(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2016/№ 44

Перехідна поворотна фінансова допомога

Із попередніх статей ви вже дізналися про правила оподаткування поворотної фінансової допомоги в обліку платника податку на прибуток і в «єдиноподатковому» обліку. Але іноді буває так, що поворотну фінансову допомогу отримано на одній системі, а повернуто — на іншій. Якими будуть особливості обліку поворотної фінансової допомоги в цьому випадку? Про це поговоримо просто зараз!

Із попередніх статей ми вже знаємо, що для податковоприбуткового обліку наразі актуальними є виключно бухоблікові правила. Плюс (для високодохідників) встановлені ПКУ коригування на різниці, серед яких поворотної фінансової допомоги немає. Натомість для «єдиноподаткового» обліку ключовим є строк у 12 місяців користування без оподаткування єдиним податком ( п.п. 3 п. 292.11 ПКУ).

Отже, за своїми «підвидами» перехідна поворотна фінансова допомога ділиться на дві категорії:

(1) отримана на спрощеній системі (далі — ЄП) та повернута після переходу на загальну систему (далі — ЗС). Строк 12 місяців сплив уже під час перебування на ЗС;

(2) отримана на ЗС та повернута після переходу на ЄП. Строк 12 місяців сплив уже під час перебування на ЄП.

Розглянемо обидві ці ситуації за чергою.

Отримано — на ЄП, повернуто — на ЗС

Погляньмо, яку ми маємо ситуацію. Платник єдиного податку отримав поворотну фінансову допомогу, після чого перейшов на загальну систему. Отриману фіндопомогу не повернуто, але оскільки 12 місяців на момент переходу не минуло, суму фіндопомоги у «єдиноподаткові» доходи не включено.

Які ж наслідки будуть у податковоприбутковому обліку, коли мине 12 місяців і фіндопомогу не буде повернуто? А ніяких! Норма п.п. 3 п. 292.11 ПКУ стосується виключно чинних платників єдиного податку. Це прямо випливає зі змісту зазначеної норми.

Оскільки отримувач фіндопомоги перейшов на загальну систему оподаткування, зазначена норма його взагалі не стосується. З того часу, як він перейшов на ЗС, для нього починають працювати норми ст. 177 або розд. ІІІ ПКУ.

Розділом ІІІ ПКУ не передбачено особливостей оподаткування поворотної фінансової допомоги та не передбачено нарахування умовних процентів на суму не повернутої до кінця звітного періоду безвідсоткової фінансової допомоги, строк повернення якої за договором ще не настав.

Фінансова допомога не збільшує активи і не зменшує зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу. Тому така допомога (незалежно від кого вона отримана, дати її отримання та терміну повернення) не збільшує доходи платника та не відображається у податковому обліку при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2016 р. № 4419/10/26-15-11-02-11).

Отже, юрособам, які перейшли зі спрощеної системи на загальну, «прихопивши» з собою неповернену фіндопомогу, переживати взагалі нема за що. У них неповернення фіндопомоги взагалі ніяк на оподатковуваний прибуток не вплине. Принаймні до того часу, допоки за неповерненою фіндопомогою не сплив строк позовної давності.

А що ж фізособи, які перейшли з ЄП на ЗС з неповернутою фіндопомогою? За логікою, і в них жодних «дохідних» наслідків бути не повинно. Але податківці вважають інакше. На їхню думку, у підприємців-загальносистемників поворотна фінансова допомога не відображається у «загальносистемних» доходах підприємця лише протягом дії договору. Якщо ж така фіндопомога залишається неповерненою у визначений у договорі термін — податківці наказують уключати суму такої фін­допомоги у доходи підприємця-загальносистемника (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 104.04)*.

* Таку думку податківці мають не тільки щодо перехідної фіндопомоги, але і взагалі щодо будь-якої фіндопомоги, отриманої підприємцем-загальносистемником і не повернутої у строки, застережені у договорі.

Така позиція податківців не знаходить свого обґрунтування у ст. 177 ПКУ. Але щоби не створювати «конфліктну» ситуацію, рекомендуємо підприємцям, які перейшли із ЄП на ЗС і не можуть повернути фіндопомогу у встановлений договором строк, подовжити строк користування такою фін­допомогою у договорі. І тоді неповернену перехідну фіндопомогу підприємець також може не уключати до складу доходів.

Отримано — на ЗС, повернуто — на ЄП

У цьому випадку маємо зворотну ситуацію. Платник податку на прибуток отримує поворотну фінансову допомогу на загальній системі, жодних «податкових» наслідків для нього це не має, після чого платник переходить на спрощену систему.

Згідно з роз’ясненнями податківців, для фіз­осіб-єдиноподатників таку ситуацію треба розглядати так, ніби поворотну фіндопомогу було отримано на спрощеній системі. Тож якщо термін повернення припав на період перебування на спрощеній системі і з моменту отримання пройшло більше 12 місяців — новоспечений платник єдиного податку повинен суму такої фіндопомоги уключити у доходи (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 107.04).

А от щодо юросіб-єдиноподатників у податківців чомусь інша позиція. Тут податківці заявляють наступне:

юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на ЗС, у разі переходу на ЄП не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку

Така консультація міститься у БЗ, підкатегорія 108.01.02. Аргумент — кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги надійшли підприємству тоді, коли воно не перебувало на спрощеній системі.

Це вже не перший випадок, коли податківці проявляють подвійні стандарти щодо фізосіб-єдиноподатників і юросіб-єдиноподатників. Але податківці не спромоглися пояснити, в чому ж різниця між підприємцями і підприємствами, які перебувають на ЄП. Чому першим потрібно відображати дохід, а другим — ні?

На нашу думку, дохід, на жаль, все ж таки потрібно відображати. І фіз-, і юрособам, які є платниками ЄП. Причина в тому, що п.п. 3 п. 292.11 ПКУ не конкретизовано, що правило «12 місяців» поширюється тільки на тих єдиноподатників, які отримали фіндопомогу, перебуваючи на спрощеній системі. Для порівняння — у колишньому п.п. 135.5.5 ПКУ конкретизувалося, що ідеться про фіндопомогу, отриману платником податку на прибуток (фін­допомоги, отриманої до переходу на ЗС, ця норма не стосувалася).

Отже, на нашу думку, немає підстав вивести перехідну поворотну фіндопомогу з-під дії п.п. 3 п. 292.11 ПКУ. Тож якщо поворотну фіндопомогу отримано на ЗС, а повернуто на ЄП, таку фіндопомогу слід уключати до доходу платника ЄП у періоді, коли спливає строк 12 місяців. Втім, цього дуже легко уникнути — достатньо повернути фіндопомогу до того, як сплине 12-місячний строк, і отримати її вже згідно з новим договором. Причому повернути і наново отримати фіндопомогу, на нашу думку, цілком можна в один і той самий день.

висновки

  • Поворотна фінансова допомога, отримана на ЄП і не повернута до переходу на ЗС, не уключається до доходів загальносистемника.
  • Поворотна фінансова допомога, отримана на ЗС і не повернута до переходу на ЄП, уключається до складу «єдиноподаткових» доходів після того, як сплине 12-місячний строк, визначений у п.п. 3 п. 292.11 ПКУ.
  • Аби уникнути оподаткування поворотної фіндопомоги єдиним податком, достатньо повернути її до того, як сплине 12-місячний строк, і наново отримати вже за іншим договором.
поворотна фінансова допомога додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті