Форма декларації: одна для всіх
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом № 897, є універсальною. Вона призначена для всіх категорій платників податку на прибуток, як звичайних підприємств, так і «специфічних», наприклад:
— страховиків ( пп. 136.2, 137.2, 141.1 ПКУ);
— банків ( п. 139.3 ПКУ);
— букмекерів, «лотерейщиків», «азартників» ( пп. 136.4, 141.5 ПКУ).
Звідки такий висновок? З відведеного для «особливих відміток» поля 9 вступної частини, а також новоявлених рядків 07 — 15, що пробралися до форми декларації (щоб обчислювати податок від цих видів діяльності). Цей висновок підтверджують і податківці в листі від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17.
Зверніть увагу! Відмітку в полі 9 про свій статус проставляють тільки «специфічні» платники. А ось звичайним платникам тут нічого вказувати не потрібно.
Зауважимо: «відмітитися» зобов’язаний також і платник податків, який ліквідується. Він подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації.
Однак є винятки. Стосуються вони платників на «податкових канікулах», які використовували у 2015 році ставку оподаткування 0 % відповідно до п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Вони застосовують спрощену форму декларації, затверджену постановою КМУ від 15.02.2012 р. № 98.
Важливо! З 01.01.2015 р. не є окремими платниками податку на прибуток:
1) відокремлені підрозділи юридичної особи — починаючи зі звітних періодів 2015 року податкові зобов’язання з податку на прибуток у цілому щодо платника-юрособи визначає головне підприємство, яке має у своєму складі відокремлені підрозділи (філії), з урахуванням показників їх діяльності (див. лист ДФСУ від 11.12.2015 р. № 26438/6/99-95-42-03-15);
2) договори про спільну діяльність — прибуток, отриманий у межах спільної діяльності без створення юридичної особи, кожний учасник договору включає до складу своїх доходів і враховує при визначенні фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку (див. листи ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27555/7/99-99-15-02-01-17 і від 20.11.2015 р. № 10874/Г/99-99-19-02-02-14).
Податковоприбуткова декларація складається з:
— вступної частини;
— основної частини (рядки 01 — 25);
— рядка-розрахунку щомісячного авансового внеску (рядок 26);
— трьох блоків для виправлення самостійно виявлених помилок:
1) за податковим зобов’язанням з податку на прибуток (рядки 27 — 31);
2) за податком на прибуток з доходів нерезидентів (рядки 32 — 35);
3) за щомісячними авансовими внесками (рядки 36 — 39);
— заключної частини.
Декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року у гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (це передбачає сама форма звітності) і обов’язково українською мовою (див. лист ДПСУ від 07.03.2012 р. № 8971/К/18-4013).
Зрозуміло, декларація має містити всі обов’язкові реквізити, зазначені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ.
Заповненню підлягають усі рядки декларації та її додатків. У разі відсутності показників у відповідних рядках як основної частини декларації, так і її додатків ставлять прокреслення.
Важливо! Додатки до окремих рядків декларації, не заповнені через відсутність операцій (показників), не подають (див. консультацію з підкатегорії 102.20.02 БЗ).
Крім того, якщо господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилася і відсутні показники, які підлягають декларуванню, то декларацію можна не подавати на підставі п. 49.2 ПКУ.
Якими способами можна подати декларацію та в які строки
Щоб подати фіскалам податковоприбуткову декларацію, можна використати один із способів, які пропонує п. 49.3 ПКУ:
а) подати її особисто або через уповноважену на це особу;
б) надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. Однак пам’ятайте: це потрібно зробити не пізніше ніж за 5 днів до граничного строку подання декларації ( п. 49.5 ПКУ).
При виборі цього способу керуйтеся Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799;
в) направити в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. При цьому роздруковані оригінали декларації на паперових носіях подавати не потрібно.
Майте на увазі! До великих та середніх підприємств висуваються особливі вимоги — подати декларацію вони зобов’язані виключно в електронному вигляді ( п. 49.4 ПКУ).
Можливо, вам потрібно подати разом з електронною декларацією доповнення з поясненнями? Тоді їх також подають контролерам в електронній формі ( п. 46.4 ПКУ). А ось копії інших документів, які не мають затвердженого електронного формату (стандарту), подають з дотриманням вимог ПКУ для таких документів (див. консультацію з підкатегорії 135.03 БЗ). Отже, їх подають окремо в порядку, передбаченому для подання декларації в паперовому вигляді.
Якщо ж вам дозволено подавати декларацію на папері, то за бажанням можете надати її копію в електронному вигляді на електронних носіях (магнітних дисках, флеш-картках, компакт-дисках).
Строки подання річної декларації за 2015 рік залежать від того, яким платником було ваше підприємство у звітному році — «квартальником» чи «річником».
Причому зверніть увагу: Закон № 909 скасував граничний термін подання річної декларації до 1 червня, а значить, включилися стандартні терміни подання
«Квартальник», тобто платник, який подавав внутрішньорічні податковоприбуткові декларації у квартальні строки, повинен відзвітувати за рік не пізніше 9 лютого 2016 року ( п.п. 49.18.2 і п. 49.19 ПКУ). Відповідно суму нарахованого податку він сплачує не пізніше 19.02.2016 р.
«Річник» подає декларацію один раз за підсумками року, тому відзвітувати за рік повинен не пізніше 29 лютого 2016 року, тобто у світлі останніх змін у ПКУ «річники» звітують тепер у стандартний строк — протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року ( п.п. 49.18.3 ПКУ). Тоді задекларовану суму податку потрібно сплатити не пізніше 10.03.2016 р.
А ось як звітувати у 2016 році (щокварталу або за рік у цілому), залежить від величини доходу за 2015 рік:
— якщо річний дохід за 2015 рік виявиться більше 20 млн грн., то в 2016 році звітуєте і сплачуєте податок на прибуток поквартально (тобто ви «квартальник»);
— якщо менше 20 млн грн., то ви є платником-«річником».
Іншими словами, нова редакція п.п. «в» п. 137.5 ПКУ не застосовується до терміну подання декларації за 2015 рік. Крім того, річний період буде у новачків та «сільгоспників».
До відома підприємств, що перебувають у зоні АТО: для вас строки подання декларації можуть бути продовжені (див. лист Міндоходів від 07.07.2014 р. № 16042/7/99-99-19-03-02-17).
Як цим скористатися? Насамперед отримати сертифікат Торгово-промислової палати України (далі — ТПП). Саме він звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань.
Потім скласти у довільній формі письмову заяву про продовження строків подання декларації та додати до неї сертифікат ТПП. Подають цей комплект до податкового органу за своїм місцезнаходженням протягом 30 календарних днів після закінчення обставин непереборної сили.
Якщо податківці дадуть «добро», то штрафи протягом строків продовження подання декларацій не застосовуватимуть.
Куди подавати декларацію, якщо підприємство змінило місцезнаходження
Платнику, який змінив дислокацію, доведеться сплачувати податок за старим місцем реєстрації до кінця поточного бюджетного року (п.п. 10.13 Порядку № 1588). Причина — у ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (ср. ). Сюди ж вони до кінця року продовжують подавати й податкові декларації (звіти, розрахунки). Про це нагадують фахівці фіскального відомства в консультації з підкатегорії 119.06 БЗ.
Отже, якщо ви в минулому році переїхали до іншого адміністративного району, то декларацію з податку на прибуток за 2015 рік подайте податківцям ще за старим місцезнаходженням
Виняток становлять підприємства, які перебралися із зони АТО або з тимчасово неконтрольованої території. Їм п. 5 наказу МФУ «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» від 14.11.2014 р. № 1127 дозволяє сплачувати податки і подавати звітність за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у новому податковому органі. Це підкреслюють податківці в консультації з підкатегорії 119.14 БЗ.
Як звітувати новачкам і «сільгоспникам»
Платники податку, які зареєструвалися протягом 2015 року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної декларації за період діяльності у звітному (податковому) році. Такий висновок випливає зі «старої» редакції п. 57.1 ПКУ і оновленого п. 137.5 цього Кодексу.
При цьому від них не вимагалося:
— подавати проміжні декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та три квартали);
— сплачувати щомісячні авансові внески.
Тож у загальному випадку новостворене підприємство, зареєстроване у 2015 році, уперше має відзвітувати за свою діяльність з дати реєстрації до кінця 2015 року ( п.п. 137.4.2 ПКУ), подавши декларацію з податку на прибуток за звітний рік.
Виробники сільгосппродукції, визначеної ст. 209 ПКУ, подають декларацію з податку на прибуток за підсумками податкового (звітного) року. Причому вони можуть обрати період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року та закінчується 30 червня наступного звітного року ( п.п. 137.4.1 ПКУ).
При цьому для цілей обкладення податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільгосппродукції, належать ті, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.
Тоді такі підприємства за річний податковий період (з 1 липня 2015 року по 30 червня 2016 року) повинні подати податковоприбуткову декларацію протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду ( п.п. 49.18.3 ПКУ), тобто не пізніше за 29 серпня 2016 року.
Сплатити податок на прибуток за звітний податковий рік потрібно буде не пізніше 8 вересня 2016 року.
Зі спрощенки на загальну систему та навпаки
Підприємства, які перейшли у 2015 році (з 1 січня або пізніше) з єдиного податку на загальну систему оподаткування, повинні сплатити податок на прибуток на підставі річної податковоприбуткової декларації.
При цьому базовий звітний (податковий) період для них розпочався з дати переходу на загальну систему та закінчився 31 грудня 2015 року ( п.п. 137.4.2 ПКУ).
Від таких підприємств податківці не вимагали в році переходу сплачувати авансові внески з податку на прибуток. Це підтверджують відповідь на запитання 16 Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171, і консультація з підкатегорії 102.21 БЗ.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які у 2015 році перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, фактично прирівняні для податковоприбуткових цілей до новостворених у 2015 році
А якщо підприємство — платник податку на прибуток у середині 2015 року перейшло на сплату єдиного податку? У такому разі воно зобов’язане подати податковоприбуткову декларацію за звітний період, що передує кварталу переходу на спрощенку. Зробити це потрібно протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду ( п.п. 49.18.2 ПКУ).
Що подають разом із декларацією
Фінзвітність. Разом з річною декларацією з податку на прибуток платники, у тому числі й малі підприємства, подають до контролюючого органу річну фінансову звітність. Така вимога закріплена в п. 46.2 ПКУ.
У компанії разом із ними і «нульовики» (платники податку на прибуток за нульовою ставкою згідно з п. 16 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).
Зверніть увагу! Суб’єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності мають право скласти річну фінансову звітність за скороченою формою у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). А суб’єкти мікропідприємництва* мають право подати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми № 1-мс і № 2-мс).
* Згідно з ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України до суб’єктів мікропідприємництва відносять юросіб будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності — суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Річна фінзвітність великих і середніх суб’єктів уключає:
— Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма № 1);
— Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2);
— Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);
— Звіт про власний капітал (форма № 4);
— Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5).
«Пільговий» звіт. Підприємства, які у 2015 році користувалися пільгами з податку на прибуток, а також «нульовики» повинні подати контролерам Звіт про суми податкових пільг за формою, передбаченою додатком до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. Крім того, податківці традиційно вважають перенесення торішніх збитків пільгою.
Такий звіт подають протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (утім, свого часу податківці дозволяли подавати пільговий звіт разом із річною декларацією протягом 60 днів, але зараз ця консультація значиться як недіюча).
Нагадаємо: з 2015 року платники розпрощалися з податковоприбутковими пільгами, які до 01.01.2015 р. були встановлені підрозд. 4 розд. XX ПКУ.
Звільненням від оподаткування тепер можуть користуватися тільки:
1) підприємства та організації, засновані громадськими організаціями інвалідів ( п. 142.1 ПКУ);
2) Чорнобильська АЕС у частині прибутку, використаного на фінансування робіт з підготовки до зняття та зняття цієї АЕС з експлуатації і перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему ( п. 142.2 ПКУ);
3) підприємства-одержувачі міжнародної технічної допомоги для реалізації міжнародної програми — План здійснення заходів на об’єкті «Укриття» ( п. 142.3 ПКУ).
Тому необхідність у поданні «пільгових» звітів тепер здебільшого відпадає
Отже, із загальними правилами заповнення декларації з податку на прибуток розібралися. Переходимо до нюансів.
Вступна частина декларації
Затвердженого порядку складання декларації з податку на прибуток не існує. Тому при її заповненні керуються безпосередньо ПКУ, а також підказками, які надані Мінфіном у самій формі, затвердженій наказом № 897.
У вступній частині декларації у спеціально відведених для цього службових полях наводять дані про тип декларації та період, за який її подають, а також відомості про платника податків і контролюючий орган.
У полі 1 вказують тип податковоприбуткової декларації. Для цього проставляють відмітку «Х» у комірці навпроти відповідного рядка:
— «Звітна» — це найбільш поширений тип декларації за базовий звітний (податковий) період. Для більшості платників податків таким періодом є календарний рік ( п. 137.5 ПКУ);
— «Звітна нова» — її складають у разі виправлення помилок відразу після подання звітності, граничний строк подання якої не минув ( п. 50.1 ПКУ);
— «Уточнююча» — її заповнюють при виправленні самостійно виявлених помилок минулих звітних періодів шляхом подання уточнюючого розрахунку ( п. 50.1 ПКУ). Цей розрахунок складають за формою звичайної декларації з відміткою «Х» у цій комірці.
У полі 2 зазначають звітний (податковий) період, за який подають декларацію, з типом «Звітна», «Звітна нова».
А ось при виправленні помилок одночасно з полем 2 заповнюють ще й поле 3.
У полі 3 відображають період, за який виправляють помилки. Причому майте на увазі:
1) якщо помилки виправляють у поточній декларації (з якою подають додаток ВП), то в полі 3 вказують період, в якому допущена помилка (його переносять сюди з поля 2 додатка ВП). А ось у полі 2, як і раніше, вказують поточний звітний період;
2) якщо помилки виправляють окремо, за допомогою уточнюючої декларації (відмітка (Х) стоїть навпроти типу «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть заповнені однаково — до них запишуть період, в якому допущено помилку.
У службовому полі 4 вказують повне найменування платника податку на прибуток відповідно до реєстраційних документів.
Це означає, що скорочення на зразок «ТОВ», «ПП» тощо не допускаються
Нагадаємо: найменування юридичної особи вказується в установчих документах і міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Про це прямо сказано у ст. 90 ЦКУ. Причому викладається найменування підприємства українською мовою (див. п. 1.6 наказу Мін’юсту від 05.03.2012 р. № 368/5).
У полі 5 записують відповідні коди підприємства — ЄДРПОУ і КВЕД (КВЕД потрібно вказати той, який є основним).
Поле 6. У цьому службовому полі зазначають податкову адресу платника податку на прибуток. Інакше кажучи, тут вписують адресу підприємства, яка занесена в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців ( п. 45.2 ПКУ). Також вказують:
— поштовий індекс;
— телефон;
— мобільний телефон;
— факс;
— e-mail підприємства.
Поле 7 — спеціальне поле для відображення даних про нерезидента. Його заповнюють постійні представництва нерезидентів, які визначають податок на прибуток у загальному порядку (п.п. 141.4.7 ПКУ). Тут наводять окремими рядками:
1) повне найменування нерезидента;
2) місцезнаходження нерезидента;
3) назву країни, в якій зареєстрована особа (відповідно до Класифікації країн світу, затвердженої наказом Держстатистики від 30.12.2013 р. № 426), українською мовою;
4) код країни (відповідно до зазначеної Класифікації).
Зверніть увагу, у Класифікації наведено два види назв країн світу: повна та скорочена. Вважаємо, що при заповненні податковоприбуткової декларації необхідно вказувати повну назву країни нерезидента.
У полі 8 відображають найменування фіскального органу, до якого подають декларацію ( п. 49.1 ПКУ).
Службове поле 9 заповнюють вказані у ньому особливі платники податків.
Усі названі специфічні платники податку на прибуток проставляють відмітку «Х» у відповідній для них комірці. А ось звичайні підприємства залишають поле 9 порожнім.
Ось, мабуть, і все, що необхідно знати про вступну частину декларації з податку на прибуток.
Основна частина декларації: від рядка 01 до рядка 26
Переходимо безпосередньо до заповнення кожного рядка основної частини податковоприбуткової декларації (див. табл. 1).
