Обпікшись на молоці, дмухаєш і на воду. Так поводяться практично всі платники ПДВ, які отримали ПН з помилками або порожніми реквізитами. А що вже говорити, якщо цей реквізит і зовсім новий?
Під табличною частиною ПН свої ініціали та прізвище зазначає особа, уповноважена на її виписку. Увага! Тепер у формі ПН (затвердженій наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307) додалося поле, в якому слід записати ще й реєстраційний номер облікової картки такої уповноваженої особи, тобто так званий ідентифікаційний код. Причому, якщо з релігійних причин уповноважена особа відмовилася отримати такий код і має про це відмітку в паспорті, то до цього поля слід вписати серію і номер її паспорта.
Одразу зауважимо, цей реквізит не є обов’язковим ( п. 201.1 ПКУ). Отже, покупцю, який отримав ПН без кода підписанта, хвилюватися про «збереження» ПК не варто.
Тим більше, що ПН навіть з помилками в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань, цілком годиться для віднесення суми ПДВ до ПК ( абзац дев’ятнадцятий п. 201.10 ПКУ).
Щоправда, податківці раніше чіплялися до підписів у ПН, якщо ЕЦП, що накладався при реєстрації в ЄРПН, не належав особі, яка склала ПН. Проте такі причіпки у минулому: невідповідність підписів не може бути єдиною підставою для невизнання ПК за такою ПН (див. лист ДФСУ від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15, консультацію в підкатегорії 101.18 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с. 14).
Отже, якщо у вас на руках ПН без ідентифікаційного кода підписувача (уповноваженої особи), але вона успішно (!) пройшла реєстрацію в ЄРПН, то сміливо включайте суму ПДВ за нею до складу ПК.
