Страшна не всяка ПН-помилка
Одразу заспокоїмо: у цілому, ситуація з ПН-помилками поліпшилася. Тому сподіваємося, тепер контролери стануть до них чіплятися менше. І те, що раніше платникам удавалося відстояти тільки через суд, тепер не викличе таких категоричних причіпок перевіряючих. Усе завдяки тому, що з 01.01.2016 р. (після Закону України від 24.12.2015 р. № 909-VIII) у п. 201.10 ПКУ з’явився новий абзац останній такого змісту:
«Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту».
Що це означає? Те, що
тепер помилки не тільки в необов’язкових, а й у деяких обов’язкових (!) реквізитах (з п. 201.1 ПКУ) не так небезпечні
Головна умова — щоб розпізнавалася операція, вимальовувалися сторони і врешті-решт була правильною сума ПДВ в ПН.
Нагадаємо: раніше податківці вже м’яко висловлювалися щодо помилок у необов’язкових реквізитах ПН — дозволяли їх не виправляти (наприклад, говорили, що через неправильно зазначену в табличній частині ПН одиницю виміру з кодом така ПН не може вважатися заповненою з порушенням, лист МГУ ДФС ЦО від 15.10.2015 р. № 23354/10/28-10-06-11). Тепер має бути ще трохи легше — прощаються і незначні погрішності в обов’язкових (!) реквізитах ПН. Думаємо, тепер бухгалтери стануть набагато рідше переслідувати один одного з приводу виправлення ПН-помилок. Звичайно, якщо помилки не заважають ідентифікувати предмет постачання і не впливають на суму ПДВ.
Описуючи реквізити ПН (у статті на с. 3), попутно ми вже зупинялися й на ПН-помилках (зазначаючи, які з них особливо страшні, а які неістотні). Тепер давайте підсумуємо, які з помилок найбільш небезпечні. Вважаємо, що помилятися не можна в таких обов’язкових реквізитах:
— дата складання ПН (у заголовній частині ПН);
— ІПН покупця (у заголовній частині ПН);
— код товару згідно з УКТ ЗЕД (гр. 3 розділу Б ПН);
— ставка податку і відповідна сума податку у (ряд. V-VI розділу А ПН), на яких, у свою чергу, впливає правильність заповнення граф 6, 7, 8 і 10 розділу Б ПН.
Утім, якщо помилилися в ціні-кількості, але сума ПЗ у ПН вийшла правильною або, скажімо, зазначили не ту ставку, але суму ПЗ показали правильно, то покупець з урахуванням «пом’якшувального» останнього абзацу п. 201.10 ПКУ може відобразити ПК.
А ось такі дрібні погрішності, як: непроставляння позначки («Х»/«Без ПДВ»/тип причини) у верхній лівій частині ПН, помилки в номері ПН, одиниці виміру, коді ПДВ-пільги, невеликі неточності в найменуванні сторін (при тому, що ІПН зазначено правильно) або номенклатурі, підпис іншого укладача ПН і т. п. — неістотні. ПН з цими неточностями все одно дійсна. Тому за нею покупець може відобразити ПК. Адже тепер «добро» на це дає останній абзац п. 201.10 ПКУ.
Але якщо помилилися в обов’язкових реквізитах і викривлення значні — не дозволяють ідентифікувати операцію, визначити сторони, неправильна сума ПЗ, то радимо виправитися. Інакше знайте:
щодо помилок в обов’язкових реквізитах ПН покупець може поскаржитися на продавця за допомогою додатка Д8 ( п. 201.10 ПКУ)
І хоча сам факт надання Д8 не надає покупцю права на ПК, для покупця це остання надія показати ПК після виправлення ПН продавцем. А ця ситуація вже може стати для продавця штрафонебезпечною. Адже в такому разі до продавця можуть застосовуватися штрафи, детальніше про які скажемо далі.
Штрафи (за Д8) за помилки в обов’язкових реквізитах ПН
На підставі скарги покупця — додатка Д8 податківці можуть провести документальну позапланову виїзну перевірку продавця і застосувати штраф у розмірі 170 грн., а також зобов’язати продавця виправити ПН-помилки.
Щоправда, зауважимо: у 2016-му продовжує діяти мораторій на перевірки, установлений п. 3 розд. II Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII (ср. ). Тому суб’єктам господарювання з доходом за 2015 рік до 20 млн грн. (за винятком імпортерів/виробників/реалізаторів підакцизної продукції) у 2016 році перевірки не загрожують.
А ось у разі перевірки дізнайтеся: виправити ПН-помилки потрібно протягом 10 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення з нарахованим 170-гривневим штрафом.
Інакше якщо продавець затягне з виправленням помилок або їх так і не виправить (після закінчення 181 дня), то до нього застосують серйозніший штраф — у розмірі від 10 до 100 % суми ПДВ у ПН (залежно від строку невиправлення помилки).