Таблиця 1. Порядок заповнення рядків 01 — 26 декларації з податку на прибуток
Код рядка | Назва рядка | Пункт/стаття ПКУ | ||||||||||||||||||
01 | Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку | |||||||||||||||||||
Розмір доходу, який показують у цьому рядку декларації, напряму впливає на податковий облік, тобто на те, як обчислювати податок на прибуток. Усе тому, що залежно від доходу за рік («до»/«вище» 20 млн грн.) платників поділяють на малодохідників і високодохідників ( п. 134.1 ПКУ). У перших (малодохідників) усе в податковому обліку просто. Для них об’єкт оподаткування — фінрезультат за даними бухобліку (визначений у фінзвітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ). Ці платники можуть не коригувати його на різниці з розд. III ПКУ (за винятком збитків минулих років, а також деяких показників, передбачених підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (наприклад, пп. 18 і 24)). Про своє рішення не проводити коригування вказують у спеціальному полі заключної частини декларації за 2015 звітний рік. Тоді малодохідники в податковому обліку у всьому рівняються на бухоблік. Важчим є життя у високодохідників. Розраховуючи податок на прибуток, бухгалтерський фінрезультат їм потрібно коригувати на різниці (зі ст. 138 — 140 ПКУ). А це вимагає вести «подвійний облік»: бухгалтерський + податковий. Узагалі річний дохід є своєрідним індикатором, оскільки від нього залежить, як вести податковий облік. Відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ з критерієм «20 мільйонів» порівнюють загальний річний дохід за останній річний звітний період. При цьому важливим є дохід саме за 2015 рік (тобто рік, з якого починаються всі «прибуткові» мегазміни). Про це говорять і контролери (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2015, № 8, с. 46). Що він включає? | ||||||||||||||||||||
По-перше, слід орієнтуватися на бухгалтерський дохід — визначений за правилами бухобліку. Про це неодноразово повідомляє п.п. 134.1.1 ПКУ. А по-друге, за вимогами того самого підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності включають: — дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); — інші операційні доходи; — фінансові доходи; — інші доходи. Оскільки йдеться про бухдохід, то показник розраховують на основі даних Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2. Суб’єкти малого підприємництва використовують для цих цілей «дохідні» показники Звіту про фінансові результати (за формою № 2-м або № 2-мс — рядок 2280). Висновок про те, що дані для звіряння показника цього рядка декларації контролери братимуть із фінзвітності, можна зробити з листа ДФСУ від 20.11.2015 р. № 24728/6/99-99-19-02-02-15. Далеко ходити їм не доведеться, адже фінзвітність подають «у комплекті» з декларацією ( п. 46.2 ПКУ, п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419). За нею «дохідність» кожного платника відстежити легко. Адже, як відомо, у фінзвітності бухгалтерський дохід показують так: — «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» — рядок 2000 форми № 2; — «Інші операційні доходи» — рядок 2120 форми № 2; — «Дохід від участі в капіталі» — рядок 2200 форми № 2; — «Інші фінансові доходи» — рядок 2220 форми № 2; — «Інші доходи» — рядок 2240 форми № 2. Для повноти картини нагадаємо, як у Звіті про фінрезультати формують дохід (розшифруємо його складові з урахуванням Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом МФУ від 28.03.2013 р. № 433).
| ||||||||||||||||||||
Отже, у цьому рядку декларації величину бухгалтерського доходу наводять довідково. Це для контролерів — «знак», ким є підприємство: малодохідником чи високодохідником. Таким чином, до «дохідного» рядка 01 декларації з податку на прибуток — 2015 з графи 3 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) форми № 2 за 2015 рік переносять загальну суму «дохідних» рядків: ряд. 2000 + ряд. 2120 + ряд. 2200 + ряд. 2220 + ряд. 2240 (детальніше про проблеми визначення цього показника (повернення, «комітентські» суми) див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 82, с. 30). Крім того, показник цього рядка у декларації за 2015 рік буде використовуватися у 2016 році для визначення податкового (звітного) періоду: якщо річний дохід виявиться більше 20 млн грн., то в 2016 році ви «квартальник», якщо менше — «річник» | ||||||||||||||||||||
02 | Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) | |||||||||||||||||||
До цього рядка переносять зі знаком «+» показник рядка 2290 або зі знаком «-» показник рядка 2295 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2. Ті, хто звітує за «малими» формами, сюди заносять показник рядка 2290 Звіту про фінансові результати (за формою № 2-м або № 2-мс) з відповідним знаком «+» або «-» | ||||||||||||||||||||
03 РІ | Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) | |||||||||||||||||||
У цьому рядку відображають підсумковий (згорнутий) результат коригувань бухгалтерського фінрезультату. Повний перелік «збільшуючих» і «зменшуючих» різниць містить додаток РІ. Там розраховують узагальнений показник і потім переносять до цього рядка декларації зі знаком «+» або «-». Рядок 03 заповнюють і додаток РI подають усі «коригувальники», уключаючи малодохідників. В останніх можуть бути різниці: 1) у сумі минулорічних податкових збитків ( п.п. 140.4.2 ПКУ); 2) передбачені підрозд. 4 розд. XX ПКУ. Їх малодохідники також відображають у цьому рядку декларації залежно від знака показника рядка 03 додатка РI («+»/«-») | ||||||||||||||||||||
04 | Об’ єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -) | |||||||||||||||||||
У цьому рядку звичайні платники розраховують об’єкт оподаткування (прибуток чи збиток) шляхом коригування (збільшення чи зменшення) бухфінрезультату (прибутку або збитку) на різниці за формулою: ряд. 02 + ряд. 03. При заповненні цього рядка підприємства, які поряд з оподатковуваною діяльністю провадять діяльність, що підпадає під податкові пільги, показують загальний результат за всіма видами діяльності. Виключення результату (прибутку/збитку) за пільгованими операціями з цієї загальної суми роблять за допомогою рядка 05. Показник рядка 04 може мати як позитивне («+»), так і від’ємне («-») значення | ||||||||||||||||||||
05 ПЗ | Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -) | |||||||||||||||||||
