Ви напевно уже зрозуміли, що для основної маси платників податку на прибуток базовим звітним періодом зараз є рік. Так визначає п. 57.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
Проте для окремих платників діє квартальний звітний період. Хто ж зобов’язаний або має право звітувати поквартально? Давайте з’ясуємо це разом.
Хто подає квартальну декларацію
Буквально до 13.08.2015 р. п. 57.1 ПКУ зараховував у «квартальники» тільки одну категорію платників податку на прибуток — підприємства, які за підсумками минулого року мали дохід більше 20 млн грн., але не отримали прибуток або отримали збиток (податкові зобов’язання не нараховували і тому не мали бази для визначення авансових внесків у поточному році), а за підсумками I кварталу поточного року отримали прибуток.
Такі платники зобов’язані:
— подати декларацію за перше півріччя, три квартали і за звітний (податковий) рік
і
— сплачувати податок на прибуток поквартально.
З 13.08.2015 р. завдяки Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015 р. № 652-VIII (далі — Закон № 652) полку «квартальників» прибуло.
З цієї дати абзац дев’ятий п. 57.1 ПКУ дозволив платникам податків, які за підсумками I кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримали прибуток або отримали збиток:
1) подавати податковоприбуткову декларацію і фінзвітність за I квартал (півріччя, три квартали) звітного (податкового) року
і
2) не сплачувати авансові внески.
Такі платники свої податкові зобов’язання визначають на підставі поданих податкових декларацій.
До речі, цій категорії платників дуже пощастило: «зав’язати» з авансами п. 57.1 ПКУ їм дозволяє, по суті, після кожного кварталу: точніше, після I кварталу, півріччя і трьох кварталів (якщо в якомусь із них «вискочили» збитки).
Візьміть до уваги: для цієї категорії платників подання квартальних декларацій — право, а не обов’язок
Тому за бажання ви можете продовжувати сплачувати щомісячні аванси, як нічого й не було, і звітувати з податку на прибуток раз на рік. Хоча впевнені, таке бажання навряд чи в когось виникне. Уже краще тричі згаяти час на подання декларації, ніж щомісяця шукати гроші для сплати авансу.
Цікаво, чи можна подати збиткову декларацію вже за три квартали 2015 року? Адже п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ пропонує підприємствам у січні — грудні 2015 року і січні — травні 2016 року діяти ще за «дореформеними» правилами, тобто за тими, які встановлював п. 57.1 ПКУ в доноворічній редакції. І якщо слідувати цим перехідним правилам, то виходить, що можливість уперше задекларувати наявні збитки з’явиться у платника тільки за підсумками I кварталу 2016 року.
Спокійно, — кажуть податківці. Першим звітним (податковим) періодом, з якого «збиткові» платники мають право застосувати норми абзацу дев’ятого п. 57.1 ПКУ, є звітний (податковий) період — три квартали 2015 року (див. лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21075/6/99-95-42-03-15 та консультацію з підкатегорії 102.21 БЗ). Чудово, — кажемо ми. Хоч з півріччям не вийшло*, але краще пізніше, ніж ніколи. ☺
* Закон № 652, як на зло, набув чинності вже після того, як строки подання декларації за півріччя (граничний строк — 10 серпня) уже пройшли.
А чи є ще будь-які платники, яким «світить» квартальна декларація? Виявляється, є. Це платники податку на прибуток, які з початку наступного кварталу переходять на спрощену систему оподаткування. Вони після вибуття з лав загальносистемників теж зобов’язані відзвітувати з податку на прибуток у «квартальному» порядку, а не чекати закінчення звітного (податкового) року (див. консультацію контролерів з підкатегорії 102.20.01 БЗ).
Отже, панове-«прибутківці», що стали з 01.10.2015 р. єдиноподатниками, увага! Завершити свою податковоприбуткову історію ви повинні в тому самому порядку, що і звичайні «прибутківці»-«квартальники». А вони зобов’язані:
— подати декларацію з податку на прибуток за три квартали 2015 року у квартальний строк — не пізніше 9 листопада 2015 року;
— сплатити за цією декларацією податок на прибуток не пізніше 19 листопада 2015 року.
