-імпортних контрактах;

— форс-мажорними обставинами.

Звідси і способи, якими резидент може «боротися» з пенею.

У першому випадку, як передбачено ч. 2 ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті та абзацом першим ч. 3 ст. 3 Закону про бартер у ЗЕД резидент може подати позовну заяву до суду про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами. Розгляд таких справ здійснюється українським судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при торгово-промисловій палаті України. Подання позову припиняє перебіг строків розрахунків у ЗЕД, і пеня за їх порушення за цей період не сплачується.

Подальша доля пені залежатиме від того, яке рішення винесе судовий орган, що прийняв позов до розгляду.

Якщо суд приймає рішення про відмову в позові (повністю або частково), про припинення (закриття) провадження у справі або про залишення позову без розгляду, то розрахунок строків здійснення ЗЕД-операцій поновлюється. При цьому пеню за їх порушення доведеться сплатити за кожен день прострочення, уключаючи період, на який ці строки було припинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується в тій частині, в якій буде відмовлено.

Якщо судом або арбітражним судом ухвалено рішення про повне задоволення позовних вимог резидента, пеня перестає стягатися з дати прийняття позову до розгляду

Друга ситуація (строки ЗЕД-розрахунків порушено через форс-мажорні обставини) описана в ч. 6 ст. 6 Закону про розрахунки в інвалюті і ч. 2 ст. 3 Закону про бартер у ЗЕД. У цьому випадку перебіг строків ЗЕД-розрахунків припиняється на весь період дії форс-мажорних обставин і поновлюється з дня, що настає за днем закінчення дії таких обставин. А ось сам факт виникнення форс-мажорних обставин підтвердить сертифікат Торгово-промислової палати України (ТПП) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторін договору (контракту) або третьої країни згідно з умовами контракту.

Говорячи про форс-мажорні обставини, не можна не пригадати форс-мажорні обставини у зв’язку з проведенням на території України антитерористичної операції (АТО). Стаття 4 Закону про розрахунки в інвалюті звільняє від нарахування ЗЕД-пені суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, на весь період її проведення. Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, наведено в додатку до розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. № 1275-р. При цьому єдиним і достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили на території проведення АТО, також буде сертифікат ТПП (ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII — докладніше про нього читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014 № 88, с. 11).

Строки давності для нарахування пені

Перш за все зауважимо, що ані Закон про розрахунки в інвалюті, ані Закон про бартер у ЗЕД, ані тим більше Інструкція № 136 спеціальних строків давності щодо пені у ЗЕД не встановлюють. Проте пеня підпадає під визначення адміністративно-господарських санкцій зі ст. 238 ГКУ. А тому деякі юристи схиляються до думки, що на неї повинні поширюватися строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені ст. 250 ГКУ. Нагадаємо, що вони можуть застосовуватися до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб’єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Податківці, зі свого боку, послідовно відмовляються визнавати пеню адміністративно-господарською санкцією та наполягають на тому, що підстави для застосування строків давності, передбачених ст. 250 ГКУ, в цьому випадку відсутні (див. роз’яснення в підкатегорії 114.10 БЗ).

Не одностайні в цьому відношенні й судові органи. У деяких випадках суди стають на бік податківців і доходять висновку про те, що ст. 250 ГКУ на нарахування пені за порушення резидентами строків розрахунків у ЗЕД не поширюється (див., наприклад, постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2013 р. у справі № 2а-17422/12/2670 і від 16.06.2011 р. у справі № 2а-13824/10/2670). Крім того, підтримували подібну позицію податківців ВСУ (постанова від 25.03.2008 р.), ВАСУ (ухвала від 25.12.2007 р.) і ВГСУ (постанова від 07.07.2005 р. у справі № 29/11).

Водночас за бажання можна знайти й судові рішення з діаметрально протилежними висновками, а саме про те, що до пені, як до адміністративно-господарської санкції, повинні застосовуватися строки давності, передбачені ст. 250 ГКУ (див. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2014 р. у справі № 2а-9424/10/0570, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.06.2011 р. у справі № 2а-180/10/2470, постанову ВАСУ від 22.05.2014 р. № К/800/30921/13, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р. у справі № 2а-13824/10/2670).

На наш погляд, правда в цьому випадку на боці податківців, і говорити про існування строків давності при нарахуванні пені все ж не доводиться. «Виною» тому ч. 2 ст. 250 ХКУ. У ній мовиться, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір та порядок стягнення яких встановлені ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів та зборів.

Податковий і бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку пеню за недотримання строків розрахунків у ЗЕД уключають до складу інших витрат операційної діяльності.

Нараховують пеню кореспонденцією Дт 948 «Визнані штрафи, пеня, неустойки» — Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»

У податковому обліку окремі правила для обліку суми пені у складі витрат не передбачені. Отже, сума пені зменшує об’єкт обкладення податком на прибуток (а ним, як ви пам’ятаєте, зараз є бухгалтерський фінрезультат) у момент нарахування пені та включення її до складу бухвитрат.

Ну і наприкінці нагадаємо. Якщо ваше підприємство має дебіторську заборгованість за експортно-імпортними операціями, за якою закінчилися законодавчо встановлені строки розрахунків (90-денний або 180-денний), то вам доведеться щокварталу подавати податківцям Декларацію про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 25.12.95 р. № 207*.

* Докладніше про деякі нюанси заповнення такої декларації можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2013 № 27, с. 37.

висновки

  • Пеня за порушення строків розрахунків у ЗЕД стягується в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки (недоотриманих товарів) за кожен день прострочення платежу (постачання).
  • Загальна сума нарахованої пені не може перевищувати вартість недопоставленого товару або недоотриманої виручки.
  • Пеня нараховується з першого дня після закінчення законодавчо встановленого граничного строку ЗЕД-розрахунків і до моменту повного повернення валютної виручки з-за кордону (або постачання продукції за імпортними і бартерними контрактами).
  • Суму пені, зазначену в ППР, сплачують протягом 10 календарних днів, що настають за днем його одержання.
  • У бухгалтерському обліку суму ЗЕД-пені визнають іншими витратами операційної діяльності та обліковують на субрахунку 948.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України.
  2. ГКУ — Господарський кодекс України.
  3. Закон про розрахунки в інвалюті — Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.
  4. Закон про бартер у ЗЕД — Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV.
  5. Постанова № 863 — постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 04.12.2015 р. № 863.
  6. Інструкція № 136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.
ЗЕД, пеня додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті