Підприємство має право відобразити ПК за виправленою ПН або у травні 2016 року, або у будь-якому іншому періоді, що настає за ним, у межах 365 календарних днів з дати складання помилкової ПН.
Як ви пам’ятаєте, у загальному випадку датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника на оплату товарів/послуг або ж дата отримання цих товарів/послуг ( п. 198.2 ПКУ). Підставою для відображення ПК є ПН, яку постачальник складає і сам же реєструє в ЄРПН ( абз. 2 п. 201.10 ПКУ). Проте у разі, якщо в обов’язкових реквізитах ПН допущено помилку, яка не підпадає під дію останнього абзацу п. 201.10 ПКУ (заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони або суму податкових зобов’язань чи допущена в коді УКТ ЗЕД), то покупець не має права відображати ПК у періоді, в якому цю ПН складено. Таке право у нього виникне тільки в періоді, в якому помилку буде виправлено. В описаній ситуації — це травень 2016 року. Тому підприємство в цьому випадку має право відобразити ПК тільки в декларації за травень 2016 року. А от подавати уточнюючий розрахунок до декларації за березень 2016 року підстав немає.
Проте тут потрібно пам’ятати і про «подовжуючу» норму абз. 4 п. 198.6 ПКУ, яка свідчить: у разі, якщо платник не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Тому якщо платник з якоїсь причини не відобразив ПК за виправленою ПН у травні 2016 року, він має всі підстави зробити це у будь-якому з наступних періодів у межах 365 календарних днів з дати складання ПН.
До речі, зверніть увагу: в абз. 4 п. 198.6 ПКУ йдеться про відображення ПК на підставі ПН. А от РК у ньому прямо не згадані. Але податківці підтверджують, що його продовжуюча дія поширюється у тому числі і на РК (див. лист ДФСУ від 13.04.16 р. № 8193/6/99-99-19-03-02-15). Тому навіть якщо йдеться про виправлення сумової помилки і у звітності покупця відображується і сама помилкова ПН, і РК, що її виправляє, то обидва ці документи покупець має право відобразити у будь-якому з періодів, що настають за періодом виправлення помилки, з урахуванням вимог абз. 4 п. 198.6 ПКУ. Щоправда, точка відліку 365-денного строку для них одна: дата складання ПН. Адже РК у цьому випадку складено з метою виправлення помилки, а не внаслідок якоїсь окремої оподатковуваної події. Тому має бути відображений у ПК тільки разом із ПН.
Крім того, пам’ятайте: якщо раптом у зазначені строки ПК не відображено, то таку помилку можна виправити протягом 1095 днів, наступних за граничним строком подання декларації за помилковий період (а таким періодом може бути будь-який період, починаючи з періоду виправлення помилки і закінчуючи періодом, в якому спливають 365 днів з дати складання ПН, — ви самі вирішуєте, в якому з них помилилися). Для цього необхідно просто подати УР ( п. 50.1 ПКУ, ст. 102 ПКУ).
