(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 22
  • № 21
  • № 20
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2016/№ 23

Додаток РI: заповнюємо, навіть якщо в результаті «0»

Підкажіть, будь ласка, чи потрібно заповнювати додаток РI платнику податку на прибуток, який коригує бухгалтерський фінансовий результат на різниці, передбачені розд. III ПКУ, якщо в результаті розрахун ку сума цих різниць становить «0»? Чи варто подавати уточнюючий розрахунок, якщо такий платник подав порожній додаток PI?

Навіть якщо в результаті розрахунку різниць, передбачених ПКУ, їх сума становить «0», заповнювати додаток PI все одно потрібно. Порожній додаток PI, поданий за наявності показників, які мають бути в ньому відображені, — це, безумовно, помилка, яку слід виправити шляхом подання уточнюючого розрахунку. Утім, у разі невиправлення, максимум, що загрожує підприємству, — це адміністративний штраф за порушення порядку ведення податкового обліку, передбачений ст. 1631 КпАП. Хоча можна припустити, що податківці «придумають» і серйозніші наслідки. А тепер про все детальніше.

Необхідність заповнення додатка PI, навіть якщо результат за різницями становить «0», а отже, не впливає на об’єкт оподаткування, обумовлений вимогою п. 49.2 ПКУ. З нього випливає, що

декларувати необхідно не тільки показники, що впливають на об’єкт оподаткування, а й показники, що підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ

У свою чергу, норми ПКУ вимагають відкоригувати бухгалтерський фінансовий результат на всі передбачені ним різниці. А порядок відображення цих різниць у звітності врегульовано чинною формою декларації з податку на прибуток, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

Зокрема, форма додатка РI декларації з податку на прибуток передбачає необхідність відображення в ньому не тільки підсумкового результату, отриманого при розрахунку всіх «податкових» різниць, а й усіх показників, які на такий результат впливають. А отже, платник, який повинен коригувати бухгалтерський фінансовий результат на різниці, передбачені ПКУ, зобов’язаний заповнювати додаток РI незалежно від того, який результат вийде при їх розрахунку.

Якщо ж такий платник подав порожній додаток PI за наявності показників, що мають бути в ньому відображені, він, безумовно, допустив помилку, яка має бути виправлена шляхом подання уточнюючого розрахунку. Цього вимагає п. 50.1 ПКУ.

Утім, за невиправлення такої помилки в ПКУ відповідальності не передбачено. Максимум, що загрожує підприємству в цьому випадку, — адміністративний штраф за порушення порядку ведення податкового обліку, передбачений ст. 1631 КпАП.

Але потрібно бути готовим і до більш несподіваного повороту. При перевірці податківці цілком можуть «пригадати» про невідображені різниці, що збільшують об’єкт оподаткування, але при цьому «забути» про різниці, що його зменшують. Адже раніше на практиці вони часто «грішили» вимогою відобразити дохід, не визнаючи при цьому витрати, з цим доходом пов’язані. Тож і тут вони можуть дотримуватися аналогічної позиції. Тому, на наш погляд, уточнюючий розрахунок все ж таки краще подати.

додаток РI додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті