(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Січень , 2016/№ 4

Розподіл ПДВ протягом 2015 року

Для тих, хто одночасно здійснює операції, що обкладаються та не обкладаються ПДВ, законодавець приберіг особливий механізм пропорційного розподілу сум ПДВ, що регулюється ст. 199 ПКУ. Коли і як користуватися цим механізмом? Давайте розбиратися.

Що розподіляємо?

Під ковпаком норм, прописаних у ст. 199 ПКУ і покликаних, судячи з її назви, «пропорційно» врахувати суми ПДВ у складі податкового кредиту, може опинитися будь-який платник ПДВ, який:

1) здійснює операції, що обкладаються та не обкладаються ПДВ;

2) придбаває з ПДВ (використовує куплені з ПДВ) товари, послуги, необоротні активи, призначені для одночасного використання в такій оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності.

Як правило, під товари/послуги або необоротні активи, призначені для одночасного використання в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності (далі їх називатимемо «подвійними»), найчастіше потрапляють оренда офісу, комунальні платежі з будівлі офісу, телефонні переговори, послуги Інтернету, канцелярське приладдя тощо. Тобто ті активи, які не можна точно співвіднести з конкретною діяльністю (неоподатковуваною чи оподатковуваною).

Адже, наприклад, той самий офіс напевно використовується для вирішення питань, пов’язаних як з неоподатковуваними постачаннями, так і з оподатковуваними. І тут не можна чітко сказати, яка його частина використовується в тих чи інших операціях. Тому «вхідний» ПДВ, скажімо, з оренди доводиться розподіляти в порядку, установленому ст. 199 ПКУ, шляхом нарахування часткових ПЗ.

Якщо ж можна відокремити безпосередньо ту частину товарів/послуг і необоротних активів, яку використовують в неоподатковуваних (звільнених) операціях, слід застосовувати процедуру нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань, передбачену п. 198.5 ПКУ.

І тут потрібно визначитися з тим, які саме операції у ст. 199 ПКУ належать до неоподатковуваних.

Що належить до неоподатковуваних операцій

Для цілей розподілу (застосування ст. 199 ПКУ) до неоподатковуваних операцій відносять операції (див. лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17), які:

— звільнені від оподаткування (згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами));

— не є об’єктом оподаткування. Причому до таких необ’єктних операцій для цілей розподілу ПДВ слід відносити не тільки операції, застережені у ст. 196 ПКУ, а й операції з постачання послуг, місце постачання яких згідно з пп. 186.2 і 186.3 ПКУ визначено за межами митної території України (див. лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25387/6/99-99-19-03-02-15).

Так, наприклад, платник продає нерезиденту, скажімо, рекламні послуги. У них місце постачання — за межами України (згідно з п.п. «б» п. 186.3 ПКУ, місце постачання визначаємо за отримувачем, а він — нерезидент). Тоді послуги нерезиденту — не об’єкт ПДВ. Припустимо, разом з такими послугами платник веде й оподатковувану діяльність. У такому разі очевидна «оподатковувана» та «неоподатковувана» діяльність. А отже, «вхідний» ПДВ за «подвійними» товарами/послугами або необоротними активами, тобто за тими, які використовуватимуться одночасно в оподатковуваній діяльності і для надання неоподатковуваних послуг, доведеться розподіляти з урахуванням ст. 199 ПКУ.

Як розподіляти ПДВ?

Починаючи з липня в п. 199.1 ПКУ були внесені зміни, що докорінно змінили звичний порядок розподілу «вхідного» ПДВ за «подвійними» покупками. Тому розподіл ПДВ у 2015 році платники повинні були проводити двома способами: у першому півріччі ще за старими правилами, з другого півріччя — за новими правилами.

Перше півріччя (до 01.07.2015 р.). До завершення першого півріччя (до 01.07.2015 р.) ключовою умовою відображення податкового кредиту було використання куплених товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності.

З урахуванням такого правила до податкового кредиту при «подвійних» покупках можна було віднести тільки частину «вхідного» ПДВ пропорційно частці використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (далі ЧВ — частка використання).

Останню суму ПДВ, що не потрапила до ПК, уключали до первісної вартості активів або відносили на витрати.

Друге півріччя (з 01.07.2015 р.). Починаючи з другого півріччя (з 01.07.2015 р.) правила ПДВ-розподілу докорінно змінилися. Усьому виною новий порядок відображення податкового кредиту: весь «вхідний» ПДВ уключається до податкового кредиту (звичайно, якщо податкова накладна зареєстрована в ЄРПН). Тобто податковий кредит формують за будь-якими покупками (незалежно від участі/неучасті в оподатковуваних операціях, використання/невикористання в госпдіяльності).

Схема проста. При покупці «подвійних» товарів/послуг і необоротних активів:

1. Суму «вхідного» ПДВ у повному обсязі уключаємо до податкового кредиту (за наявності податкової накладної, правильно заповненої та зареєстрованої в ЄРПН).

2. Обчислюємо показник, «зворотний» ЧВ — антиЧВ (частку використання в неоподатковуваних операціях).

3. Нараховуємо податкові зобов’язання в частині сплаченого (нарахованого) ПДВ при придбанні товарів/послуг і необоротних активів, що відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях.

4. Складаємо зведену ПН і реєструємо її в ЄРПН.

Порядок проведення розподілу див. на рисунку на с. 5.

* Виходячи з бази оподаткування, визначеної в п. 189.1 ПКУ: виходячи з вартості придбання «подвійних» товарів/послуг або з балансової вартості «подвійних» необоротних активів.

Основні принципи нарахування ПЗ

Основні принципи нарахування компенсуючих розподільчих ПЗ закладені у ст. 199 ПКУ. Давайте розглянемо їх.

Перший принцип: компенсаційно-розподільчі ПЗ слід нараховувати виходячи з бази ПДВ, визначеної в п. 189.1 ПКУ.

За «подвійними» товарами/послугами за базу беремо вартості їх придбання.

За «подвійними» необоротними активами за базу беремо їх балансову (залишкову) вартість, таку, що склалася на початок звітного періоду, в якому проводиться розподіл, — нараховуються компенсаційно-розподільчі ПЗ.

Причому такі ПЗ мають бути нараховані тільки в частині сплаченої (нарахованої) суми ПДВ, що відповідає частині використання таких товарів/послуг або необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Тобто ПЗ визначаємо в частині, що відповідає антиЧВ.

Другий принцип: підстава для нарахування компенсаційно-розподільчих ПЗ — відображення «вхідного» ПДВ за «подвійними» покупками у складі податкового кредиту.

Річ у тім, що в п. 199.5 ПКУ прямо зазначено: ЧВ застосовується для коригування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту. Тобто якщо немає податкового кредиту, то не повинно бути й розподільчих часткових ПЗ.

Тому, наприклад, «подвійні» товари/послуги, необоротні активи, які були куплені у неплатника ПДВ (ПДВ «на вході» не було), податковий кредит не формують. Тоді часткові коригувально-розподільчі ПЗ за ними нараховувати не потрібно. На це звертають увагу і податківці (див. лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17). Такі активи випадають з-під розподілу ( ст. 199 ПКУ для них не працює). Адже компенсувати через ПЗ за ними просто нічого, оскільки за такими «подвійними» покупками не було ПК!

Аналогічна ситуація виникає й за чеками понад 240 грн. Сума ПДВ за ними так і залишилася такою, що не потрапляє до податкового кредиту ( п. 201.11 ПКУ). Тому і нараховувати компенсаційно-розподільчі ПЗ платнику не доведеться взагалі.

Якщо ж «подвійні» товари/послуги, необоротні активи куплені з ПДВ, то:

поки суми ПДВ не потраплять до податкового кредиту, нараховувати розподільчі податкові зобов’язання із застосуванням антиЧВ і не потрібно

Так, наприклад, отримавши на «подвійні» покупки податкову накладну з помилкою, відображати за нею податковий кредит платник не має права доти, доки не буде складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування до такої помилкової податкової накладної (див. лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23009/6/99-99-19-03-02-15). Тільки після цього платник зможе показати податковий кредит за «подвійними» покупками та в тому самому періоді застосувати ЧВ і нарахувати компенсаційно-розподільчі ПЗ.

Ще один приклад: якщо податкова накладна, скажімо, була зареєстрована в ЄРПН із запізненням і податковий кредит відобразили пізніше (не в місяці придбання «подвійних» активів), то зведену ПН складають не пізніше останнього дня такого звітного періоду, коли платник отримав податкову накладну і показав ПК.

Зауважимо, що, на думку податківців, якщо за «подвійними» придбаннями податковий кредит не було сформовано платником через відсутність зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, то немає й підстав для нарахування податкових зобов’язань (див. підкатегорію 101.16 БЗ).

Спираючись на норми п. 199.5 ПКУ, по суті, платник повинен дочекатися відображення відкладеного податкового кредиту за податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН (у нього на це є в запасі 365 днів з моменту складання такої ПН). Тобто доти, доки сума ПДВ не потрапить до податкового кредиту, компенсувати нарахуванням часткових ПЗ, по суті, буде нічого. Нарахувати часткові ПЗ доведеться тільки в тому періоді, в якому платник наважиться показати у складі податкового кредиту весь ПДВ за «подвійною» покупкою.

Проте, судячи з пояснень податківців, тільки-но податкова накладна за «подвійними» придбаннями буде зареєстрована в ЄРПН (тобто отримана покупцем), то покупець тут же повинен (не пізніше останнього дня періоду запізнілої реєстрації) скласти зведену ПН, нарахувавши в ній часткові ПЗ.

Тобто відкласти податковий кредит платник може, а ось відкласти нарахування часткових ПЗ, судячи з усього, ні. Тому радимо не відкладати податковий кредит «на потім», а відображати його в міру реєстрації ПН в ЄРПН і одночасно нараховувати часткові ПЗ.

Третій принцип: нараховані ПЗ слід показати у зведеній податковій накладній, складеній не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому:

1) відображено податковий кредит за купленими «подвійними» товарами/послугами або необоротними активами;

2) куплені раніше товари для оподатковуваної діяльності, суми ПДВ за якими відображено у складі податкового кредиту, починають використовуватися одночасно за «подвійним» напрямом.

Порядок розрахунку ЧВ (антиЧВ)

Як до змін (до 01.07.2015 р.), так і після частка використання в оподатковуваних операціях (ЧВ) визначається як відношення обсягів постачання оподатковуваних операцій (без ПДВ) до сукупних обсягів постачання оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (без ПДВ).

Як і раніше, у ст. 199 ПКУ встановлено окремі порядки розрахунку ЧВ для:

1) платників податків, які вже здійснювали минулого року неоподатковувані операції ( п. 199.2 ПКУ — загальний випадок), та

2) новостворених платників податків і платників податків, в яких у попередньому календарному році не було неоподатковуваних операцій (п. 199.3 ПКУ ). Детальніше про розрахунок ЧВ див. у таблиці на с. 7.

Порядок визначення ЧВ (антиЧВ)

Характеристики ЧВ

У платника минулого року були неоподатковувані операції

У платника минулого року неоподатковуваних операцій не було / платник — новачок

Розрахунок ЧВ

ЧВ визначається як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачань оподатковуваних і неоподатковуваних операцій за цей самий попередній календарний рік

ЧВ визначається за фактичними обсягами постачань оподатковуваних і неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду (тобто першого місяця / кварталу), в якому декларуються неоподатковувані постачання

Коли обчислюємо ЧВ

Орієнтуємося на ЧВ, розраховану в січні поточного року (за попередній рік)*

Орієнтуємося на, ЧВ розраховану в першому звітному періоді, в якому виникли неоподатковувані постачання

Розраховані ЧВ використовують протягом усього поточного року, уключаючи останній період поточного року — грудень (IV квартал)

* Користуватися минулорічним показником ЧВ для цілей розподілу в поточному році слід навіть у тому випадку, коли неоподатковувані операції (звільнені від ПДВ або необ’єктні операції) платник здійснює не з початку поточного календарного року, а, наприклад, з його середини.

