Тут і зараз. Люди занадто часто втікають від сьогодення: тривожачись і обмірковуючи майбутнє, засмучуючись і шкодуючи за минулим. У результаті ми ігноруємо ту саму «мить між минулим і майбутнім», яка і називається життям. Захотілося втекти від актуальної ситуації? Радикальний спосіб повернути себе до неї — згадати, що будь-яке життя має завершення. Іноді ми живемо немов на чернетку, забуваючи про те, що часу щось зробити у нас не так уже й багато. Тоді достатньо просто згадати, що рано чи пізно нас чекає зустріч з «нічим» і нам потрібно встигнути зробити найважливіше. Екзистенціальні психологи вважають, що саме усвідомлення смерті наповнює життя сенсом. Є навіть така вправа — потрібно уявити, що ви живете останній день, так яскраво-яскраво собі уявити, а потім відповісти чесно всього на одне запитання — і що б я цього дня робив?
Ну і, звичайно, замість того, щоб утікати від сьогодення, краще спробувати подивитися на ситуацію і подумати, що вона дає.
Спирайтеся на емоції. У сучасному суспільстві заведено пригнічувати переживання. Адже насправді — емоції маркірують наші бажання, вони показують, як потреба пов’язана з предметом її задоволення. Голодні — відчуваєте дискомфорт, помітили тортик — інтерес до нього і прагнення наблизитися, хтось став між вами і тортиком — злитеся, їсте тортик — тішитеся, попоїли — почуваєтеся задоволеним. Варто прибрати з цієї схеми емоції, і ви рухатиметеся у процесі задоволення потреб на дотик.
Коли ми наголошуємо на необхідності опертя на емоції, то зовсім не стверджуємо, що потрібно виражати їх усім і кожному у випадковій формі. Нас цікавить зараз не стільки вираження, скільки усвідомлення — помічаючи емоції, ми розуміємо, чого хочемо, отримуємо енергію для дії. Один знайомий автора зробив чудовий проект — просто розсердився на свого партнера і переробив його роботу.
Як казав Ф. Перлз: «Дозвольте світу справити враження на вас». І тоді не лише ваша робота, а й ваше життя наповняться азартом, творчістю, натхненням. Звертайте увагу на позитивні моменти у своїй роботі та житті, нехай вони будуть наймізерніші, але ж такі приємні. «А що коли я відчуваю негатив»? — може запитати хтось. Пам’ятайте: по-перше, будь-які негативні переживання показують, що потрібно змінити, а по-друге, навіть неприємний досвід — це досвід, і він вам обов’язково стане в пригоді!
Вибирайте. Коли людина усвідомлює, чого хоче, у неї з’являється чудова можливість — робити вибір. Ж.-П. Сартр писав: «Важливо не те, що зробили з мене, а те, що я сам зробив із того, що зробили з мене». Насправді, щаслива людина — це та людина, яка робить те, що побажає, а те, чого не бажає, не робить.
Вже сама по собі можливість вибору творить дива. Авторові відома безліч прикладів, коли його знайомих, друзів або клієнтів уже сама ідея того, що вони самі обирають, як їм жити, наповнювала енергією і натхненням. Одна річ, коли людина вимушено доглядає за тяжкохворою мамою. Зовсім інша, коли вона сама обирає робити це, просто тому, що по-іншому не може, тому, що любить її. Що змінюється? Змінюється сенс! Адже йдеться про одну й ту ж людину, але на різних етапах оволодіння самомотивацією. Зробивши вибір, ми наповнюємо своє життя сенсом.
Зсуньте мотив на ціль. Що за страшне висловлювання? Це чудовий психологічний механізм, суть якого надзвичайно проста — у процесі діяльності щось спочатку зовсім нам непотрібне, нудне, стає цікавим. Згадайте (у кого таке було, звичайно), як ви починали з примусу читати який-небудь твір зі шкільного списку літератури на літо. А потім, раптом зачитавшись, знаходили в ньому багато цікавого і корисного для себе. Але ж цей пошук цікавого можна здійснювати й свідомо.
У будь-якій найважчій справі, у найскладнішій ситуації є щось потрібне, що ви отримуєте. Працюючи з вимушеними переселенцями, близькі яких залишилися в зоні АТО, ми постійно стикалися з тривогою, жалем, страхом. Намагатися побудувати нове життя, спираючись на ці емоції, дуже складно. Але для того, щоб у цих людей з’явилася мотивація, потрібно було лише показати, що разом з негативними переживаннями у них є й багато позитивних: турбота, тепло, близькість. Таким чином криза — війна — стала рушійною силою встановлення більш щирих стосунків між рідними. До речі, коли вам особливо важко, згадайте про те, що будь-яка криза — це точка росту. Після неї обов’язково з’являється щось нове.
Захоплюйтеся різноманітним. Мотивів багато, але люди чомусь полюбляють упертися лобом у якійсь один і чекати, поки світ під них не прогнеться, як заповідав А. Макаревич. Світ, щоправда, дуже міцний горішок. Тому краще, якщо ваше життя не крутиться тільки навколо однієї сфери, наприклад, роботи. Якщо ви помітили, що так сталося, терміново шукайте щось іще цікаве: відпочинок, хобі, дружні або родинні відносини. Не дозволяйте мотиву поглинати вас і висмоктувати життєві сили.
Якщо у вашому житті багато хорошого і цікавого, то невдачу в роботі легко пережити. І навпаки, коли займаєшся улюбленою справою, то сімейні негаразди бачиш інакше. Але уявіть-но, що для людини її робота — справа усього життя. Вона не мала інших занять, крім роботи. І тут її раптом звільняють... Причина? Та хіба їх мало? Директорському синкові місце знадобилося, наприклад. Що буде з такою людиною? Апатія і депресія ще не найстрашніші слова у цьому списку. Та і взагалі, коли зрозуміли, що вас змагає втома, один із кращих способів самомотивації — змінити діяльність на деякий час, дехто навіть називає це відпочинком.
В. Франкл писав: «Щастя подібне до метелика. Чим більше ловиш його, тим більше воно вислизає. Але якщо ви перенесете свою увагу на інші речі, воно прийде і тихенько сяде вам на плече».
Що ж, друзі... Усе хороше колись закінчується. Добігла кінця і наша розмова. Керуйте своєю мотивацією, будьте автором свого життя. І не забувайте: «Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими».
P. S. Не дає спокою якесь психологічне запитання? Запитайте психолога-практика і прочитайте відповідь на сторінках газети «Податки та бухгалтерський облік». Пишіть на e-mail: a.zimovin@id.factor.ua
