Бухоблік «роздрібного» акцизу

(Не)включення до доходу

«Роздрібний» акцизний податок є непрямим податком. Його визначення наведено в п.п. 14.1.4 ПКУ, згідно з яким акцизний податок — непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

У П(С)БО 15 про облік таких податків сказано двояко. З одного боку, у п. 7 визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — це загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (ПДВ, акцизного збору тощо). Тобто можна зрозуміти, що акциз повинен пройти за рахунками обліку доходів. З іншого боку, у п. 6.1 П(С)БО 15 зазначено, що такі надходження від інших осіб, як суми ПДВ, акцизів та інших податків, не визнаються доходами.

Як розуміти ці норми? Тут усе просто. Акциз, включений до складу ціни товару, повинен пройти за кредитом субрахунку 702, тобто включається до загальної суми доходу (виручки). Проте такі надходження не є економічними вигодами і не ведуть до збільшення власного капіталу. Тому акциз виключається з доходу за дебетом субрахунку 702 (тобто у п. 6.1 П(С)БО 15 ідеться про чистий дохід). Така кореспонденція рахунків припускає, що на рахунки витрат акциз потрапити не може в принципі.

По суті, акциз відображається в тому ж порядку, що й ПДВ. У більшості випадків буде навіть простіше (у ПДВ використовуються транзитні субрахунки 643 і 644, а також новоявлені субрахунки другого порядку через реєстрацію ПН у ЄРПН, у «роздрібному» акцизі їх немає). Для відображення ж самого акцизу використовуємо субрахунок 641/АН.

Приклад 1. Підприємство роздрібної торгівлі продало алкоголь загальною вартістю 63000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн., акциз — 3000 грн.). У бухобліку ця реалізація має такий вигляд (див. табл. 1):

Таблиця 1. Відображення акцизного податку при продажу алкоголю

Передоплата

Момент виникнення податкових зобов’язань з акцизу — відповідно до Закону про РРО дата здійснення розрахункової операції, а для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару*.

* Про єдиноподатників-фізосіб не згадуємо, оскільки вони бухоблік не ведуть.

Може виникнути ситуація, коли оплата від покупця надходить раніше, ніж відбулося відвантаження підакцизного товару (наприклад, передоплата за банкет). Отримання передоплати готівкою слід розглядати як розрахункову операцію. Тому вже у цей момент виникають податкові зобов’язання з акцизу. Без транзитних рахунків тут не обійтися. Пропонуємо використовувати субрахунок 645/АП.

Приклад 2. Умови прикладу ті самі, що і в прикладі 1, тільки перша подія — передоплата (див. табл. 2).

Таблиця 2. Відображення акцизного податку у разі передоплати

Повернення продукції

Іноді у бухгалтерів виникають запитання: як обліковувати «роздрібний» акциз у разі повернення товару покупцем (як правило, йдеться про непридатний до споживання продукт). Одразу зауважимо: об’єктом обкладення «роздрібним» акцизом є операції з реалізації алкогольних напоїв. У цьому випадку реалізація так і не відбулася, тобто об’єкта оподаткування бути не повинно. Тому вважаємо, що нарахований при продажу акциз потрібно сторнувати. Якщо надалі продукт буде утилізовано, то з цієї операції акциз сплачувати не потрібно (БЗ 116.02).

Приклад 3. Підприємству роздрібної торгівлі повернули пляшку алкогольної продукції вартістю 126 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн., акциз — 6 грн.). Собівартість товару — 80 грн., торговельна націнка — 46 грн. У бухобліку ця реалізація має такий вигляд (див. табл. 3):

Таблиця 3. Сторнування акцизного податку у разі повернення продукції

Комісійні операції

Специфіку мають комісійні операції, коли комітент передає комісіонеру алкогольні напої з метою їх роздрібної реалізації. Комітент у цьому випадку не буде платником «роздрібного» акцизу, адже уроз­дріб алкоголь продає комісіонер, то ж саме він і сплачуватиме акциз (БЗ 116.01).

Згідно з п. 1 ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину комісіонер повинен передати комітенту все одержане за договором комісії. Звідси випливає, що комісіонер повинен перерахувати комітенту не лише вартість проданого товару, а й суму акцизу. У той же час сам комісіонер є платником цього податку і має сплатити його до бюджету. Щоб уникнути цієї украй не вигідної для комісіонера ситуації, у договорі комісії слід передбачити компенсацію цих витрат комітентом (відшкодування комісіонеру понесених ним витрат передбачено ст. 1024 ЦКУ).

Приклад 4. Комітент передав комісіонеру партію алкогольних напоїв для продажу. Продажна вартість — 63000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн., акциз — 3000 грн.). Комісійна винагорода становить 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), утримується з виручки від реалізації. Договір комісії передбачає компенсацію акцизу комісіонеру. Облік у комісіонера має такий вигляд (див. табл. 4):

Таблиця 4. Відображення акцизу у комісіонера (компенсація передбачена)

Приклад 5. Умови ті самі, що і в прикладі 4, але компенсації акцизу не передбачено (див. табл. 5).

Таблиця 5. Відображення акцизу у комісіонера (компенсація не передбачена)

Зверніть увагу на останню проводку. Взагалі суми податків включаються до складу витрат за дебетом рахунка 92. Але в цьому випадку вважаємо, що доречнішим буде субрахунок 949, оскільки ці суми — не витрати на сплату податку, а додатково понесені витрати комісіонера, що не компенсуються комітентом.

висновки

• «Роздрібний» акциз не включається до чистого доходу.
• У разі повернення неякісної продукції «роздрібний» акциз потрібно зменшити проводкою Дт 704 — Кт 641/АП методом «червоне сторно».
• При продажу алкогольних напоїв за комісією, щоб уникнути зайвих витрат комісіонера, у договорі логічно передбачати компенсацію комітентом «роздрібного» акцизу комісіо­неру.