За даними ООН, щороку в усьому світі донори здають більше 81 млн доз крові. Це близько 36 тисяч літрів. Проте світова потреба у крові виникає щосекунди. Адже, незважаючи на сучасні досягнення у сфері науки і техніки, а також нові технології, повноцінного замінника людської крові досі не придумали.
Це означає, що врятувати людину, яка потребує переливання крові, може тільки інша, поділившись найкоштовнішим.
У більшості країн світу донорство є безоплатним. Проте, як заохочення добровольцям вручають сувеніри, надають легкі закуски, збільшують відпустку або додають зарплату. А в Японії, наприклад, донора готові пригостити морозивом, зробити масаж рук і навіть погадати на картах Таро.
Не відстає в цьому плані й наша країна — для українських донорів теж передбачено різні гарантії та пільги, причому не тільки соціальні, а й «трудові».
Почнемо з фактів. Правові основи донорства регулює Закон про донорство*. Згідно зі ст. 2 цього Закону донором крові може бути практично будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, у якого до цього немає протипоказань.
* Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.
Документом, що підтверджує статус донора, є посвідчення донора крові та/або її компонентів. Форму та порядок видачі цього документа затверджено постановою КМУ від 15.12.97 р. № 1407.
Пільги та гарантії, які повинен надати роботодавець для свого працівника-донора, установлено ст. 124 Кодексу законів про працю України і ст. 9 Закону про донорство.
Це:
— звільнення від роботи зі збереженням середнього заробітку в «донорські» дні;
— надання додаткового оплачуваного дня відпочинку за донорство;
— додаткові пільги за систематичне і безоплатне здавання крові;
— преференції для почесних донорів.
Як показує практика, найчастіше підприємства стикаються з ситуацією, коли працівник здає кров разово. Саме про таких працівників і пільги, що надаються їм, ми з вами зараз і поговоримо.
«Донорські» трудові гарантії
Звільнення від роботи. Працівника, який є або виявив бажання стати донором,
роботодавець звільняє від роботи у дні медичного обстеження та здавання крові та (або) її компонентів зі збереженням середнього заробітку за ці дні
Причому поширюється ця гарантія не тільки на основних працівників, а й на сумісників — як внутрішніх, так і зовнішніх.
А ось особи, які виконують для підприємства роботи (послуги) за договорами цивільно-правового характеру, у «прольоті». Їм «донорські» трудові пільги не належать.
Найчастіше день медичного обстеження і день здавання крові збігаються, тому працівника звільняють від роботи зі збереженням середнього заробітку на один день. Хоча, звичайно, інколи донорська процедура буває і тривалішою. Тоді працівника звільняють від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі ці дні. Причому не важливо, скільки часу йому фактично знадобилося, щоб пройти цю процедуру. Так, навіть якщо протягом першого дня він витратив усього лише три години, протягом другого — дві години, вважається, що він присвятив донорству всі два дні.
Додатковий оплачуваний день відпочинку. Після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів, у тому числі в разі здавання її у вихідні, святкові та неробочі дні, донор має право претендувати на додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (далі — оплачуваний день відпочинку за донорство). Причому цей день за бажання працівник може приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час протягом року після дня здавання крові. Так стверджує ч. 2 ст. 9 Закону про донорство.
Отримати грошову компенсацію замість дня відпочинку за донорство не можна, у тому числі і при звільненні
Начебто все просто і зрозуміло. Але як бути, якщо працівник, який здав кров, працює позмінно? Що робити, коли кров здавали у вихідний день або у відпустці? Читайте далі.
Особливі «донорські» ситуації
У день здавання крові працівник залучений до роботи. Якщо за погодженням з роботодавцем у день здавання крові донор був залучений до роботи, то за бажанням працівника-донора йому має бути наданий інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (ч. 3 ст. 9 Закону про донорство).
У цьому випадку роботодавець надає працівнику 2 дні відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку: перший — за той день, коли працівник замість звільнення був залучений до роботи (ч. 1 ст. 9 Закону про донорство), а другий — додатковий оплачуваний день відпочинку за донорство (ч. 2 ст. 9 Закону про донорство). За бажанням працівника ці дні також можуть бути приєднані до щорічної відпустки.