Що потрібно врахувати при розрахунку ЧВ:

1) обсяги постачань беруться без ПДВ;

2) при підрахунку обсягів беруть участь тільки операції з постачання (тобто операції, що відповідають визначенням цього поняття з пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ), у тому числі й операції постачання з уточнюючих розрахунків за розрахунковий період. Виняток: умовні постачання при анулюванні ПДВ-реєстрації, обсяги постачань, на які ст. 199 ПКУ не поширюється);

3) значення ЧВ визначається у відсотках: (обсяг оподатковуваних операцій х 100 %) / (загальний обсяг постачань). Отримана сума відсотків округляється за загальновстановленими правилами до сотих, тобто до двох знаків після коми.

Різниця тільки в тому, що починаючи з 01.07.2015 р., визначаючи ПЗ при розподілі «подвійних» покупок, слід використовувати «зворотний» ЧВ (антиЧВ). За роз’ясненнями податківців (див. лист від 07.08.2015 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17, консультацію в підкатегорії 101.17 БЗ), частка неоподатковуваних операцій має бути розрахована за такою формулою:

антиЧВ = 100 % - ЧВ (з колонки 6 таблиці 1 додатка Д7)

Тобто, як і раніше, орієнтуємося на вже розраховане значення ЧВ (задеклароване на 2015 рік). Проте використовуємо його протилежність — «неоподатковувану» частку.

Відображення розподілу і ЧВ у декларації

Форма декларації з ПДВ поки що залишається колишньою, і в ній, як ви знаєте, поки що красується і спеціальне поле до ряд. 15.1 розділу II, призначене для відображення значення ЧВ (тобто оподатковуваного ЧВ — частки використання «подвійних» товарів/послуг, необоротних активів в операціях, що обкладаються ПДВ).

А враховуючи, що сам порядок розрахунку цього показника, прописаний в пп. 199.2 — 199.4 ПКУ, не зазнав змін (визначають ЧВ оподатковуваний, а потім на його підставі розраховують ЧВ неоподатковуваний, тобто антиЧВ), то у багатьох платників рука так і тягнеться, щоб заповнити це спеціальне поле в деклараціях і з нарахованими компенсаційно-розподільчими ПЗ.

Проте податківці роз’яснили, що починаючи з липневої декларації з ПДВ і в усіх подальших деклараціях ряд. 10.2, 11.2, 13, 14 і 15 розділу II заповнювати не потрібно (див. лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17). Тому, судячи з усього, вже з липневої декларації (з 01.07.2015 р.) не треба заповнювати і спеціальне поле за ряд. 15.1, відведене для ЧВ.

Сам же розподіл (відображення всієї суми ПК і донарахування компенсуючих ПЗ) у декларації з ПДВ податківці пристосували показувати так:

— у ряд. 10.1.1 (ряд. 10.1.2) — відображати у складі податкового кредиту всю суму ПДВ за покупками товарів/послуг, необоротних активів «подвійного призначення», підтвердженими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;

— у ряд. 1.1 (ряд. 1.2) — відображати нарахування за ними часткових ПЗ.

Зауважимо: нараховані часткові ПЗ слід показати і в додатку Д5 у складі ряд. «Інші» (див. підкатегорію 101.27 БЗ). Хоча зауважимо: деякі податківці на місцях вимагали нараховані зобов’язання за ПН, складеними для себе, групувати за відповідним ІПН (про заповнення ПН див. статтю на с. 12), а не узагальнювати в ряд. «Інші».

ЧВ у додатку Д7

Платники, які одночасно здійснюють оподатковувані та неоподатковувані операції, повинні неодмінно показати це в додатку Д7. Проте подавати цей додаток разом з декларацією з ПДВ слід не круглий рік, а всього двічі на рік:

— до січневої декларації / декларації за I квартал (або до декларації за період, в якому вперше були проведені неоподатковувані операції), заповнивши в ньому тільки таблицю 1;

— до декларації за грудень / IV квартал (при анулюванні ПДВ-реєстрації до декларації за останній період), заповнивши в ній таблиці 1 — 3 ( п. 4 розд. V Порядку № 966).

Додатково до решти декларацій поточного року додаток Д7 із заповненим ряд. 1 або ряд. 2 в таблиці 1 не подають.

Коли платник повинен заповнити і подати додаток Д7, представимо схематично.

Операції, за якими часткові ПЗ не нараховуються

У п. 199.6 ПКУ перелічено операції, що виведені з-під загальних правил ПДВ-розподілу, прописаних у ст. 199 ПКУ. Це:

1) проведення операцій з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичної особи ( п.п. 196.1.7 ПКУ);

2) постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, що утворилися у платника в результаті переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розбиранні (демонтажі) ліквідованих основних засобів та інших подібних операцій;

3) постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами і регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету — для платників податків, які отримують виробничі дотації на покриття різниці в тарифах (пільгові операції згідно з п.п. 197.1.28 ПКУ).

4) операції, передбачені п. 197.11 ПКУ (міжнародна технічна допомога, гуманітарна допомога).

Як же все ж таки розуміти наданий привілей (звільнення від ст. 199 ПКУ), здійснюючи перелічені вище операції? Та дуже просто. Наприклад, за постачаннями металобрухту (аналогічно й за всіма іншими операціями-винятками) платнику не доведеться:

— розподіляти (шляхом нарахування компенсуючих ПЗ) суму податкового кредиту при первісному придбанні металу між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями;

— розподіляти (шляхом нарахування компенсуючих ПЗ) суму податкового кредиту за товарами, послугами, які в періоді постачання металобрухту фактично будуть використані як для здійснення оподатковуваних операцій, так і для неоподатковуваного металобрухтного постачання (оренда офісу, комунальні послуги, послуги зв’язку тощо);

— обліковувати обсяги операцій з постачання металобрухту в річному перерахунку ЧВ або при анулюванні ПДВ-реєстрації (виняток: оподатковувані обсяги металобрухтних постачань за період з 01.01.2015 р. по 30.03.2015 р. (включно) — коли пільга не діяла).

Тобто при придбанні товарів/послуг, необоротних активів, що частково використовуватимуться в неоподатковуваних операціях-винятках, до податкового кредиту піде вся сума «вхідного» ПДВ, без нарахування компенсуючих ПЗ у частині неоподатковуваних операцій.

Крім того, норми ст. 199 ПКУ не поширювалися і при формуванні податкового кредиту за придбаними необоротними активами, що частково використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних «зернових» операціях, звільнених від ПДВ згідно з п. 152 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тобто сплачені при їх придбанні суми ПДВ не підлягали ані розподілу (повністю включаються до податкового кредиту), ані перерахунку за результатами року (у тому числі за результатами одного, двох і трьох років після введення в експлуатацію таких необоротних активів). Урахуйте: з набуттям чинності змінами до ПКУ (Закон України від 24.12.2015 р. № 909-VIII) зернова пільга скасовується. І потреба в нарахуванні/перерахунку часткових ПЗ відпадає й за «подвійними» товарами/послугами, що беруть участь і в зернових операціях.

висновки

  • Розподілу підлягають тільки ті покупки товарів, робіт, послуг і необоротних активів, що призначені для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

  • Часткові ПЗ мають бути нараховані у зведеній податковій накладній, складеній не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому товари/послуги, необоротні активи використовуються за «подвійним» напрямом.

  • Проте, доки суми ПДВ за «подвійними» товарами/послугами та необоротними активами не потраплять до податкового кредиту (на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН), нараховувати часткові ПЗ не потрібно.

ПДВ, розподіл додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті
 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.