Але спершу давайте згадаємо, що із цього приводу «думає» ПКУ.
Отже, не можуть бути платниками єдиного податку груп 1 — 3 суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи — підприємці), які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин). Це обмеження встановлено п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ.
При цьому до підакцизних товарів, зокрема, належать ( п. 215.1 ПКУ):
— спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, у тому числі пиво;
— тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
А тепер подивимося, які конкретно обмеження поширюються на юросіб-единників, а які — стосуються фізосіб-єдиноподатників.
Юридичні особи — єдиноподатники групи 3
Як випливає з процитованого нами п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, обмеження, встановлені цим підпунктом, на юросіб-єдиноподатників поширюються у повному обсязі. Тобто
юрособам на ЄП торгувати алкогольними напоями та тютюновими виробами (як оптом, так й уроздріб) не можна
А що, коли ви не послухаєтеся? Тоді — будьте готові до переходу на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, що настає за податковим звітним кварталом, у якому мали місце «заборонені» продажі ( п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ). При цьому з доходу, отриманого від продажу підакцизних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, доведеться сплатити ЄП за подвійною ставкою — 6 % або 10 % ( п.п. 3 п. 293.5 ПКУ).
І ще один важливий момент. Торгівлю підакцизними товарами для спрощенців заборонено незалежно від виду договору. Тобто продавати заборонені товари не можна і через посередників за договорами комісії або доручення. Про це податківці говорять у консультації з підкатегорії 107.03 БЗ. При цьому, на наш погляд, зовсім не важливо, що в ній контролери роблять свій висновок щодо самих тільки фізосіб-єдиноподатників. Насправді він актуальний і для юросіб-единників.
Фізичні особи — єдиноподатники груп 1 — 3
На фізосіб-єдиноподатників також поширюється заборона, встановлена п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, за одним тільки винятком:
фізособи — платники ЄП груп 1 — 3 мають право на роздрібний продаж пива та столових вин
Торгівля іншими алкогольними напоями, а також тютюном та тютюновими виробами для ФОП на ЄП — під забороною.
Це загальне обмеження. Проте єдиноподатникам групи 1 важливо пам’ятати! Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами є місцем реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 м2, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. З цього податківці свого часу зробили однозначний висновок: на території ринків можна продавати алкогольні напої тільки у магазинах та в спеціалізованих відділах (секціях) магазинів з універсальним асортиментом продовольчих товарів. Про те ж говорить і абзац другий п. 2 Правил № 854.
У той же час згідно з п. 291.4 ПКУ фізособам — єдиноподатникам групи 1 можна торгувати на ринку виключно з торговельних місць, до яких магазини не належать.
У результаті виходить, що п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ нічого не має проти торгівлі єдиноподатником групи 1 столовими винами та пивом. Але дотриматись при цьому вимог п. 291.4 ПКУ та Закону № 481 він не зможе (торгувати з прилавка не дозволяє Закон, а переїхати до магазину не дає ПКУ). А тому
з торгівлею навіть дозволеним алкоголем єдиноподатникам групи 1 краще не зв’язуватися
Якщо ж підприємець усе ж вирішить «переселиться» до магазину, то йому слід перейти з групи 1 до групи 2 єдиноподатників. Підтверджують це і податківці, на думку яких не може бути платником ЄП групи 1 підприємець, що здійснює роздрібний продаж товарів у магазині, розташованому на території ринку (див. консультацію у підкатегорії 107.01 БЗ).
Отже, з тим, хто може торгувати обмеженим «алкогольним» асортиментом, ми розібралися, а тепер розберемося з деякими особливостями того, що можна продавати.
Пункт 28 ст. 1 Закону № 2662 до столових вин відносить вина, виготовлені шляхом повного чи неповного бродіння сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Зверніть увагу! Не належать до столових вин кріплені вина (поділяються на міцні, десертні солодкі та десертні лікерні). Тому кріпленими винами фізособі-єдиноподатнику торгувати не можна.
Визначити приналежність виноробної продукції до столових вин можна, поглянувши на етикетку або на саму пляшку (інший посуд). Річ у тім, що згідно зі ст. 11 Закону № 481 на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції обов’язково зазначають інформацію, передбачену цією статтею, зокрема видову назву виноробної продукції за ДСТУ 4806:2007 «Вина. Загальні технічні умови».
До речі, на це звертають увагу і податківці (див. підкатегорію 115.05 БЗ).
Законний спосіб оминути «алкогольні» обмеження
Як бачимо, повноцінна торгівля алкогольними напоями, а також ресторанний бізнес єдиноподатникам практично не «по зубах».
Який же вихід? Невже доведеться облишити мрію про магазинчик чи ресторанчик
У жодному разі. Просто потрібно відкрити* або залучити до взаємовигідної співпраці компаньйона-загальносистемника. При цьому у вашому ресторані ресторатор-єдиноподатник продаватиме «кухню» та непідакцизні напої, а загальносистемник завідуватиме баром — торгуватиме алкогольними напоями та пивом. Ну, а якщо у вас магазин, тоді єдиноподатник зможе продавати непідакцизні товари та напої, а загальносистемник — торгувати алкогольними напоями та тютюновими виробами.
* Зверніть увагу! Тут ми маємо на увазі реєстрацію саме окремої юридичної особи на загальній системі оподаткування (або підприємця-загальносистемника). Відкриття відокремленого підрозділу єдиноподатника нам у нашій проблемі не допоможе. Річ у тім, що, на думку податківців, відокремлений підрозділ юрособи-єдиноподатника не може бути платником інших податків та зборів (див. підкатегорію 108.01 БЗ).
У той же час, щоб реалізувати цей план і працювати під одним дахом, потрібно врахувати деякі моменти.
Спільне приміщення. Щоб запросити компаньйона для торгівлі алкогольними напоями, ви повинні вирішити питання з місцем торгівлі алкоголем — забезпечити йому як мінімум 20 м2 ( ст. 1 Закону № 481, п. 4 Правил № 854).
Торговельну площу може бути надано залежно від того, на яких правах використовується приміщення:
1. Якщо єдиноподатник — власник/орендар приміщення, то можна площу під торгівлю алкоголем здати загальносистемнику в оренду/суборенду. Єдине, що при цьому слід враховувати:
— єдиноподатники групи 1 взагалі не мають права здавати в оренду нерухомість, а єдиноподатник групи 2 може здавати в оренду нерухомість тільки єдиноподатнику ( п. 291.4 ПКУ). Тому цим групам така схема роботи не підійде;
— фізичним особам — єдиноподатникам групи 3 слід пам’ятати загальне обмеження, встановлене п.п. 291.5.3 ПКУ: не можуть бути платниками ЄП фізособи-підприємці, які, зокрема, надають в оренду нежитлові приміщення, загальна площа яких перевищує 300 м2.
2. Якщо приміщення належить сторонній особі, узяти з компаньйоном одночасно в оренду одне й те саме приміщення — кожен із суб’єктів господарювання укладає з власником приміщення окремий договір оренди на свою частину. За цією схемою працювати з компаньоном-загальносистемником може єдиноподатник будь-якої групи.
Спільні працівники. У «спільному» магазині «спільним» працівником може бути, наприклад, касир, який на одній касі обслуговує покупців і загальносистемника, приймаючи плату за підакцизні товари, і єдиноподатника, проводячи розрахунки за все інше. Аналогічна ситуація може виникнути і в закладі ресторанного господарства з працівниками-офіціантами, які подають (відпускають) товари одразу від двох суб’єктів господарювання. Як правило, таких спільних працівників оформляють до компаньона-загальносистемника за сумісництвом. А у єдиноподатника працівник так і залишається оформленим за основним місцем роботи.
Чи не буде тут порушення з точки зору трудового законодавства? Не хвилюйтеся! Головне — усе правильно оформити. Спершу виявимо проблему.
Сумісництво — це виконання роботи за іншим трудовим договором у вільний від основної роботи час. У більшості випадків у трудових договорах, укладених з таким спільним працівником, зазначають фіксований час роботи. Але в цій ситуації працівник фактично одночасно працюватиме на двох роботах. Тобто виходить, що він порушуватиме правила внутрішнього розпорядку одного з роботодавців. За таку провину, керуючись ст. 1471 КЗпП, роботодавець може (але не зобов’язаний) застосувати до працівника дисциплінарне стягнення. Зрозуміло, в нашій ситуації цього ніхто робити не буде ☺. Адже обидва роботодавці (і за основним місцем роботи, і за сумісництвом) зацікавлені тільки в тому, щоб їх спільний працівник справно продавав товар. Тому основний роботодавець може заплющувати очі на те, що його співробітник час від часу працюватиме на «сусіда».
Ну а якщо хочете «усе зробити красиво», встановіть такому «диво-працівнику» гнучкий режим робочого часу (далі — ГРРЧ) і зафіксуйте це в трудових договорах, укладених за основним місцем роботи та за сумісництвом. ГРРЧ — це форма організації праці, при якій для окремих категорій працівників установлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу протягом робочого дня. Детально про неї читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 77.
висновки
- Єдиноподатникам — юридичним особам (група 3) торгувати на ЄП алкогольними напоями та тютюновими виробами не можна.
- Єдиноподатники — фізичні особи груп 2 і 3 мають право на роздрібний продаж пива та столових вин.
- Єдиноподатники — фізичні особи групи 1 теоретично мають право торгувати столовим вином та пивом уроздріб, проте з практичної точки зору організувати це навряд чи вийде.
