Теми статей
Обрати теми

Перерахунки за старими необоротними активами

Костюк Дмитро, заступник головного редактора
Лист ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2755/6/99-95-42-01-15

висновок документа


Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р., в оподатковуваних операціях повинен здійснюватися наростаючим підсумком, незалежно від наявності або відсутності оподатковуваних або неоподатковуваних операцій того року, в якому здійснюється поточний перерахунок

Запитання, яке ставили податківцям, полягає в такому: чи треба продовжувати проводити «необоротні» перерахунки згідно з п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ за необоротними активами, придбаними та введеними в експлуатацію у 2012 — 2014 рр., якщо платник уже припинив здійснювати неоподатковувані операції?

Висновок податківців у цілому правильний: безумовно, «необоротний» перерахунок проводити потрібно. Але це, так би мовити, у загальному випадку. А є й нюанси. Про все по черзі.

Дійсно, ПКУ не передбачає жодних звільнень від проведення перерахунку при відмові від пільгових операцій (і ми звертали на це увагу зовсім нещодавно — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 4, с. 34). Незважаючи на трудомістку процедуру, перерахунки на руку платникам податків. Коефіцієнт ЧВ рахується наростаючим підсумком (ряд. 3.2 і 3.3 таблиці 1 додатка Д7), а неоподатковуваних операцій уже немає. Отже, з року в рік оподатковувана частка буде тільки зростати, а отже, кожен такий перерахунок призводитиме тільки до збільшення податкового кредиту. При цьому, з кожним перерахунком потрібно продовжувати подавати додаток Д7 (із заповненими табл. 1 та табл. 3).

Більше того, вважаємо, що в додатку Д7 за перший період року, наступного за тим, в якому припинилися неоподатковувані операції, потрібно показати ще й поточний показник ЧВ (антиЧВ), що визначається виходячи з оборотів попереднього року. Для чого?

Усе просто. Якщо раптом знову вискочить неоподатковувана операція, то для розподілу ПДВ потрібно використовувати саме цей коефіцієнт. І тільки за підсумками такого наступного року, якщо неоподатковуваних операцій не буде, поточного ЧВ (антиЧВ) теж не буде. Тому якщо надалі знову з’являться неоподатковувані операції, то платник розраховуватиме ЧВ (антиЧВ) згідно з п. 199.3 ПКУ як новостворений, виходячи з оборотів першого періоду, в якому такі неоподатковувані операції з’явилися (ряд. 2 таблиці 1 додатка Д7). І це при тому, що податковий кредит за старими необоротними активами ще перераховуватиметься за своїм «наростаючим» коефіцієнтом.

Наприклад, якщо неоподатковувані операції припинилися у 2015 році, а у 2017 році знову розпочалися, то у 2017 році потрібно визначати ЧВ як новоствореному платнику. При цьому 2017 рік — останній, в якому потрібно буде перераховувати податковий кредит щодо необоротних активів, які придбані у 2014 році.

А тепер про той нюанс, про який ми зазначали на початку коментаря. Наростаючі обсяги постачань для розрахунку ЧВ за трирічними перерахунками визначаються не з дати початку використання (введення в експлуатацію) об’єкта, а з року, що настає за такою подією ( п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Безумовно, за підсумками року введення в експлуатацію цей об’єкт також потрапив під перший загальний перерахунок (разом з товарами/послугами). Але такий перерахунок принципового значення не має. Його результати все одно будуть нівельовані подальшими трирічними перерахунками.

Тому, якщо ви припинили здійснювати неоподатковувані операції в році придбання об’єкта, то податковий кредит за ним буде перераховуватися тільки один раз, за підсумками цього року. У наступних роках коефіцієнт розподілу для «необоротних» перерахунків (ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7) починає розраховуватися заново, а отже, частка оподатковуваних операцій буде 100 %.

Цілком можливо, у когось виникне думка — оскільки ЧВ буде 100 %, отже, можна відновити весь податковий кредит за цим об’єктом? Поспішаємо застерегти від таких дій: об’єкт все ж таки брав участь у неоподатковуваних операціях, а отже, повноцінного податкового кредиту за ним бути не повинно.

Тому вважаємо, що ті об’єкти, які придбані в період з 01.01.2015 р. по 30.06.2015 р., мають брати участь у перерахунку тільки один раз — за підсумками 2015 року. Більше жодних перерахунків за ними не буде. При цьому, на нашу думку, додаток Д7 потрібно було подати до декларації тільки за грудень 2015 року і січень 2016 року.

У листі, що коментується, викликає здивування суперечність: з одного боку, автори листа відповідають на запитання про перерахунок необоротних активів, придбаних і введених в експлуатацію у 2012 — 2014 рр. Звідси можна зробити висновок, що податківці також солідарні з викладеною нами позицією (лише такі необоротні активи братимуть участь у трирічному перерахунку).

З іншого — остаточний висновок листа не робить розподіл об’єктів на придбані до 01.01.2015 р. і після цієї дати. А це начеб передбачає, що придбання першого півріччя 2015 року також повинні проходити через трирічний перерахунок. Сподіваємося, що ми маємо справу просто з важкомовністю авторів документа. Адже двох думок тут бути не може. Інакше платник податків повністю відновить податковий кредит, а це неправильно.

Інша справа, що гіпотетично можна було б діяти аналогічно до п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і відновити податковий кредит, що припадає на балансову (залишкову) вартість об’єкта станом на початок періоду, в якому сталася така операція*, як того вимагає п. 189.1 ПКУ. Це було б справедливіше.

* Мабуть, має йтися про період переведення об’єкта з частково оподатковуваної діяльності в повністю оподатковувану.

Але, на жаль, цей пункт нам не підходить, адже він говорить про переведення необоротних активів з повністю неоподатковуваної діяльності у використання частково в оподатковуваних, частково в неоподатковуваних операціях (або повністю в оподатковуваних операціях). А у нас якраз зворотна картина. Причому для необоротних активів, що беруть участь одночасно в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності, передбачено свої довгограючі перерахунки, і виконувати слід саме цю норму (тобто за п. 42 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). На жаль, вона не дає підстав ані проводити подальші перерахунки, ані відновити податковий кредит.

До речі, звертаємо увагу ще на один нюанс: термін «придбання» до 01.07.2015 р., використаний у п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, податківці розуміють не тільки як оприбутковування об'єкту чи його введення в експлуатацію до цієї дати. Головне значення вони надають моменту формування податкового кредиту, а це могло статися і при перерахуванні передоплати (лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23012/6/99-99-19-03-02-15).

Нехай ця позиція не зовсім відповідає букві п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (там ідеться про початок використання (введення в експлуатацію)), але вона цілком відповідає ідеї самого перерахунку, тому тут, мабуть, варто з ними погодитися.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі