* Текст документа див. на с. 30.
Наказом, що коментується (далі — наказ № 13), затверджено в новій редакції:
1) Положення про форму та зміст розрахункових документів (далі — Положення № 13);
2) Порядок подання звітності, пов’язаної з використанням КОРО (РК)**;
** Відповідно книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки.
3) форму Звіту про використання КОРО (РК) (форма № ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення.
Документи, перелічені в останніх двох пунктах, знадобляться тільки у квітні, коли доведеться подавати відповідну звітність за березень. Причому ця звітність тепер жодним чином не стосується користувачів РРО — вона призначена якраз для тих, хто РРО на законних підставах не застосовує, а використовує КОРО і РК. Тому зосередимося в нашому коментарі виключно на самому наказі № 13 і Положенні № 13. Власне, для більшості користувачів РРО нічого архіреволюційного в них немає, але окремим категоріям обов’язково потрібно ознайомитися з тим, що написано нижче.
висновок документа
Роздрібні торговці, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зазначають у касовому чеку окремим рядком розмір ставки акцизного податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, на початку рядка друкується назва такого податку
Це, без сумніву, найгучніша бомба нової РРО-нормативки (див. п. 2 розд. II Положення № 13). Як завжди, вибухнула вона несподівано, хоча цю подію ДФСУ анонсувала ще на початку минулого року. І ось нарешті вона відбулася — коли ви читатимете ці рядки, наказ № 13 уже набуде чинності (див. «Офіційній вісник України» від 11.03.2016 р. № 18). Тобто реквізит «Акцизний податок» віднині обов’язковий реквізит фіскального касового чека на товари (послуги)*** (за формою № ФКЧ-1 — див. додаток 1 до Положення № 13).
*** А заразом фіскального касового чека видачі коштів, розрахункової квитанції та спрощеної розрахункової квитанції (див. п. 2 розд. III, пп. 3, 4 розд. IV Положення № 13).
До чого це зобов’язує роздрібних торговців? Власне кажучи, ні до чого. Звідки такий ліберальний висновок, запитаєте ви? Річ у тім, що суб’єкти господарювання, які ще в минулому році вирішили за необхідне відображати в чеках «роздрібний» акциз (не важливо, з якої причини — чи то щоб не сперечатися з податківцями, чи то щоб нормалізувати свій «роздрібно-акцизний» облік та звітність), пробиватимуть такі чеки й надалі. Їм досить тільки звірити їх форму з новими вимогами і за необхідності внести відповідні корективи.
А ті, хто цього ще не зробив, з набуттям чинності наказом № 13 отримали офіційну відстрочку. Причому без зазначення конкретних строків її закінчення. До того ж, обов’язок поклопотатися про правильну форму касового чека тепер перенесено на виробників касових апаратів. Саме вони повинні випустити такі версії внутрішнього програмного забезпечення (ПЗ) РРО, які дозволяли б виділяти в чеку «роздрібний» акциз.
Доти, доки таке ПЗ від виробників РРО не з’явиться, торговці надійно захищені від будь-яких посягань податківців. Адже п. 5 наказу № 13 свідчить: вимоги до форми та змісту касових чеків щодо відображення інших податків, крім ПДВ, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, версії внутрішнього ПЗ яких уключено до Держреєстру РРО до дня набуття чинності наказом.
До речі, конкретних строків для виробників наказ № 13 теж не встановлює. У таких умовах ми рекомендували б роздрібним торговцям стежити за кожним оновленням Держреєстру РРО, перевіряючи, чи не внесено до нього нової версії ПЗ для того чи іншого касового апарату. І якщо така новинка в Реєстрі з’явилася — негайно уточнювати у своєму ЦСО, чи реалізовано в ній можливість виділяти акциз. Якщо так, то негайно надавати до ЦСО свої касові апарати для оновлення їх внутрішнього ПЗ. Якщо це своєчасно не зробити, то через відсутність у чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий ( п. 3 розд. І Положення № 13).
Зверніть увагу: п. 2 разд. II Положення № 13 зобов’язує в тому самому порядку, що й акцизний податок, виділяти в чеку інші податки. Про які податки тут ідеться?
Перш за все можна пригадати «мобільний» пенсійний збір і туристичний збір — податківці їх завжди хотіли бачити в чеку РРО окремим рядком. Але чи дійсно про них говорить ця норма (і чи тільки про них), ми стверджувати не беремося. Адже як не крути, але це все ж таки не податки (хоча справляння, скажімо, туристичного збору і врегульовано ПКУ).
У будь-якому разі послаблення п. 5 наказу № 13, про яке ми згадували вище, поширюється, крім акцизного податку, і на ці самі «інші податки». Таким чином, доки виробники РРО не випустять нову версію ПЗ, турбуватися нічого — невідображення інших податків у чеку весь цей час залишається штрафобезпечним.
висновок документа
Положення № 13 інакше, ніж раніше, врегулювало форму чека в тих випадках, коли розрахунки проводяться з використанням платіжних карт
Віднині в разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки через платіжний термінал, поєднаний чи об’єднаний з РРО, касовий чек повинен додатково містити обов’язкові реквізити, перелік яких наведено в п. 6 розд. II Положення № 13.
Слід зауважити, що особливої новини в цьому немає — і раніше, якщо ви приймали платіжні картки, то в касовому чеку при такому розрахунку потрібно було друкувати декілька додаткових реквізитів. Тепер же їх перелік істотно розширився, а ті, що були раніше, зазнали змін. Тому є сенс звернутися до ЦСО і привести з його допомогою форму чека до нових вимог.
висновок документа
Назви товарів (послуг) у фіскальному чеку ПТКС — додатковий (але не обов’язковий!) реквізит чека
Питання, пов’язані з фіскалізацією з 01.01.2016 р. програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), ми обговорювали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 65, с. 24. Перше з них — відсутність форми фіскального чека ПТКС — з появою Положення № 13 уже вирішене (див. додаток 5). Але воно якраз найпростіше.
Друге питання — чи зазначати в такому чеку перелік товарів, за які здійснюється переказ грошових коштів через ПТКС, — теж начебто вирішене. Принаймні, на папері. Як випливає з п. 2 розд. VI Положення № 13, назви товарів (послуг) — додатковий (!) реквізит чека ПТКС. Застосовується він, якщо переказ призначено для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. У такому разі забезпечується друк у розділі назви товарів (послуг) усього переліку товарів (послуг) та їх вартості.
Таким чином, якщо покупець оплачує через ПТКС товари, замовлені у продавця за рахунком (договором, специфікацією до нього), то начебто в чеку вони мають бути. Але чи обов’язково, якщо такий реквізит — додатковий? І чи можливо це технічно? Адже фінустанова, що здійснює переказ, не знає і не може знати такої інформації. На жаль, але Положення № 13 про це умовчує.
Крім того, залишилося незрозумілим, як реалізувати режим попереднього програмування товарів у ПТКС. Та й чи є взагалі хоч один такий фіскалізований (тобто внесений до Держреєстру РРО) пристрій?
Як бачите, запитань стало ще більше. Подивимося, чи зможуть їх розрулити податківці у своїх роз’ясненнях…