Нагадаємо, що такі штрафи за помилки в обов’язкових реквізитах ПН (за скаргою-додатком Д8) введено з 01.01.2016 р. пунктом 1201.4 ПКУ. Детальніше про них і про додаток Д8 читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 5, с. 13 і № 11, с. 4.
Тож істотні ПН-помилки слід виправити. Як це зробити, розглянемо далі.
Як виправити ПН-помилки
Нагадаємо, що порядок виправлень багато в чому залежить від того, де допущено помилку: (1) у заго- ловній частині ПН, (2) у даті/номері ПН/ІПН контрагента або (3) в табличній частині ПН (див. таблицю):
Виправляємо помилки в ПН
| № з/п | Вид помилки | Як виправити | |
| 1 | Помилка в заголовній частині ПН (крім помилки в ІПН) | пп. 21, 22 | До «помилкової» ПН складають «виправляючий» («порожній») РК, в якому правильно заповнюють тільки (!) заголовну частину (табличну частину РК не заповнюють). Такий «порожній» РК реєструє продавець (оскільки сума компенсації не змінюється) |
| 2 | Помилка в даті/номері ПН/ ІПН покупця | пп. 21, 22 | «Помилкову» ПН потрібно анулювати (обнулити). Для цього до неї складають «зменшуючі» РК. Такий «зменшуючий» РК реєструє покупець (якщо помилка в ІПН, то його реєструє «неправильний» покупець). Потім складають нову правильну ПН (з правильною датою/номером/ІПН покупця). Зверніть увагу: перевиписати (датою все тієї самої першої події) і зареєструвати нову правильну ПН вийде, якщо з дати першої події не минуло 180 днів |
| 3 | Помилка в табличній частині ПН | пп. 21, 22 | До «помилкової» ПН складають «виправляючі» РК. Це може бути: — «збільшуючий» РК (з «+») — якщо донараховуємо ПДВ; — «зменшуючий» РК (з «-») — якщо знімаємо зайвий ПДВ; — «невпливаючий» РК (якщо змінюємо код УКТ ЗЕД, серйозні помилки в номенклатурі, але сума компенсації у результаті не змінюється). Відповідно: — продавець реєструє «збільшуючий» і «невпливаючий» РК, а — покупець реєструє «зменшуючий» РК |
При виправленні помилок пам’ятайте:
— продавцю в будь-якому разі (неважливо, якою була помилка) потрібно задекларувати ПЗ за першою подією;
— покупець за ПН з істотними помилками в обов’язкових реквізитах навряд чи ризикне показувати ПК. А ось після виправлення помилки право на ПК у покупця буде реанімовано. Тоді після реєстрації РК за «виправленою» ПН покупець зможе відобразити ПК, проте за умови, що з дати складання ПН не минуло 365 днів. У зв’язку з цим продавцю важливо укластися з виправленням помилки протягом 365 днів з дати складання ПН (доки для покупця не минув строк відображення ПК, п. 198.6 ПКУ, лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23009/6/99-99-19-03-02-15).
До речі, якщо за своєчасно зареєстрованою ПН узагалі забули показати ПК протягом 365 днів, то податківці останнім часом підходять до ситуації лояльно і дозволяють самовиправитися, подавши УР протягом 1095 днів (лист ДФСУ від 09.02.2016 р. № 2628/6/99-99-19-03-02-15, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 17, с. 7 і № 15, с. 3);
— якщо для виправлення помилки складають «виправляючі» РК, що не впливає на вартісні показники (тобто обсяги і ПЗ/ПК не змінюються — наприклад, виправляють номенклатуру, код УКТ ЗЕД), такий РК ані продавець, ані покупець у декларації не відображає (підкатегорія 101.20 БЗ).
Якщо не відповідають підписи укладача і ЕЦП в ПН. Ну і ще один момент — щодо ЕЦП. Сподіваємося, що податківці нарешті перестануть з підозрою дивитися на ті ПН, в яких підпис укладача, що скріплює ПН, і ЕЦП, що накладається при реєстрації ПН в ЄРПН, належать різним особам. Останні роз’яснення контролерів із цього приводу приємно-ліберальні: невідповідність ЕЦП, що накладається на ПН при реєстрації в ЄРПН, ініціалам та прізвищу особи, яка склала ПН, не може бути єдиною підставою для невизнання ПК за такою ПН (лист ДФСУ від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15, підкатегорія 101.18 БЗ, «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с. 14). Загалом, ПК за такою ПН у покупця повинен зберігатися. На цьому, думаємо, питання закрите.
висновки
Погрішності в обов’язкових реквізитах ПН, які не заважають ідентифікувати операцію і не викривляють суми, можна не виправляти. Право на ПК у покупця за такими ПН зберігається.
Продавця можуть оштрафувати за помилки в обов’язкових реквізитах ПН за скаргою-додатком Д8 покупця.