Питання про облік експедиторських послуг у єдиноподатника стосується в основному двох питань: (1) що є «експедиторським» доходом; (2) як ці послуги обкладаються єдиним податком. Розглянемо ці питання за чергою.
Що є доходом єдиноподатника-експедитора?
Із попередніх статей ви вже знаєте, що експедитор — це суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування ( ст. 929 ЦКУ; ст. 1 Закону № 1955).
Відтак, ми бачимо, що експедитор є класичним посередником. А отже правила, за якими визначається його дохід як єдиноподатника, слід шукати у нормах, прописаних для посередницьких операцій.
У ст. 292 ПКУ, яка визначає доходи єдиноподатника, така норма є. Ідеться про п. 292.4 ПКУ, у якому сказано, що
у разі надання послуг чи виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)
Як бачимо, спеціальна норма ПКУ достатньо чітко визначає, що є доходом експедитора. Вона навіть містить спеціальну згадку про договори транспортного експедирування.
Отже, сумнівів бути не може: для експедитора-єдиноподатника «єдиноподатковим» доходом є виключно його посередницька винагорода. Натомість транзитні кошти до доходів експедитора не включаються. З цього приводу у БЗ містяться відповідні консультації як для підприємців, так і для юросіб-єдиноподатників (див. БЗ, підкатегорії 107.04, 108.01.02). При цьому не має значення, проходять транзитні кошти через рахунок (касу) єдиноподатника чи ні.
Зауважте: це правило діє виключно для тих послуг, у яких єдиноподатник-експедитор виступає посередником. Справа в тому, що експедитор може якісь із послуг, що є предметом договору, надавати замовнику самостійно. Це випливає зі змісту ч. 1 ст. 929 ЦКУ і ст. 9 Закону № 1955. Якщо такі послуги мають місце, до доходу експедитора-єдиноподатника має бути включено всю вартість послуг, які згідно з договором надаються замовнику безпосередньо експедитором.
Розмір та дата доходу
Згідно зі ст. 931 ЦКУ розмір плати експедитору визначається договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 9 Закону № 1955 розмір плати експедитору та порядок розрахунків є істотними умовами договору транспортного експедирування. Тож розмір плати за послуги експедитора сторони зобов’язані встановити в договорі.
Клієнт зобов’язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити експедитору належну плату, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені останнім в інтересах клієнта для виконання договору транспортного експедирування (ст. 12 Закону № 1955).
Тобто договір транспортного експедирування чітко розмежовує: що є оплатою експедитору, а що є відшкодуванням витрат на оплату послуг третім особам. Відтак, розмір доходу експедитора — це розмір плати за його посередницькі послуги.
У низці ситуацій на практиці ще виникають проблеми з датою, на яку відображається дохід експедитора в податковому обліку. Адже договір може передбачати різні варіанти розрахунків.
Найбільш поширені варіанти — (1) плата за послуги перераховується експедитору окремо; (2) експедитор утримує суму винагороди з коштів, одержаних ним від замовника. При цьому ще й можливі часткові (пропорційні) перерахування грошових коштів від клієнта до експедитора.
Розглянемо декілька можливих варіантів розрахунків.
1. Клієнт здійснює основні розрахунки, оминаючи експедитора, а останньому перераховує тільки суму його винагороди. Тут усе для експедитора зрозуміло: єдиноподатковий дохід відображається на дату, коли надійшли гроші.
2. Клієнт здійснює основні розрахунки через експедитора, але суму винагороди перераховує окремим платежем. Принцип, аналогічний попередньому: дохід за свої послуги експедитор відобразить при надходженні коштів.
3. Клієнт перераховує експедитору усю суму експедитору одним платежем. А експедитор утримує із цієї суми свою винагороду, а потім перераховує решту перевізнику.
Якщо при цьому оплата надходить повністю — сума винагороди уключається у дохід експедитора на дату, коли йому надійшли кошти від замовника.
Якщо ж оплата надходить частково, суму винагороди логічно відображати у доходах на дату кожного часткового надходження від замовника коштів, у яких «сидить» частка винагороди експедитора. Але це в тому випадку, коли ви не застерегли у договорі, коли утримується експедиторська винагорода. А от якщо застерегти у договорі, що винагорода утримується тоді, коли надійшли усі часткові оплати, — дохід можна відображати і за фактом надходження останнього часткового платежу.
Тож загалом, визначаючи дату для відображення «єдиноподаткового» доходу, слід керуватися загальним правилом п. 292.1 ПКУ, яке пов’язує факт отримання доходу саме з надходженням коштів на рахунок чи в касу.
Наостанок нагадаємо: вільно надавати експедиторські послуги будь-кому можуть лише єдиноподатники третьої групи. Підприємці-другогрупники можуть надавати такі послуги тільки фізичним особам та/або іншим платникам єдиного податку ( п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Ну, а підприємцям з першої групи надавати експедиторські послуги — взагалі зась.
висновки
Доходом єдиноподатника-експедитора є сума його посередницької винагороди.
Розмір доходу єдиноподатника визначається у договорі транспортного експедирування.
Дохід відображається на дату, коли експедитору надійшли кошти від замовника.