З якого моменту «збитківець» перестає сплачувати «прибуткові» аванси
Як ви вже зрозуміли, після подання збиткової декларації з податку на прибуток платник перестає сплачувати щомісячні аванси. З якого ж моменту? На це запитання в абзаці дев’ятому п. 57.1 ПКУ є чітка відповідь: платник звільняється від авансів з місяця, наступного за місяцем граничного строку подання декларації.
Отже, якщо збиткову декларацію подаємо контролерам:
— за I квартал (граничний строк її подання — у травні), то аванси припиняємо сплачувати з наступного місяця (тобто з червня);
— за півріччя (граничний строк її подання — в серпні), то аванси не сплачуємо з наступного місяця (тобто з вересня);
— за три квартали (граничний строк її подання — у листопаді), то аванси перестаємо сплачуємо з наступного місяця (тобто з грудня).
Виходить, що платник-«авансист», який спрацював за підсумками трьох кварталів 2015 року в нуль або у збиток,
після подання триквартальної податковоприбуткової декларації звільняється від сплати авансів з грудня 2015 року по травень 2016 року включно
Якщо за підсумками 2015 року у нього виникне прибуток, то за річною декларацією доведеться сплатити податок і потім відповідно щомісячно сплачувати аванси** з червня по грудень 2016 року і з січня по травень 2017 року.
** Якщо, звичайно, на той час законодавець не вирішить узагалі скасувати аванси.
Ну а збиток за підсумками 2015 року, показаний у річній декларації, дасть можливість підприємству не сплачувати аванси з червня 2016 року по травень 2017 року. Але якщо далі в якомусь з періодів з’явиться податок до сплати, його, зрозуміло, треба буде сплатити.
Детальніше про збитково-авансові зв’язки ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68 — 69, с. 9.
За якою формою подавати декларацію
Сподіваємось, ви вже встигли добре з’ясувати, що з 1 січня 2015 року об’єкт обкладення податком на прибуток — це фінансовий результат, визначений у фінзвітності підприємства за правилами НП(С)БО або МСФЗ і відкоригований на різниці, передбачені розд. III ПКУ. Так заявляє п.п. 134.1.1 ПКУ.
Зрозуміло, під нові правила розрахунку оподатковуваного прибутку має бути і нова форма декларації з податку на прибуток.
Проте досі ця форма існує тільки у вигляді проекту*. У Мінфіну поки що не вистачило часу на завершальний крок — затвердити її своїм наказом і передати на реєстрацію до Мін’юсту. Тому чинною на сьогодні, як і раніше, залишається форма податковоприбуткової декларації, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 872 (далі — наказ № 872), яка відповідає ще минулорічним правилам розрахунку податку на прибуток.
* Детальніше ознайомитися з проектом нової декларації з податку на прибуток ви можете в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 54, с. 7.
Через повільність своїх мінфінівських колег контролери (див. лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62, с. 4) радили платникам за півріччя 2015 року звітувати з податку на прибуток так:
— подати чинну декларацію (затверджену наказом № 872), в якій відобразити об’єкт оподаткування та податкові зобов’язання з податку на прибуток (тобто заповнити ряд. 07 і 16)
і
— разом з нею (як доповнення) подати проект декларації, розміщеної на веб-порталі ДФСУ. Тут безпосередньо (за новими правилами «прибуткового» розд. III ПКУ) розрахувати об’єкт оподаткування та суму податку на прибуток.
Чи встигне новомодна податковоприбуткова декларація отримати офіційний статус до закінчення граничного строку її подання за три квартали 2015 року? Готові посперечатися, що Мінфін не стане квапитися з цим до 09.11.2015 р. навіть заради збитківців. Тим паче, що одного наказу мало. Адже під «новинку» потрібно ще й адаптувати програмне забезпечення, щоб воно дозволило платникам без проблем відзвітувати в електронній формі.
Хоча навіть якби мінфінівці затвердили декларацію просто зараз, щодо триквартальної звітності це нічого б не змінило. І ось чому.
Згідно з буквою закону, а точніше п. 46.6 ПКУ, звітувати за новоспеченою формою можна тільки зі звітного періоду, що настає за звітним періодом її офіційного опублікування. Тобто, якщо нову форму затвердять у IV кварталі 2015 року, то використовувати її «квартальники», узагалі-то, зможуть для звітності аж за I квартал 2016 року, а «річники» — за 2016 рік.
Утім, контролери за традицією, що склалася, швидше за все, і тим і іншим порадять звітувати по-новому вже за 2015 рік.
Отже, сучасна форма декларації, упевнені, з’явиться ближче до моменту її масового подання, тобто за рік.
А за три квартали 2015 року, імовірно, доведеться подавати той самий комплект, що й за півріччя: стару форму декларації + проект нової
Про те, що в комплекті зі старою податковоприбутковою декларацією йде й додаток у вигляді проекту нової, зробіть відмітку у спеціальному полі в кінці форми.
При цьому у чинній формі ви за рекомендацією податківців заповните тільки ряд. 07 і 16. Інші її рядки та додатки заповнювати не потрібно.
Важливо! Прослідкуйте, щоб значення ряд. 07 і 16 «старенької» декларації збігалися у вас зі значеннями ряд. 04 і 19 «проектної» декларації.
Цікавий момент. Великі та середні підприємства за умовою п. 49.4 ПКУ подають податкові декларації в електронній формі. З декларацією за формою, затвердженою наказом № 872 (ср. ), у цьому плані жодних проблем — її легко можна надіслати контролерам електронним способом. А як бути з додатком — проектом нової декларації?
По-хорошому і його потрібно надсилати в електронному вигляді. У будь-якому разі, сучасна редакція п. 46.4 ПКУ** налаштовує нас саме на це. Податківці мали б поквапитися і вже до строку подання триквартальної декларації з податку на прибуток привести програмне забезпечення у відповідність з вимогами часу та законодавства.
** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII з 01.09.2015 р. вніс до п. 46.4 ПКУ відповідні «додатково-електронні» зміни.
Але якщо до цього моменту вони впоратися не встигнуть, доведеться «проектну» декларацію нести до податкового органу окремо в паперовій формі або надіслати її поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. Такий варіант раніше пропонували фіскали для документів, які не мають затвердженого електронного формату (див. консультацію з підкатегорії 135.03 БЗ, що втратила на сьогодні чинність).
Як урахувати в декларації податок на нежитлову нерухомість
Сума податку на нерухомість (у частині об’єктів нежитлової нерухомості) зменшує податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за звітний період. Але щоб «нерухомий» податок «зіграв» у зменшення податку на прибуток, його потрібно не тільки нарахувати, а й сплатити ( п. 137.5 ПКУ).
Юрособи сплачують податок на нерухомість авансом щоквартально до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом ( п.п. 266.10.1 ПКУ).
За роз’ясненнями податківців, «нерухомий» податок, нарахований за IV квартал 2015 року і сплачений до 30.01.2016 р., зменшує податок на прибуток, нарахований за 2015 рік (див. лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 53, с. 5). Ця чудова інформація, звичайно, дуже важлива для всіх власників нерухомості, але, так би мовити, на майбутнє — коли вони зберуться звітувати з податку на прибуток за 2015 рік.
А як бути платникам, які згідно з абзацами восьмим і дев’ятим п. 57.1 ПКУ подають декларацію з цього податку за півріччя і три квартали поточного року? На жаль, про них контролери промовчали. Проте ми вважаємо, що «квартальники» повинні діяти аналогічно: податок на прибуток, що підлягає сплаті за такі періоди, зменшити на суму нарахованого та сплаченого податку на нерухомість за ці самі періоди.
Тобто «нерухомий» податок, нарахований за III квартал 2015 року, цілком може «зіграти» у зменшення триквартального податку на прибуток. Єдина умова — «нерухомий» податок має бути сплачений до 30 жовтня 2015 року.
Тому, щоб у податківців не виникало сумнівів у вашій правоті,
податковоприбуткову декларацію за три квартали краще подайте після сплати цього платежу
У бухобліку «нерухомий» податок потрапляє на собівартість, або на витрати періоду залежно від напряму використання об’єктів, за які він сплачується (Дт 23, 91, 92, 93, 94). Щоправда, податківці бачать для цього податку лише рахунок 92 «Адміністративні витрати» (див. консультацію з підкатегорії 102.08.06 БЗ). Наші рекомендації щодо відображення цього податку в бухобліку читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 15.
Зменшення податку на прибуток на «нерухомо-нежитловий» податок покажіть у ряд. 16.2 додатка ЗП до «проектної» декларації, але тільки в сумі, не більшій, ніж податок на прибуток, що залишився після заліку на щомісячні аванси.
При цьому жодні коригування фінрезультату на бухвитрати з податку на нерухомість вам робити не потрібно (див. лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 і редакційний коментар до нього // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 54, с. 12). І це дуже тішить. ☺ Тобто виходить, що податок на нерухомість зменшить і фінрезультат, і податок на прибуток (у разі його наявності). Про це говорять податківці у консультації з підкатегорії 102.08.06 БЗ.
Чи враховувати у триквартальній декларації податкові різниці
Вище ми зазначили, що з 1 січня 2015 року об’єктом обкладення податком на прибуток є бухгалтерський фінрезультат, відкоригований на різниці, передбачені розд. III ПКУ.
Розраховують такі різниці за приписами п.п. 134.1.1 ПКУ:
— обов’язково — високодохідники (платники з минулорічним доходом більше 20 млн грн.);
— добровільно — малодохідники (платники з минулорічним доходом не більше 20 млн грн.), які самі виявили таке бажання.
З критерієм «20 млн грн.» у цілях розрахунку податкових різниць потрібно зіставляти доходи за 2015 рік (докладніше про те, як їх підрахувати, див. на с. 30 цього номера). Доходи, відображені в декларації з податку на прибуток за 2014 рік (навіть якщо вони досягли 20 млн грн.), жодного значення не мають. Це зовсім не ті доходи, що фігурують у розрахунку «післяреформених» 20 млн грн.
Але чи потрібно підприємству чекати закінчення 2015 року, щоб у цілях обчислення різниць (розрахунку оподатковуваного прибутку) з повною упевненістю віднести себе до малодохідних або високодохідних платників? Адже відмітку про рішення застосовувати/не застосовувати коригування фінрезультату на різниці малодохідний платник вперше повинен проставити в річній декларації. Вважаємо, терпіти до кінця року сенсу немає.
Якщо ви абсолютно впевнені, що 20-мільйонний бар’єр до закінчення року не подолаєте, сміливо вважайте себе малодохідником,
ставте таку відмітку вже у триквартальній декларації і далі не турбуйтеся про жодні різниці
Інша справа, якщо обсяг ваших доходів уже перескочив/перескочить до кінця року за 20-мільйонну відмітку. Тоді коригувати бухфінрезультат на різниці починайте вже зараз. Тільки так ви зможете коректно обчислити величину податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету.
Для відображення різниць скористайтеся додатком РI до «проектної» декларації.
Окрема історія з різницями у вигляді від’ємного значення об’єкта оподаткування попередніх років і за перехідними операціями. Їх при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток зобов’язані враховувати всі платники незалежно від обсягу своїх доходів ( пп. 134.1.1, 140.4.2, п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), тобто і високодохідники, і малодохідники. На наш погляд, це повинно відбуватися так.
Що робити зі «старими» збитками
Збитки минулих років, з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, ви можете врахувати вже зараз — за підсумками трьох кварталів 2015 року, а не чекати закінчення року. Це буде вам тільки на руку — мінусові суми раніше зменшать оподатковуваний прибуток. Шукати місце цим сумам у чинній формі декларації, як ми зазначили вище, ні до чого.
А в новомодній декларації «старим» збиткам окремий рядок не належить. Мінфінівці помістили їх, як зменшуючу різницю, у додаток РІ, а точніше у спеціальний «збитковий» ряд. 3.2.4.