Розрахунок цього результату (прибутку або збитку від видів діяльності, звільнених від оподаткування) роблять в таблиці 1 додатка ПЗ до декларації і переносять звідти до поточного рядка. Цей результат уже (у згорнутому вигляді) увійшов до суми, відображеної у рядку 04 декларації. Причина виділення результатів від пільгованої діяльності до цього, окремого, рядка декларації є зрозумілою. Оскільки збитки від пільгованих видів діяльності не можуть зменшувати прибуток від іншої діяльності (так само, як і пільгований прибуток не збільшує прибуток від інших видів діяльності). При цьому якщо результат за рядком 05 від’ємний (збиток), однак є прибуток від інших видів діяльності, то об’єкт оподаткування перевищуватиме суму, відображену за рядком 04 декларації. Адже в рядку 04 показують загальний об’єкт оподаткування — у згорнутому вигляді. Алгоритм обчислення показника рядка 06 цей момент враховує. Таким чином, бухгалтерський фінрезультат у рядку 02, сума його коригування у рядку 03 і, відповідно, об’єкт оподаткування у рядку 04 основної частини декларації повинні містити в собі і показники пільгованої діяльності. Потім за допомогою рядка 05 загальний об’єкт оподаткування «очищують» від показників пільгованої діяльності та обчислюють податок на прибуток. Показник рядка 05 може мати як позитивне («+»), так і від’ємне («-») значення | ||||||||||||||||||||
06 | Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05) х ____2 / 100) | |||||||||||||||||||
При розрахунку показника цього рядка спочатку загальний об’єкт оподаткування (рядок 04 декларації) зменшують на прибуток (збільшують на збиток) від пільгованої діяльності (рядок 05). Потім отриманий результат (якщо він позитивний) множать на ставку податку із п. 136.1 ПКУ — 18 %. У результаті отримують суму податку на прибуток. Таким чином, значення рядка 06 може бути тільки позитивним. Якщо результат розрахунку «рядок 04 - рядок 05» буде від’ємним або дорівнюватиме нулю, то в рядку 06 проставляють прокреслення | ||||||||||||||||||||
07 | Дохід за договорами страхування і співстрахування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України, у тому числі: | |||||||||||||||||||
07.1 | за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорами страхування додаткової пенсії, та визначений підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України | |||||||||||||||||||
08 | Податок на дохід за договорами страхування ((рядок 07 - рядок 07.1) х ____3 / 100) | |||||||||||||||||||
У цих рядках декларації страховики розраховують податок на прибуток за ставкою, встановленою п.п. 136.2.1 ПКУ, — 3 %, на дохід, визначений п.п. 141.1.2 ПКУ. Решта платників проставляють тут прокреслення | ||||||||||||||||||||
09 | Сума доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей | |||||||||||||||||||
10 | Податок на дохід від діяльності з випуску та проведення лотерей за звітний (податковий) період (рядок 09 х ____4 / 100) | |||||||||||||||||||
Ці рядки призначені для відображення «лотерейщиками» доходу та податку на прибуток з нього за ставкою, визначеною п.п. 136.4.1 ПКУ, — 10 %. Решта платників проставляють тут прокреслення | ||||||||||||||||||||
11 | Сума доходу, отриманого від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів | |||||||||||||||||||
12 | Податок на дохід від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів за звітний (податковий) період (рядок 11 х ____4 / 100) | |||||||||||||||||||
У цих рядках «азартники» показують дохід від азартних ігор з використанням гральних автоматів і податок на прибуток з такого доходу за ставкою, визначеною п.п. 136.4.1 ПКУ, — 10 %. Решта платників проставляють тут прокреслення | ||||||||||||||||||||
13 | Сума доходу від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів | |||||||||||||||||||
14 | Сума виплачених виплат гравцю | |||||||||||||||||||
15 | Податок на дохід від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, за звітний (податковий) період (позитивне значення (рядок 13 - рядок 14) х ____5 / 100) | |||||||||||||||||||
У цих рядках букмекери та «азартники» показують дохід (крім доходу від ігор на автоматах) і податок на прибуток з нього за ставкою, визначеною п.п. 136.4.2 ПКУ, — 18 %. Решта платників проставляють тут прокреслення | ||||||||||||||||||||
16 ЗП | Зменшення нарахованої суми податку | П. 57.1 (у редакції до 01.01.2016 р.), п.п. 57.11.2, п. 137.6, | ||||||||||||||||||
Цей рядок заповнюють згідно з даними додатка ЗП, де відображають «зменшуючі» суми: — нарахованих щомісячних авансових внесків з податку на прибуток — рядок 16.1; — нарахованого відповідно до ст. 266 ПКУ податку на нежитлову нерухомість — рядок 16.2; — нарахованих і сплачених у звітному році авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) — рядок 16.3.1. У цьому ж рядку слід врахувати і сплачений за кордоном податок на прибуток, отриманий з іноземних джерел (п. 141.4.9 ПКУ). Але, на жаль, технічно реалізувати це зменшення непросто, тому що в додатку ЗП відповідний рядок вилучили. Показник цього рядка зменшує податок на прибуток, нарахований за рядками 06, 08, 10, 12 і 15 декларації | ||||||||||||||||||||
17 | Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП) | |||||||||||||||||||
У цьому рядку визначають податок на прибуток за звітний період. Для чого із загальної суми податку (у звичайних платників — це показник рядка 06) вираховують зменшуючі суми, наведені в рядку 16 декларації. Якщо йдеться про декларацію, яку подають «квартальники», то, ураховуючи принцип наростаючого підсумку, рядок 17 міститиме в собі дані всіх попередніх звітних (податкових) періодів звітного року. Отже, для правильної сплати податку з цього рядка вираховують дані минулого періоду поточного року з урахуванням уточнень. Це відбувається за допомогою рядка 18. «Річники» отриманий результат з рядка 17 безпосередньо переносять до рядка 19. Зверніть увагу: при загальному збитку за звітний період (рядок 04 від’ємний) у підприємства може виникнути зобов’язання зі сплати податку, якщо великий збиток за пільгованою діяльністю перекрив інший прибуток (від’ємне значення рядка 05 перевищуватиме значення рядка 04). Важливо! Показник цього рядка в загальному випадку має бути тільки позитивним. Проте якщо сума нарахованого щомісячного авансового внеску (рядок 16.1 додатка ЗП) перевищить сумарне значення податку на прибуток, що декларується в рядках 06, 08, 10, 12 і 15 декларації, то показник рядка 17 наводять зі знаком «-» | ||||||||||||||||||||
18 | Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду потокового року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період потокового року)6 | |||||||||||||||||||
Цей рядок заповнюють тільки «квартальники» (тобто ті, хто подавав декларацію за проектом форми за три квартали 2015 року), щоб врахувати дані минулого звітного періоду поточного року. Показник цей є «плановим», а не фактичним. Його значення переносять з рядка 17 попередньої внутрішньорічної декларації (за три квартали 2015 року). «Квартальники» в цей рядок включають і уточнюючі показники (у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах в рамках поточного року, тобто вважається, що уточнююча декларація, яка виправляє показники поточного року, теж є декларацією попереднього періоду поточного року). При цьому рядок 18, при заповненні якого були допущені помилки, заповнюють правильно. Майте на увазі! Рядків для відображення суми фактичної переплати з податку на прибуток декларація не містить. Реальну переплату податківці обліковують тільки в інтегрованій картці платника | ||||||||||||||||||||
19 | Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -)7 | |||||||||||||||||||
Цей рядок заповнюють і «квартальники», і «річники». У «річників» сума, вписана до рядка 19, повинна дорівнювати показнику рядка 17 декларації. Значення цього рядка може бути як позитивним, так і від’ємним. Позитивне його значення показує «планову» суму податку, яку підприємство має сплатити до бюджету за підсумками звітного податкового періоду. Від’ємне значення відповідає сумі переплати за цей період, яка могла виникнути у: — «квартальників» через принцип наростаючого підсумку в разі, коли податкове зобов’язання за рік виявилося менше зобов’язання за три квартали 2015 року; — «річників» через перевищення нарахованих щомісячних авансів над задекларованою величиною податку на прибуток за звітний рік. Майте на увазі! Це важливий рядок — його показник проводять в інтегрованій картці платника | ||||||||||||||||||||
20 АВ | Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді | |||||||||||||||||||
Згідно з п.п. 57.11.2 емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток. Такий дивідендний авансовий внесок перераховують до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому суму дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшують на суму авансового внеску. Тобто авансовий внесок нараховують «зверху» дивідендів. Зверніть увагу: дивідендний авансовий внесок розраховують не з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, а лише із суми перевищення над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого їх виплачують. Тобто під оподаткування за ставкою 18 % підпадає не вся сума виплачуваних дивідендів, а лише сума перевищення над об’єктом оподаткування. Так, якщо, наприклад, об’єкт оподаткування — 10000 грн., а сума виплачуваних дивідендів — 12000 грн., то з 2000 грн. (12000 - 10000) слід сплатити дивідендний авансовий внесок у сумі 360 грн. (2000 грн. х 18 % : 100 %). Однак майте на увазі: це правило працює тільки в разі, якщо податкові зобов’язання з податку на прибуток за відповідний рік погашені. За наявності непогашеного податкового зобов’язання дивідендний авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів. | ||||||||||||||||||||
Фіскали в листі від 29.01.2015 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17 уточнили, що застосувати ліберальний порядок сплати дивідендного авансу можна лише при одночасному дотриманні двох умов: 1) декларація з податку на прибуток за відповідний рік подана; 2) податкові зобов’язання, самостійно визначені платником у цій декларації, повністю сплачені. Якщо хоча б одну з цих умов підприємство не виконало, авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів. Тому остерігайтеся виплачувати дивіденди зі сплатою авансового внеску на пільгових умовах до моменту подання декларації за відповідний рік та/або якщо не встигли розрахуватися з бюджетом з податку на прибуток за цією декларацією. А що робити, якщо утворився борг за щомісячними податковоприбутковими авансами? Тут порушень установлених умов немає (але штрафи податківці можуть застосувати). Цей борг на виплату дивідендів не впливає. А ось у 2016 році це питання малоактуальне, адже місячних авансів уже немає (виняток — «2/9» з п. 38 подрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) Зверніть увагу: право не сплачувати авансовий внесок при виплаті дивідендів прив’язане до фактичних дат подання декларації та сплати податкового зобов’язання, а не до граничних строків. Так що, якщо, наприклад, захочете виплатити дивіденди за 2015 рік уже в січні 2016 року, подайте річну декларацію і сплатіть податкове зобов’язання за нею саме в січні 2016 року, а не чекайте на граничні строки. Тоді ви отримаєте повне право сплатити дивідендний авансовий внесок лише із суми перевищення дивідендів над об’єктом оподаткування. Дивідендний авансовий внесок не сплачують при виплаті дивідендів ( пп. 57.11.3 і 57.11.4 ПКУ): 1) на користь власників корпоративних прав материнської компанії. Єдина умова — сума виплачених дивідендів не повинна перевищувати доходи материнської компанії у вигляді дивідендів від інших осіб. На суму «понадлімітних» дивідендів слід нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток на загальних умовах; 2) платником податку, прибуток якого звільнений від оподаткування згідно з ПКУ (у розмірі звільненого від оподаткування прибутку в періоді, за який він виплачує дивіденди); 3) фізичним особам; 4) інститутами спільного інвестування. На суму сплаченого дивідендного авансового внеску зменшують суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в декларації за звітний (податковий) рік ( п.п. 57.11.2 ПКУ). Зверніть увагу! Сума сплаченого дивідендного авансу не повертається платнику та не зараховується в рахунок погашення грошових зобов’язань за іншими податками та зборами (обов’язковими платежами). Але що робити, якщо раптом суми податку на прибуток не вистачить, щоб перекрити дивідендний аванс? Чи можна перенести неперекриту суму на майбутні періоди? На жаль, на відміну від колишньої редакції п.п. 153.3.4 ПКУ, сьогодні п.п. 57.11.2 цього Кодексу нічого не говорить про таку можливість. Проте Мінфін вважає: позиція податківців, що забороняють таке перенесення в листі від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17, не відповідає ПКУ (див. роз’яснення Мінфіну від 20.01.2016 р. на сайті Міністерства). Подивимося, як відреагує на цю позицію Мінфіну ДФСУ. Як би там не було, це підстава для застосування конфлікту інтересів. Отже, якщо у 2015 році ви провели виплату дивідендів і сплатили з них дивідендний авансовий внесок за основною ставкою, що діяла у 2015 році, — 18 %, то залишати незаповненим рядок 20 декларації не можна. Важливо! У рядку 20 декларації показують суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яка має бути сплачена у звітному (податковому) періоді. «Квартальники» наводять таку суму наростаючим підсумком за рік. Не забувайте: до цього рядка складають додаток АВ, в якому і наводять розрахунок, який розшифровує суму дивідендного авансового внеску, що підлягає сплаті. Після чого значення рядка 6 додатка АВ переносять до рядка 20 декларації. Якщо сума такого нарахованого авансового внеску збігається зі сплаченою, то це ж значення показують і в рядку 16.3 додатка ЗП до річної декларації з податку на прибуток. До уваги єдиноподатників! Сплачувати дивідендний авансовий внесок повинні будь-які емітенти-резиденти, які виплачують дивіденди (за винятком виплати дивідендів фізособам), незалежно від того, є вони платниками податку на прибуток чи ні, у тому числі й підприємства-єдиноподатники (див. консультацію з підкатегорії 108.01.04 БЗ). Причому зменшення на об’єкт оподаткування для них не працює, тому що вони не сплачують податок із прибутку. Прямо законодавство не зобов’язує єдиноподатників звітувати про сплачені дивідендні аванси. Однак раніше податківці змушували єдиноподатників подавати декларацію з податку на прибуток із заповненим рядком 20 та додатком АВ. Але на сьогодні ця консультація втратила чинність (підкатегорія 108.01.05 БЗ). Утім, вірогідно, думка податківців не змінилася | ||||||||||||||||||||
