Часткове нарахування ПЗ: зведена таблиця

1. Загальний випадок часткового нарахування ПЗ:

— товари (послуги)

Одночасно використовувані в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях

Використовується коефіцієнт, визначений як відношення обсягів оподатковуваних операцій до сукупних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій за попередній календарний рік

Використовується коефіцієнт, визначений виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій*

— необоротні активи

1. За необоротними активами, придбаними до 01.07.2015 р., крім перерахунку в році придбання, треба робити перерахунки ще й за підсумками 1, 2 і 3 років, що настають за роком початку їх використання (введення в експлуатацію).

2. За необоротними активами, придбаними після 01.07.2015 р., річний перерахунок здійснюється так само, як і за товарами (послугами)

* ПЗ, нараховані згідно з пп. 198.5 і 199 ПКУ при розрахунку коефіцієнта не враховуються. Також не враховуються ПЗ, що нараховуються на «товарні залишки» при анулюванні реєстрації платником ПДВ згідно з п. 184.7 ПКУ (перерахунок здійснюється до дати зняття з обліку).

2. Почали здійснювати неоподатковувані операції в середині року:

— товари (послуги)

ПЗ нараховується в періоді фактичного використання товарів (послуг) у «подвійних» операціях, починаючи з періоду здійснення неоподатковуваних операцій

Використовується коефіцієнт, визначений за фактичними даними обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій першого звітного періоду, в якому задекларовані неоподатковувані операції

Під перерахунок підпадають тільки ті товари/послуги, за якими були нараховані часткові ПЗ. Коефіцієнт визначається виходячи з фактичних обсягів проведених протягом усього (!) року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій

— необоротні активи

ПЗ нараховуються виходячи з балансової вартості, що склалася станом на початок звітного періоду, в якому вперше виникли неоподатковувані операції і об’єкт став використовуватися в «подвійних» операціях*

1. За необоротними активами, придбаними до 01.07.2015 р., 1, 2, 3 роки визначаємо з моменту введення об’єкта в експлуатацію, а не початку використання в «подвійних» операціях**. Перераховуємо виходячи з балансової вартості, з якої були нараховані часткові ПЗ.

2. За необоротними активами, придбаними після 01.07.2015 р., річний перерахунок здійснюється так само, як і за товарами (послугами), але тільки в частині балансової вартості, з якою були нараховані часткові ПЗ

* У разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни.

** Чітке дотримання п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

3. Закінчили здійснювати неоподатковувані операції в середині року:

— товари (послуги)

ПЗ нараховуються до того періоду, в якому неоподатковувані операції вже не здійснюються. Якщо купівлі потрапили під нарахування ПЗ, але фактичне використання буде в періоді, коли неоподатковуваних операцій немає, то можна спробувати зменшити нараховані раніше ПЗ за допомогою РК*

У загальному порядку (використовуємо коефіцієнт минулого року)

Під перерахунок підпадають тільки ті товари/послуги, за якими були нараховані часткові ПЗ. Коефіцієнт визначається виходячи з фактичних обсягів проведених протягом усього (!) року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій

— необоротні активи

1. Необоротні активи, придбані після закінчення здійснення пільгових операцій, у перерахунку не беруть участі.

2. Необоротні активи, придбані в періоді «подвійних» операцій, після 01.07.2015 р. беруть участь в перерахунку*.

3. Необоротні активи, придбані в періоді «подвійних» операцій до 01.07.2015 р., братимуть участь у перерахунках до закінчення 1, 2, 3 років з моменту введення в експлуатацію (тобто річний перерахунок здійснюватиметься навіть тоді, коли неоподатковуваних операцій уже немає). Якщо об’єкт придбано в періоді з 01.01.2015 р. по 01.07.2015 р., то він братиме участь тільки в перерахунку за підсумками 2015 р. (за наступними перерахунками використання в оподатковуваній діяльності буде 100 %)

* Такі товари/послуги/необоротні активи не будуть використані в операціях «подвійного» призначення, а отже немає підстав застосовувати п. 199 ПКУ. На допомогу може прийти лист ДФСУ від 21.10.2015 р. № 22217/6/99-99-19-03-02-15.

