(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 53
  • № 52
  • № 51
  • № 50
  • № 49
  • № 48
  • № 47
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2016/№ 54

Торгівля підакцизними товарами та єдиний податок: Баба-яга ПКУ проти

Ніде правди діти, торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами — була й буде одним з найрентабельніших видів діяльності. Зрозуміло, що і єдиноподатникам хочеться долучитися до цього прибуткового бізнесу. Та ба: чинне законодавство передбачає занадто суворі обмеження щодо цього. Що це за обмеження і хто ті щасливчики, кому все-таки можна торгувати хай і обмеженим, але «алкогольним» асортиментом? І найголовніше — як єдиннику цілком легально обійти встановлені заборони на торгівлю підакцизними товарами? Про все це зараз і поговоримо.
  • Але спершу давайте згадаємо, що із цього приводу «думає» ПКУ.

    Отже, не можуть бути платниками єдиного податку груп 1 — 3 суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи — підприємці), які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин). Це обмеження встановлено п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ.

    При цьому до підакцизних товарів, зокрема, належать ( п. 215.1 ПКУ):

    — спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, у тому числі пиво;

    — тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

    А тепер подивимося, які конкретно обмеження поширюються на юросіб-единників, а які — стосуються фізосіб-єдиноподатників.

    Юридичні особи — єдиноподатники групи 3

    Як випливає з процитованого нами п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, обмеження, встановлені цим підпунктом, на юросіб-єдиноподатників поширюються у повному обсязі. Тобто

    юрособам на ЄП торгувати алкогольними напоями та тютюновими виробами (як оптом, так й уроздріб) не можна

    А що, коли ви не послухаєтеся? Тоді — будьте готові до переходу на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, що настає за податковим звітним кварталом, у якому мали місце «заборонені» продажі ( п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ). При цьому з доходу, отриманого від продажу підакцизних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, доведеться сплатити ЄП за подвійною ставкою — 6 % або 10 % ( п.п. 3 п. 293.5 ПКУ).

    І ще один важливий момент. Торгівлю підакцизними товарами для спрощенців заборонено незалежно від виду договору. Тобто продавати заборонені товари не можна і через посередників за договорами комісії або доручення. Про це податківці говорять у консультації з підкатегорії 107.03 БЗ. При цьому, на наш погляд, зовсім не важливо, що в ній контролери роблять свій висновок щодо самих тільки фізосіб-єдиноподатників. Насправді він актуальний і для юросіб-единників.

    Фізичні особи — єдиноподатники груп 1 — 3

    На фізосіб-єдиноподатників також поширюється заборона, встановлена п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, за одним тільки винятком:

    фізособи — платники ЄП груп 1 — 3 мають право на роздрібний продаж пива та столових вин

    Торгівля іншими алкогольними напоями, а також тютюном та тютюновими виробами для ФОП на ЄП — під забороною.

    Це загальне обмеження. Проте єдиноподатникам групи 1 важливо пам’ятати! Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами є місцем реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива,торговельною площею не менше 20 м2, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. З цього податківці свого часу зробили однозначний висновок: на території ринків можна продавати алкогольні напої тільки у магазинах та в спеціалізованих відділах (секціях) магазинів з універсальним асортиментом продовольчих товарів. Про те ж говорить і абзац другий п. 2 Правил № 854.

    У той же час згідно з п. 291.4 ПКУ фізособам — єдиноподатникам групи 1 можна торгувати на ринку виключно з торговельних місць, до яких магазини не належать.

    У результаті виходить, що п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ нічого не має проти торгівлі єдиноподатником групи 1 столовими винами та пивом. Але дотриматись при цьому вимог п. 291.4 ПКУ та Закону № 481 він не зможе (торгувати з прилавка не дозволяє Закон, а переїхати до магазину не дає ПКУ). А тому

    з торгівлею навіть дозволеним алкоголем єдиноподатникам групи 1 краще не зв’язуватися

    Якщо ж підприємець усе ж вирішить «переселиться» до магазину, то йому слід перейти з групи 1 до групи 2 єдиноподатників. Підтверджують це і податківці, на думку яких не може бути платником ЄП групи 1 підприємець, що здійснює роздрібний продаж товарів у магазині, розташованому на території ринку (див. консультацію у підкатегорії 107.01 БЗ).

    Отже, з тим, хто може торгувати обмеженим «алкогольним» асортиментом, ми розібралися, а тепер розберемося з деякими особливостями того, що можна продавати.

    Пункт 28 ст. 1 Закону № 2662 до столових вин відносить вина, виготовлені шляхом повного чи неповного бродіння сусла. Залежно від вмісту цук­рів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

    Зверніть увагу! Не належать до столових вин кріплені вина (поділяються на міцні, десертні солодкі та десертні лікерні). Тому кріпленими винами фіз­особі-єдиноподатнику торгувати не можна.

    Визначити приналежність виноробної продукції до столових вин можна, поглянувши на етикетку або на саму пляшку (інший посуд). Річ у тім, що згідно зі ст. 11 Закону № 481 на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції обов’язково зазначають інформацію, передбачену цією статтею, зокрема видову назву виноробної продукції за ДСТУ 4806:2007 «Вина. Загальні технічні умови».

    До речі, на це звертають увагу і податківці (див. підкатегорію 115.05 БЗ).

    Законний спосіб оминути «алкогольні» обмеження

    Як бачимо, повноцінна торгівля алкогольними напоями, а також ресторанний бізнес єдиноподатникам практично не «по зубах».

    Який же вихід? Невже доведеться облишити мрію про магазинчик чи ресторанчик

    У жодному разі. Просто потрібно відкрити* або залучити до взаємовигідної співпраці компаньйона-загальносистемника. При цьому у вашому ресторані ресторатор-єдиноподатник продаватиме «кухню» та непідакцизні напої, а загальносистемник завідуватиме баром — торгуватиме алкогольними напоями та пивом. Ну, а якщо у вас магазин, тоді єдиноподатник зможе продавати непідакцизні товари та напої, а загальносистемник — торгувати алкогольними напоями та тютюновими виробами.

    * Зверніть увагу! Тут ми маємо на увазі реєстрацію саме окремої юридичної особи на загальній системі оподаткування (або підприємця-загальносистемника). Відкриття відокремленого підрозділу єдиноподатника нам у нашій проблемі не допоможе. Річ у тім, що, на думку податківців, відокремлений підрозділ юрособи-єдиноподатника не може бути платником інших податків та зборів (див. підкатегорію 108.01 БЗ).

    У той же час, щоб реалізувати цей план і працювати під одним дахом, потрібно врахувати деякі моменти.

    Спільне приміщення. Щоб запросити компаньйона для торгівлі алкогольними напоями, ви повинні вирішити питання з місцем торгівлі алкоголем — забезпечити йому як мінімум 20 м2 ( ст. 1 Закону № 481, п. 4 Правил № 854).

    Торговельну площу може бути надано залежно від того, на яких правах використовується приміщення:

    1. Якщо єдиноподатниквласник/орендар приміщення, то можна площу під торгівлю алкоголем здати загальносистемнику в оренду/суборенду. Єдине, що при цьому слід враховувати:

    — єдиноподатники групи 1 взагалі не мають права здавати в оренду нерухомість, а єдиноподатник групи 2 може здавати в оренду нерухомість тільки єдиноподатнику ( п. 291.4 ПКУ). Тому цим групам така схема роботи не підійде;

    — фізичним особам — єдиноподатникам групи 3 слід пам’ятати загальне обмеження, встановлене п.п. 291.5.3 ПКУ: не можуть бути платниками ЄП фізособи-підприємці, які, зокрема, надають в оренду нежитлові приміщення, загальна площа яких перевищує 300 м2.

    2. Якщо приміщення належить сторонній особі, узяти з компаньйоном одночасно в оренду одне й те саме приміщення — кожен із суб’єктів господарювання укладає з власником приміщення окремий договір оренди на свою частину. За цією схемою працювати з компаньоном-загальносистемником може єдиноподатник будь-якої групи.

    Спільні працівники. У «спільному» магазині «спільним» працівником може бути, наприклад, касир, який на одній касі обслуговує покупців і загальносистемника, приймаючи плату за підакцизні товари, і єдиноподатника, проводячи розрахунки за все інше. Аналогічна ситуація може виникнути і в закладі ресторанного господарства з працівниками-офіціантами, які подають (відпускають) товари одразу від двох суб’єктів господарювання. Як правило, таких спільних працівників оформляють до компаньона-загальносистемника за сумісництвом. А у єдиноподатника працівник так і залишається оформленим за основним місцем роботи.

    Чи не буде тут порушення з точки зору трудового законодавства? Не хвилюйтеся! Головне — усе правильно оформити. Спершу виявимо проблему.

    Сумісництво — це виконання роботи за іншим трудовим договором у вільний від основної роботи час. У більшості випадків у трудових договорах, укладених з таким спільним працівником, зазначають фіксований час роботи. Але в цій ситуації працівник фактично одночасно працюватиме на двох роботах. Тобто виходить, що він порушуватиме правила внутрішнього розпорядку одного з роботодавців. За таку провину, керуючись ст. 1471 КЗпП, роботодавець може (але не зобов’язаний) застосувати до працівника дисциплінарне стягнення. Зрозуміло, в нашій ситуації цього ніхто робити не буде ☺. Адже обидва роботодавці (і за основним місцем роботи, і за сумісництвом) зацікавлені тільки в тому, щоб їх спільний працівник справно продавав товар. Тому основний роботодавець може заплющувати очі на те, що його співробітник час від часу працюватиме на «сусіда».

    Ну а якщо хочете «усе зробити красиво», встановіть такому «диво-працівнику» гнучкий режим робочого часу (далі — ГРРЧ) і зафіксуйте це в трудових договорах, укладених за основним місцем роботи та за сумісництвом. ГРРЧ — це форма організації праці, при якій для окремих категорій працівників установлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу протягом робочого дня. Детально про неї читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 77.

    висновки

    • Єдиноподатникам — юридичним особам (група 3) торгувати на ЄП алкогольними напоями та тютюновими виробами не можна.
    • Єдиноподатники — фізичні особи груп 2 і 3 мають право на роздрібний продаж пива та столових вин.
    • Єдиноподатники — фізичні особи групи 1 теоретично мають право торгувати столовим вином та пивом уроздріб, проте з практичної точки зору організувати це навряд чи вийде.
  • підакцизні товари, єдиний податок додати теги змінити теги
    Додайте свої теги до статті
    Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
    або Закрити
    Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
    • Добре
    • Нормально
    • Погано
    Поділитися:
    Коментарі до статті