А ось якщо в день здавання крові донор вийшов на роботу з власної ініціативи, без погодження з роботодавцем, нехай нарікає сам на себе. Узяти інший день відпочинку замість цього дня він не має права. Йому належить тільки один-єдиний додатковий день відпочинку за донорство (див. лист № 76*).
* Лист Мінпраці від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11.
День здавання крові — вихідний день. Цей день працівнику не оплачується, і надається тільки один день відпочинку за донорство, що підлягає оплаті в розмірі середнього заробітку працівника-донора.
Працівник здає кров у період своєї щорічної відпустки. У цих умовах відпустка продовжується на відповідну кількість днів, витрачених на медобстеження і здавання крові (керівник підприємства видає відповідний наказ про продовження відпустки). Плюс до неї додається додатковий день відпочинку за кожен день донорства (див. ч. 4 ст. 9 Закону про донорство, листи № 76 і № 303**).
** Лист Мінпраці від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07.
Працівник здає кров у період перебування на лікарняному. Йому надають тільки додатковий оплачуваний день відпочинку за донорство. День, витрачений на медобстеження і здавання крові, іншим вільним від роботи днем не компенсується.
Це стосується також випадків, коли працівник здав кров у період перебування у навчальній відпустці, відпустці без збереження заробітної плати, соціальній відпустці.
Позмінна робота. Свої особливості існують при визначенні права працівника-донора на звільнення від роботи в день медобстеження і здавання крові, якщо він працює позмінно. Цікавими тут будуть роз’яснення Мінпраці, викладені в листах № 90* і № 76. Розглянемо їх.
* Лист Мінпраці від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10.
Наприклад, зміна працівника розпочинається:
— о 8:00, а кров він здає о 10:00 цього ж дня. За таких обставин працівник має бути звільнений від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку;
— о 20:00, а кров він здав до початку зміни о 10:00 цього ж дня. У цьому випадку працівник також має бути звільнений від роботи в цю зміну із збереженням середнього заробітку.
А якщо зміна працівника закінчилася о 8:00, а кров він здає о 10:00 цього ж дня, тобто вже після закінчення робочої зміни? За таких умов, на думку Мінпраці, день здавання крові для працівника є вихідним, тому не оплачується.
Така неоднозначна позиція Мінпраці зі звільненням від роботи залежно від того, до чи після зміни працівник здавав кров, є досить спірною. Адже час з моменту закінчення праці (зміни) до початку наступного робочого дня (зміни) може бути для працівника щоденним (міжзмінним) відпочинком, а не вихідним днем.
У такому разі, на наш погляд, логічніше було б цю ситуацію зі здаванням крові в день міжзмінного відпочинку розглядати як залучення працівника-донора до роботи в день здавання крові за погодженням з роботодавцем. Про те, які пільги передбачено Законом про донорство, якщо працівник залучається до роботи в день здавання крові, ми розповіли вище.
Медобстеження — у вихідний, але кров працівник не здавав. Працівнику, який у вихідний/святковий/неробочий день пройшов медобстеження, але за станом здоров’я або з технічних причин кров не здав, на жаль, зовсім нічого «не світить». Спроба не рахується. А тому в нього
не буде ані додаткового дня за донорство, ані іншого дня для відпочинку
Здавання крові декілька разів на рік. Ось такий герой — ваш працівник! ☺ У такому разі право на додатковий оплачуваний день відпочинку за донорство він має за кожен день здавання крові. Жодних урізувань цих днів або інтервалів між ними законодавство не встановлює. Єдина умова їх надання — наявність довідки за формою № 435/о (затверджена наказом МОЗ від 07.07.2003 р. № 301), виданої медустановою працівнику після кожного здавання крові.
При цьому використовувати додаткові дні донор може як «оптом», так і кожен окремо в будь-який час, але тільки протягом року після здавання крові. Після закінчення цього строку право на них втрачається.
Для інформації: згідно з п. 3.1 Порядку № 385** протягом року чоловіки можуть виступати донорами крові не більше 5 разів, а жінки — не більше 4 разів.
Тому скільки днів здавання крові у працівника на рік, стільки йому належить і оплачуваних додаткових днів відпочинку за донорство.
Розраховуємо «донорський» середній заробіток
Середній заробіток працівникам-донорам за дні, коли вони проходили медобстеження, здавали кров та/або її компоненти, додаткові дні відпочинку роботодавець виплачує за рахунок власних коштів.
Як у цьому випадку обчислити середній заробіток? Зробіть це відповідно до п. 2 Порядку № 100*** виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
*** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Такою подією буде день проходження медобстеження (здавання крові), день додаткового відпочинку зі збереженням середньої зарплати
Приклад 1. Працівник підприємства подав 18 травня 2016 року заяву про свій намір пройти медичне обстеження і здати кров 22 травня 2016 року. Згідно з цією заявою додатковий день відпочинку:
I варіант: надано працівнику 25 травня 2016 року.
Розрахунковий період: березень — квітень 2016 року. Заробітна плата, нарахована працівнику в розрахунковому періоді, — 12000 грн.
Кількість робочих днів у розрахунковому періоді становить:
22 + 21 = 43 (роб. дн.),
де 22 і 21 — кількість робочих днів у березні та квітні 2016 року відповідно.
Середньоденна заробітна плата за розрахунковий період:
12000 : 43 = 279,07 (грн.).
Сума оплати дня здавання крові (22 травня) і додаткового дня відпочинку (25 травня):
279,07 х 2 = 558,14 (грн.);
II варіант: приєднано до щорічної відпустки, що надається працівнику з 18 липня по 10 серпня 2016 року. Додатковий день відпочинку — 11 серпня 2016 року.
Сума оплати за день здавання крові — 279,07 грн. (див. I варіант).
Розрахунковий період, за який обчислюватимемо середньоденну зарплату для оплати додаткового дня відпочинку за донорство, — червень — липень 2016 року.
Припустимо, що в розрахунковому періоді працівнику нараховано зарплату в сумі 9142,86 грн. і відпускні за дні щорічної відпустки, що припадають на липень 2016 року, — 2831,50 грн.
Дні відпустки та суму відпускних викидаємо з розрахунку. Чому? Тому що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім виплат*, зазначених в абзаці першому п. 4 Порядку № 100, також не враховують виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо), і лікарняні ( абзац другий п. 4 Порядку № 100).
* Перелік таких виплат ви можете знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 34, с. 30.
Таким чином, кількість робочих днів у розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати для оплати додаткового дня відпочинку, що надається працівнику-донорові, становитиме:
20 + 11 = 31 (роб. день),
де 20 — кількість робочих днів у червні 2016 року;
11 — кількість робочих днів, відпрацьованих працівником у липні 2016 року до виходу у щорічну відпустку.
Середньоденна заробітна плата за розрахунковий період становитиме:
9142,86 : 31 = 294,93 (грн.).
Як бачимо, у другому варіанті сума оплати додаткового дня відпочинку працівника-донора дорівнює 294,93 грн.
Але щоб скористатися «донорськими» трудовими пільгами в повному обсязі, працівнику варто «підсуєтитися» і ще до початку донорської процедури «утрусити» зі своїм роботодавцем усі кадрові формальності.
Документальне оформлення
Безпосередньому здаванню крові передує медичне обстеження потенційного донора. У загальному випадку про своє рішення пройти медобстеження і здати кров (її компоненти) працівник зобов’язаний повідомити роботодавця.
Для цього працівник повинен подати роботодавцю письмову заяву не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження
Таку умову висуває ст. 14 Закону про донорство. На жаль, вона не уточнює, які саме дні тут потрібно брати до розрахунку — робочі чи календарні. На наш погляд, орієнтуватися варто все ж таки на календарні дні.
Приклад 2. Працівник вирішив пройти медобстеження і здати кров у п’ятницю 27.05.2016 р.
Останнім днем подання заяви про намір пройти медобстеження і здати кров буде понеділок 23.05.2016 р.
У заяві про намір потенційний донор повинен навести:
— конкретну дату медичного обстеження та здавання крові;
— дату використання додаткового оплачуваного дня відпочинку за донорство (про цей день ми поговоримо нижче). Її працівник обирає самостійно. За бажання цей день може бути приєднано до щорічної відпустки;
— зобов’язання надати документ, що підтверджує проходження донорської процедури.
Зауважимо, що таким підтвердним документом є довідка про надання донорам пільг (ф. № 435/о), видана за місцем проходження медобстеження і здавання крові після закінчення заходу.
На підставі заяви про намір працівника роботодавець видає наказ (розпорядження) про звільнення його від роботи і надання йому додаткового дня відпочинку.
Проте не кожне медобстеження завершується здаванням крові. Якщо працівник надав вам довідку за формою № 436/о (затверджена тим самим наказом, що й ф. № 435/о), це означає, що після проходження медичного обстеження (або з технічних причин) забір крові не відбувся (п. 2.8 Порядку № 385). У такому разі добровольцю гарантоване тільки звільнення від роботи в день медобстеження із збереженням за ним середнього заробітку. А ось права на додатковий день відпочинку він не має.
До речі, за місцем роботи, де працівник-донор працює за сумісництвом, він подає копії зазначених довідок. Очевидно, що, за аналогією з лікарняним, ці довідки мають бути засвідчені підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
Ми з вами розглянули ідеальний варіант. А тепер давайте поговоримо про ситуації, коли такої заяви може й не бути.
Статті 14 і 19 Закону про донорство дозволяють не подавати заяву про намір пройти обстеження і здати кров та/або її компоненти тільки у випадках, якщо:
— працівник, який вирішив здати кров, перебуває у відпустці або у відрядженні;
— кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому;
— кров здається у зв’язку з настанням надзвичайної ситуації на всій території України або в окремих її місцевостях (стихійного лиха, аварії, катастрофи, епідемії, епізоотії тощо). Формально сюди потрапляють і військові дії, що відбуваються в зоні АТО.
У таких законних випадках неподання заяви про намір стати донором за працівником зберігаються всі пільги та гарантії, передбачені Законом про донорство для випадків завчасного повідомлення, якщо, звичайно, він повідомить роботодавця про те, що здавав кров.
А якщо працівник не подав заяву про донорські наміри через незнання? Заборонити йому проходити медобстеження і здавати кров у робочий день (за деякими винятками — див. нижче) роботодавець не має права. Проте в цьому випадку день проходження медобстеження і здавання крові, якщо працівник цього дня не працював, йому виходячи із середнього заробітку не оплатять. Єдине, що «світить» такому донору — противнику канцелярських заморочок — додатковий оплачуваний день відпочинку за донорство. На це вказує Мінпраці в листах № 90 і № 76.
Отже, в інтересах працівника — самому поклопотатися про свої пільги і не ігнорувати подання заяви
Тепер — про ті випадки, коли роботодавець має право не відпустити працівника займатися донорством? Це випадки, коли відсутність донора на робочому місці у дні медобстеження і здавання крові може призвести до:
— загрози життю чи здоров’ю людей;
— невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку;
— істотного матеріального збитку чи інших тяжких наслідків.
За таких обставин адміністрація може запросто не відпускати донора для виконання благородної місії. Але щоб відмова не була голослівною, оформіть її у вигляді наказу, в якому зазначте причину, через яку працівник не може покинути робоче місце для медобстеження та здавання крові. Не забудьте з наказом ознайомити працівника під підпис.
Хочете знати, як «донорські» дні роботодавець позначає в Табелі обліку використання робочого часу? За допомогою літерного коду «ІН» або цифрового коду «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.
Ну ось, тепер ви в курсі, як діяти, якщо у вас працює працівник-донор. І хоча він не вимагає винагороди і вдячності за свій вчинок, підтримати його — обов’язок роботодавця. Тим більше, як бачите, це не становить великих труднощів.
висновки
- Керівник підприємства не має права перешкоджати прагненню працівників бути добровільними донорами і зобов’язаний дотримувати їх права.
- Працівника, який вирішив стати донором, роботодавець звільняє від роботи у дні медобстеження і здавання крові зі збереженням середнього заробітку за ці дні.
- Після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів донор має право претендувати на додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку.
- Якщо здавання крові припадає на вихідний (святковий або неробочий) день, працівнику цей день не оплачують і інший день відпочинку натомість не надають.