4. Разова неоподатковувана операція:

— товари (послуги)

ПЗ нараховується в цьому періоді за тими товарами (послугами), які фактично використовували в «подвійних» операціях цього періоду. Якщо купівлі потрапили під нарахування ПЗ, але фактичне використання буде в періоді, коли неоподатковуваних операцій немає, то можна спробувати відсторнувати нараховані раніше ПЗ за допомогою РК*

Використовується коефіцієнт, визначений за фактичними даними обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій першого звітного періоду, в якому задекларовані неоподатковувані операції

Під перерахунок підпадають тільки ті товари/послуги, за якими були нараховані часткові ПЗ. Коефіцієнт визначається виходячи з фактичних обсягів проведених протягом усього (!) року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій

— необоротні активи

ПЗ нараховуються виходячи з балансової вартості, що склалася станом на початок звітного періоду, в якому виникли неоподатковувані операції** В наступному періоді можно спробувати заменшити нараховані ПЗ*

Під перерахунок підпадають тільки ті об’єкти, з яких були нараховані часткові ПЗ.

Якщо об’єкти були придбані до 01.07.2015 р., то в наступних роках перерахунок за ними робити не потрібно (антиЧВ дорівнюватиме нулю)

* Такі товари/послуги/необоротні активи не будуть використані в операціях «подвійного» призначення, а отже, немає підстав застосовувати п. 199 ПКУ. На допомогу може прийти лист ДФСУ від 21.10.2015 р. № 22217/6/99-99-19-03-02-15.

** Чітке дотримання п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

5. Відображення в бухобліку

Придбання після 01.07.2015 р.

Протягом року нарахування ПЗ уключається до первісної вартості придбань або витрат (Дт 15, 20, 28, 91, 92, 93, 949* — Кт 643/1; Дт 643/1 — Кт 641).

Якщо першою подією була передоплата, то нарахування ПЗ відображається проводкою Дт 643/1 — Кт 641, а вже при оприбутковуванні придбань уключається до первісної вартості, як зазначено вище

Донарахування включається до складу витрат (Дт 643/1 — Кт 641; Дт 949 — Кт 643/1).

Надмірне нарахування — до складу доходів з одночасним збільшенням податкового кредиту (Дт 641 — Кт 643/1; Дт 643/1 — Кт 719)

Придбання до 01.07.2015 р.

Протягом року до податкового кредиту включається тільки частина вхідного ПДВ виходячи з ЧВ, залишок збільшує первісну вартість придбань або витрати (Дт 15, 20, 28, 91, 92, 93, 94 — Кт 63; Дт 641 — Кт 643)

1. За товарами/послугами:

— донарахування податкового кредиту включається до складу доходів (Дт 641 — Кт 719);

— надмірне нарахування — до складу витрат (Дт 641 — Кт 644 (методом «червоне сторно»; Дт 949 — Кт 644).

2. За необоротними активами:

— донарахування податкового кредиту включається до складу доходів (Дт 641 — Кт 746);

— надмірне нарахування — до складу витрат (Дт 641 — Кт 644 (методом «червоне сторно»; Дт 977 — Кт 644)**

* Субрахунок 949 найчастіше використовуватиметься в разі, якщо при оприбутковуванні придбані товари/послуги передбачалося використовувати в оподатковуваній діяльності (первісну вартість збільшувати не можна).

** Мінфін у листі від 19.05.2011 р. № 31-08410-07-25/12852 збільшення податкового кредиту за результатами річного перерахунку рекомендував відображати так: Дт 641 — Кт 631 і одночасно Дт 15 — Кт 631 (методом «червоне сторно») і Дт 10 — Кт 15 (методом «червоне сторно»). У свою чергу, зменшення податкового кредиту можна аналогічно провести, зробивши запис на суму зменшення: Дт 641 — Кт 631 (методом «червоне сторно») і одночасно Дт 15 — Кт 631 і Дт 10 — Кт 15.

6. Складання ПН і РК

Особливості заповнення окремих граф ПН і РК

Особливості складання ПН:

1. Виписується не пізніше останнього дня звітного періоду.

2. У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

3. Тип причини 08 або 09 (залежно від характеру неоподатковуваних операцій). Через це з’являється необхідність складання двох ПН (на необ’єктні і звільнені від ПДВ постачання)*.

4. У гр. 2 «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання, сплати)» зазначається дата складання ПН.

5. У гр. 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» можуть зазначатися номери і дати податкових накладних, отриманих від постачальників.

6. Графи 4, 6, 7, 10, 11 та 12 не заповнюються.

7. У гр. 5.1 зазначається одиниця виміру «грн.».

8. У гр. 8,9 зазначається обсяг з урахуванням коефіцієнта антиЧВ

Особливості складання РК:

1. Складається в останній день року.

2. Складається до кожної ПН, виписаної на часткове нарахування ПЗ.

3. Як причина коригування зазначається «Коригування за підсумками другого півріччя 2015 року податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу».

4. У гр. 3 зазначаються номери і дати податкових накладних, отриманих від постачальників і зазначених у зведених ПН.

5. Графи 4, 6, 7 не заповнюються

* Утім, складання однієї ПН до негативних наслідків навряд чи призведе.