Електронний залізничний квиток — до усього здатен!

Працівник, повернувшись з відрядження, склав авансовий звіт, до якого, крім інших підтвердних документів, додав роздруківку залізничного електронного квитка (ЕК) на звичайному аркуші паперу. Без використання звичного «суворого» бланка, без жодних штампів і печатки, без чека РРО…

Знайома ситуація, чи не так? Багатьох бухгалтерів одразу ж беруть сумніви: чи можна відшкодувати такому працівнику витрати на проїзд? Спрацьовує усталений стереотип: «відряджувальний» п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ вимагає наявності як власне ЕК, так і посадкового талона, а також документа про сплату, причому за всіма видами транспорту. Інакше понесені працівником витрати стають його оподатковуваним доходом (у разі їх компенсації підприємством).

На щастя, в описаній ситуації ваші побоювання безпідставні. Остаточно і безповоротно розвіяти їх зможе, сподіваємося, лист, що коментується.

Важливо! У листі йдеться тільки про залізничний ЕК, через що зазначене в ньому не можна механічно поширювати на решту транспортних ЕК (авіа-, авто-, річковий, морський тощо). Про них незабаром піде окрема розмова — чекайте на тематичний номер, присвячений так званим замінникам податкової накладної (ПН).

Але залізничний ЕК — особливий! Чому так?

Річ у тім, що звичайна роздруківка електронного залізничного квитка сама по собі вже є розрахунковим документом (фіскальним чеком), а також договором на перевезення пасажира та багажу (див. п. 5.6 Порядку № 331/137*). Щоправда, сказано про це в нормативному документі, який не належить до «відряджувальної» сфери. Але якщо до нього прокласти відповідний місточок від п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ — тоді все стає на свої місця.

* Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затверджений наказом Мінінфраструктури та Міндоходів від 30.05.2013 р. № 331/137.

Податківці таким місточком цілком слушно вважають профільну Інструкцію № 59**. І не треба боятися, що вона обов’язкова тільки для бюджетників — ви маєте право використовувати її як допоміжний (довідковий) документ.

** Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.

Так от, у п. 12 розд. II цієї Інструкції прямо зазначено: при використанні ЕК на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії:

— посадковий документ — у разі перевезення пасажирів (це і є та роздруківка, яку додав ваш працівник до авансового звіту, — і не треба більше жодного посадкового талона, про який згадує п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ!);

— перевізний документ — для багажу;

— документ на послуги — у разі окремого замовлення послуги (з користування комплектом постільних речей, резервування місць тощо);

— документ на повернення — у разі повернення ЕК на поізд.

Більше того, при використанні залізничного ЕК окремий документ про сплату, про який ідеться в п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ, теж не потрібний! Пояснення ми навели вище — роздрукований на папері ЕК на поїзд вже є розрахунковим документом.

І нарешті, якщо підтверджена «господарність» витрат на проїзд залізницею вашого відрядженого працівника, то ЕК дає вам повне право на податковий кредит з ПДВ! Адже він — транспортний квиток (див. вище), а отже, повноправний замінник ПН згідно з п.п. «а» п. 201.11 ПКУ (див. БЗ 101.14).

Ось такий він молодець — залізничний ЕК! Тож сміливо відшкодовуйте за ним витрати на відрядження і відображайте ПК.