21 | Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)6 | |||||||||||||||||||
Дотримуючись пояснення, наданого у виносці до цього рядка (6), цей рядок заповнюють лише «квартальники». Для таких платників поточний рядок використовується з метою «очищення» суми нарахованих авансових внесків від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в наступному рядку 22 декларації буде видно, яка саме сума дивідендних авансових внесків має бути сплачена до бюджету за останній звітний квартал. Цей рядок залишається порожнім у «квартальників», якщо в попередніх звітних періодах поточного року виплат дивідендів не було. У такому разі суму з рядка 20 просто переносять до рядка 22 декларації. «Річники», задекларувавши податкові зобов’язання у рядку 20, цей рядок декларації не заповнюють | ||||||||||||||||||||
22 | Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ - рядок 21)7 | |||||||||||||||||||
Цей рядок заповнюють як «квартальники», так і «річники». У «річників» значення рядка 22 збігатиметься із зафіксованим у рядку 20 декларації. Майте на увазі! Це важливий рядок — його показник проводять в інтегрованій картці платника | ||||||||||||||||||||
23 ПН | Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період | |||||||||||||||||||
Цей рядок призначений для узагальнення інформації про суму податків, утриманих із виплачених резидентом на користь нерезидентів або уповноважених ними осіб (крім постійних представництв нерезидентів на території України) доходів із джерелом їх походження з України. Такий податок називають ще податком на репатріацію ( п.п. 134.1.3 ПКУ). Майте на увазі! У цьому рядку знаходять своє місце тільки суми податку, утримані з виплат нерезидентам-юрособам. Виплати «українських» доходів нерезидентам-фізособам обкладають податком на доходи за іншими правилами — згідно з п. 170.10 ПКУ. У декларації з податку на прибуток їх не відображають. Нагадаємо: при визначенні виду доходів, з яких потрібно було утримувати податок, слід орієнтуватися на п.п. 14.1.54 і п. 141.4 ПКУ. Утримують податок на репатріацію під час виплати доходу нерезиденту та за рахунок цього доходу. Перераховують цей податок до бюджету також під час виплати доходу нерезиденту (п.п. 141.4.2 ПКУ). Щоб визначити суму доходу, з якого утримується та сплачується податок, беруть офіційний курс НБУ на дату виплати цього доходу (див. консультацію податківців з підкатегорії 102.12 БЗ). У загальному випадку ставка податку встановлена на рівні 15 % суми доходів. Водночас за деякими доходами нерезидентів встановлені інші ставки. Наприклад, суму фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковують за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів (п.п. 141.4.4 ПКУ). Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 % суми цих виплат за власний рахунок (п.п. 141.4.6 ПКУ). Якщо між Україною та країною нерезидента укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то виплачуваний нерезиденту дохід (винагорода за перевезення) може оподатковуватися за міжнародними правилами. Перелік країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2015 р.), наведений у листі ДФСУ від 30.01.2015 р. № 2809/7/99-99-12-01-03-17. Основою для заповнення ряд. 23 є додаток ПН до декларації. Зверніть увагу: цей додаток складають щодо кожного нерезидента окремо. Тому, якщо виплати здійснювалися одночасно декільком нерезидентам, у рядку 23 декларації вказують суму показників з рядка 22 графи 6 таблиці 1 усіх додатків ПН. Важливо для неплатників податку на прибуток! Донедавна податківці дотримувалися думки, що при виплаті доходу нерезидентам подати декларацію із заповненим рядком 23 зобов’язані і неплатники податку на прибуток (консультація в підрозділі 102.12 БЗ, що втратила чинність з 01.01.2016 р.). | ||||||||||||||||||||
Єдиноподатники в декларації з податку на прибуток за рік заповнюють тільки «нерезидентські» рядки 23 — 25 (решту прокреслюють) і подають тільки додаток ПН. Утім, ця позиція податківців не настільки однозначна. Справа в тому, що з 01.01.2015 р. у «резидентський» п.п. 133.1.1 ПКУ (на який посилається визначення терміна «резидент» з п.п. 14.1.213 ПКУ) додано, що спрощенці і неприбутківці не є платниками податку на прибуток — резидентами, а значить, ані сплачувати податок на репатріацію, ані подавати додаток ПН вони не повинні (виняток — податок на фрахт, його сплачують і спрощенці) | ||||||||||||||||||||
24 | Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)6 | |||||||||||||||||||
Дотримуючись пояснення, наведеного у виносці (6), цей рядок заповнюють лише «квартальники» (платники податку з базовим звітним періодом — календарний квартал). Для таких платників цей рядок, аналогічно до рядків 18 і 21, призначений для «очищення» суми податку, що утримується при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України, від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в декларації буде видно, яка саме сума податку на репатріацію має бути утримана з таких доходів і сплачена до бюджету за останній квартал (рядок 25). До цього рядка включають і уточнюючі показники (у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах у межах поточного року). При цьому рядок 23, при заповненні якого були допущені помилки, заповнюють правильно. У «квартальників» цей рядок залишається порожнім, якщо в попередніх звітних періодах звітного року виплат доходів нерезидентам не було. У такому разі суму з рядка 23 просто переносять до рядка 25 декларації. А ось «річники», задекларувавши податкові зобов’язання за рядком 23, цей рядок декларації взагалі не заповнюють | ||||||||||||||||||||
25 | Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 23 ПН - рядок 24)7 | |||||||||||||||||||
Цей рядок заповнюють як «квартальники», так і «річники». У «річників» показник рядка 25 має відповідати рядку 23 декларації. Майте на увазі! Це важливий рядок — його показник проводять в інтегрованій картці платника | ||||||||||||||||||||
26 | Авансовий внесок ((позитивне значення) рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + + рядок 12 + рядок 15 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств - - ((позитивне значення) рядок 16.3 - рядок 16.3.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) / 12), що підлягатиме сплаті щомісяця9 | |||||||||||||||||||
У зв’язку з внесеними до ПКУ змінами Законом № 909 цей рядок декларації втратив свою актуальність. Адже згідно з оновленою редакцією п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємства не сплачують. А тому усі без винятку платники податку (і малодохідники, і високодохідники) у декларації за 2015 рік цей рядок прокреслюють | ||||||||||||||||||||
Заключна частина декларації
Остання (заключна) частина декларації має 4 інформативні поля і місце для підпису. Як їх правильно заповнити, підкаже табл. 2.
Таблиця 2. Порядок заповнення полів заключної частини декларації
Назва поля | Яку інформацію наводять |
Наявність додатків11 | У відповідних комірках цього поля проставляють відмітки «+» про додатки, які подають разом із декларацією. Виняток — комірка під літерами «ПН», де вказують кількість поданих «нерезидентських» додатків «ПН». Таких додатків у зв’язку з існуванням різних нерезидентів може подаватися декілька. Усього додатків у комплекті — 9. Увага! Комірку під літерами «ТЦ» заповнюють лише ті платники, які провели самостійні коригування згідно з п.п. 39.5.4 ПКУ. Також майте на увазі! Додатки АМ та ЦП є розшифровуючими до рядків додатка РI: — АМ — до рядка 1.2.1; — ЦП — до рядка 4.1.3. Тому подають їх одночасно з додатком РI. Простіше кажучи, додатки АМ і ЦП зобов’язані подавати лише високодохідники (з річним доходом понад 20 млн грн.) і ті малодохідники (з річним доходом не більше 20 млн грн.), які добровільно обліковують податкові різниці. Малодохідники, які не визначають різниці, додаток РІ подають тільки: 1) якщо вони мають непогашені збитки минулих років (див. консультацію з підрозділу 102.08.03 БЗ). Тоді такі минулорічні податкові збитки вони відображають у рядку 3.2.4 додатка РI; 2) при коригуванні фінрезультату на суми різниць, передбачених підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Ці різниці відображають у рядках 4.1.9 — 4.1.16, 4.2.7 — 4.2.12 розділу 4 «Інші різниці» додатка РI. Згорнутий результат таких коригувань (передбачених п.п. 140.4.2 і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) малодохідники з відповідним знаком «+» або «-» переносять до рядка 03 декларації |
Наявність доповнення13 | Згідно з п. 46.4 ПКУ платник може додати до декларації пояснення, складені в довільній формі. Це поле якраз і призначене, щоб розкрити відомості про такі доповнення (за їх наявності). Кожне з доповнень у довільній формі, складених до декларації, нумерують і в цьому полі вже вказують під своїм номером. А стосовно кожного наводять стисло суть пояснення. Важливо! Якщо ваше підприємство зобов’язане подавати декларацію в електронній формі, то всі перераховані в цьому полі довільні доповнення також подають в електронному вигляді |
Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності14 | Про подання разом із декларацією форм фінансової звітності згідно з п. 46.2 ПКУ у відведених для цього комірках проставляють відмітку «+». Так, платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом із відповідною декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: — Баланс (Звіт про фінансовий стан); — Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). До річної податковоприбуткової декларації такі платники подають річну фінзвітність у складі: — Балансу (Звіту про фінансовий стан); — Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід); — Звіту про рух грошових коштів; — Звіту про власний капітал; — Приміток до річної фінансової звітності. Платники податку на прибуток — малі підприємства разом із річною декларацією подають скорочену за показниками фінансову звітність у складі: — Балансу; — Звіту про фінансові результати |
Наявність рішення15 | Це поле заповнюють малодохідники, що вирішили відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ не коригувати фінрезультат на усі різниці із розд. III цього Кодексу (крім збитків минулих років), — вписують текст рішення про це. Зверніть увагу! Прийняти рішення про незастосування різниць можна тільки один раз протягом безперервної сукупності років неперевищення 20-мільйонного критерію. Про те, що таке рішення прийняте, і потрібно вказати в декларації за перший рік безперервної сукупності років. Такий рік — 2015. У подальшому щорічне підтвердження не потрібне. Однак якщо в майбутньому річний дохід перевищить 20 млн грн., то починаючи зі звітного періоду порушення доведеться враховувати усі різниці ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Шляху назад на «безкоригувальний» облік уже не буде |
Підпис | У цьому полі чітко вказано, що підписують декларацію: — керівник (або уповноважена особа) і — головний бухгалтер (або особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку). Тут вказують також реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта підписувача. Однак будьте уважними! Серію та номер паспорта проставляють лише стосовно фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. При веденні бухгалтерського обліку та поданні декларації безпосередньо керівником йому достатньо розписатися тільки за себе, поставивши один підпис ( п.п. 48.5.1 ПКУ). У графі «Головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку)» декларації, складеної на папері, проставляють прочерки (див. консультацію з підкатегорії 135.02 БЗ). У разі подання електронної декларації електронні цифрові підписи накладають так: першим — ЕЦП керівника, другим — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (див. консультацію з підкатегорії 135.03 БЗ) |