Тому якщо у вас з минулих років тягнеться такий ось від’ємний «хвіст», то зафіксуйте його саме в цьому рядку додатка РІ, який і подасте в комплекті з триквартальною декларацією.
Як урахувати перехідні операції
Перехідні операції 2014 — 2015 років (з п. 18 підрозд. 4 розд. XX ПКУ) — це теж підстава для коригування бухгалтерського фінрезультату для цілей визначення об’єкта обкладення податком на прибуток. Причому, як ми зазначили вище, для всіх платників незалежно від обсягу річного доходу.
Щоб відобразити такі коригування в декларації за три квартали, скористайтеся розділом 4 «коригувального» додатка РІ.
Які ж операції сюди потраплять? Наприклад, ви в бухобліку у 2014 році вже показали бухдоходи/бухвитрати, а податкові доходи/витрати згідно зі старими правилами могли визнати тільки «по грошах» (тобто на дату надходження/перерахування коштів на поточний рахунок або до каси). При цьому самі гроші «пройшли» пізніше — отримані/сплачені вже у 2015 році.
Ось у такому разі потрібно відкоригувати фінрезультат до оподаткування, а саме:
— збільшити його на суму коштів, що надійшли ( абзац перший п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, ряд. 4.1.15 додатка РІ);
— зменшити на суму сплачених коштів ( абзац другий п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, ряд. 4.2.10 додатка РІ).
Так, до 01.01.2015 р. «по грошах» до податкових доходів могли потрапити договірні санкції (штрафи, неустойка і пеня; «старий» п. 137.13 ПКУ), а також суми отримуваного страхового відшкодування («старий» п.п. 140.1.6 ПКУ). Тому якщо ці суми ви нарахували ще у 2014 році, а гроші отримали вже у 2015-му, то повинні додати їх до бухфінрезультату.
Схожим «коригувальним» шляхом доведеться йти і колишнім єдиноподатникам, які стали всередині 2015 року «прибутківцями»
Дивіться: якщо у вас на ЄП відбулося відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг), а оплата за них прийшла вже на загальній системі, фінрезультат, очевидно, треба збільшити (ряд. 4.1.15 додатка РІ). І навпаки, якщо на ЄП отримали оплату, а на загальній системі — відвантажили, то фінрезультат можна зменшити (ряд. 4.2.10 додатка РІ) (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 72, с. 14).
Також свої коригування, що збільшують та зменшують фінрезультат, «світять» за перехідною сумнівною заборгованістю ( п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29, с. 30). Для цих коригувань у проекті нової декларації (у додатку РІ) передбачено свої рядки:
— що збільшують фінрезультат — ряд. 4.1.12, 4.1.13, 4.1.14;
— що зменшують фінрезультат — ряд. 4.2.7, 4.2.8, 4.2.9.
Як урахувати дивідендні аванси
Дивідендні аванси, як і раніше, ідуть у залік з податком на прибуток, тобто зменшують його. Тепер — через ряд. 16.3.1 додатка ЗП до «проектної» декларації.
Але зверніть увагу: виходячи з форми цього додатка податок на прибуток зменшують три види платежів:
1) щомісячні аванси;
2) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
3) дивідендні авансові внески.
І саме в переліченій послідовності. Тобто
спочатку в залік ідуть щомісячні аванси, потім — «нерухомий» податок, і вже потім дивідендні аванси
І хоча спочатку до ряд. 16.3 додатка ЗП дивідендні аванси потрапляють у повній сумі, фактично до заліку за ряд. 16.3.1 вони йдуть у розмірі, не більшому, ніж податок, що залишився, зменшений на щомісячні аванси та податок на нерухомість.
Тобто якщо авансів виявилося більше, ніж податку, перенести їх частину, що не «зіграла», на наступний рік, схоже, не вийде — аналога ряд. 13.5.2 (як в «старому» додатку ЗП) тут просто немає. Як стверджують податківці, дивідендні аванси, що не «зіграли», не формують переплати з податку на прибуток (див. лист ДФСУ від 14.05.2015 р. № 10269/6/99-99-19-02-01-15), а отже, повернути їх не вийде.
Своєрідний «бонус» тільки в тому, що у платника є можливість урахувати таку різницю при розрахунку щомісячних авансів і через це сплачувати їх у меншій сумі.
Як урахувати «амортизаційні» різниці
Для відображення «амортизаційних» різниць використовуйте додаток АМ до «проектної» декларації.
Але що цікаво. Розраховувати податкову різницю «амортизаційна» ст. 138 ПКУ закликає тільки за основними засобами та нематеріальними активами. Проте новий додаток АМ залучає до розрахунку не тільки основні засоби, але ще й інші необоротні активи, серед яких і МНМА (тобто всі 16 груп об’єктів з п.п. 138.3.3 ПКУ).
Більше дізнатися про те, які саме об’єкти беруть участь у розрахунку «амортизаційної» різниці, ви можете з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 79, с. 13.
Що подаємо разом із декларацією
Фінзвітність. Разом з декларацією з податку на прибуток за три квартали 2015 року підприємство (крім малих) має подати контролюючому органу квартальну фінансову звітність. Таку вимогу закріплено в п. 46.2 ПКУ.
До складу фінзвітності входять:
— форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;
— форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)».
Детальніше з питаннями складання та подання фінзвітності ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 101.
«Пільговий» звіт. Підприємства, які у 2015 році користуються пільгами з податку на прибуток, зобов’язані разом з податковоприбутковою декларацією надати контролерам Звіт про суми податкових пільг за формою, передбаченою додатком до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.
Це стосується, наприклад, підприємств, які:
— передавали/передають гроші, спецзасоби, медикаменти тощо за переліком, установленим КМУ, для потреб АТО ( п. 33 підрозд. 4 розд. XX ПКУ);
— вирішили облікувати в поточному році збитки минулих років* ( п.п. 140.4.2 ПКУ);
— виплачували нерезидентам доходи, зазначені в п.п. 141.4.1 ПКУ, але при цьому не утримували з них податок на репатріацію завдяки нормам міжнародних договорів ( п. 3.2 ПКУ).
* Податківці традиційно продовжують розцінювати це як пільгу.
Платники, які звітують з податку на прибуток один раз за підсумками року, «пільговий» звіт подають у строк, передбачений для подання річної декларації (див. консультацію з підкатегорії 102.20.01 БЗ). Але якщо в підприємства є пільги і з інших податків, наприклад, з ПДВ, то Звіт про суми податкових пільг треба подавати щокварталу у квартальні строки.
А ось «прибутківці»-пільговики, які подають податковоприбуткову декларацію за три квартали, повинні надати «пільговий» звіт разом з нею.
Пояснення в довільній формі. До моменту подання декларації її нова форма, швидше за все, ще не буде затверджена. Тому радимо разом зі старою декларацією і проектом нової подати податківцям додаток у довільній формі. У ньому ви нагадаєте про законодавчу невідповідність сучасних правил визначення оподатковуваного прибутку та порядку заповнення старої декларації ( п. 46.4 ПКУ), що склалася, а також зможете пояснити, що за суми «сидять» у вас у тому чи іншому рядку цієї звітної форми.
Ну ось, до подання податковоприбуткової звітності за три квартали ви готові.
Насамкінець тільки підкреслимо: зараз не так важливо, що рядки старої декларації не «відсвічують» усі ваші показники, головне — щоб ви правильно визначили суму податку на прибуток, а потім у повному обсязі і своєчасно сплатили її до бюджету. Успіхів вам у цій серйозній справі та хороших перспектив!
висновки
- Уперше подати квартальну декларацію «збиткові» платники можуть за три квартали 2015 року.
- Звітувати з податку на прибуток за три квартали 2015 року, імовірно, доведеться за допомогою старої форми декларації в комплекті з проектом нової.
- Податок на нежитлову нерухомість, нарахований за III квартал 2015 року, цілком може «зіграти» у зменшення триквартального податку на прибуток.
- Разом з декларацією за три квартали 2015 року подайте контролюючому органу квартальну фінзвітність.
