Теми статей
Обрати теми

ПДВ при продажу арештованого майна

Ольховик Ольга, податковий експерт
Порядок обкладення ПДВ операцій з продажу майна, що перебуває в податковій заставі, у ПКУ* чітко не прописано. Тому питання про це часто непокоять наших читачів. Ось одне з них. Майно підприємства було передане в податкову заставу, а потім арештоване. Товарна біржа за дорученням контролюючого органу здійснила продаж цього майна. На яку дату в підприємства виникають податкові зобов’язання з ПДВ і на кого воно повинне скласти податкову накладну: на товарну біржу чи на покупця? Чи є в покупця такого майна право на податковий кредит? Давайте розбиратися.

податковий борг

* Податковий кодекс України.

Для того, щоб відповісти на поставлені запитання, необхідно як слід розібратися в суті кожної зі здійснених у цьому процесі операцій. Очевидно, все почалося з передачі майна в податкову заставу та його арешту. З них почнемо й ми.

Податкова застава та арешт майна

Про те, що таке податкова застава, ідеться у ст. 88 ПКУ. У податкову заставу передається майно платника податків, який має податковий борг, з метою забезпечення виконання ним своїх обов’язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави не вимагає письмового оформлення. Як правило, майно, що перебуває в податковій заставі, залишається в користуванні платника податків ( п. 92.1 ПКУ). Тому передача майна в податкову заставу не є постачанням товару в розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ і

ПЗ з ПДВ у момент виникнення права на податкову заставу не виникають

Крім того, майно платника податків, що перебуває в податковій заставі, може бути арештоване. Це можливо у випадку, якщо платник податків:

— порушує правила відчуження майна, що перебуває в податковій заставі ( п.п. 94.2.1 ПКУ);

— відмовляється від проведення перевірки стану збереження такого майна ( п.п. 94.2.6 ПКУ);

— не допускає податкового керівника до складання акта опису такого майна ( п.п. 94.2.7 ПКУ).

Незважаючи на те, що на реалізацію прав розпорядження або користування арештованим майном може бути накладена заборона (згідно з п. 94.5 ПКУ), ці права нікому не передаються. Та й фактична передача майна при арешті не відбувається, а тому при арешті майна постачання товару згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ також відсутнє. Отже, немає і об’єкта обкладення ПДВ.

Далі розглянемо порядок оподаткування продажу «арештовано-заставного» майна.

Продаж «арештовано-заставного» майна

У разі недостатності коштів у платника податків, який має податковий борг, контролюючий орган має право продати його майно, що перебуває в податковій заставі ( п. 95.1 ПКУ).

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торговельні організації ( п. 95.7 ПКУ).

У випадку, який ми розглядаємо, продаж, очевидно, був здійснений на цільовому аукціоні, організованому за поданням контролюючого органу на товарній біржі ( п.п. 95.7.3 ПКУ). Проведення таких аукціонів регулює Порядок № 571**. Саме в такому разі контролюючий орган укладає договір з уповноваженою товарною біржею, що здійснює дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах кращої цінової пропозиції (пп. 2.2, 3.1 Порядку № 571, п. 11 Порядку № 1244*). До такого договору додаються засвідчена контролюючим органом копія акта опису майна в податковій заставі та витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 3.1 Порядку № 571). А ось передача майна товарній біржі не відбувається.

** Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 571.

* Порядок зміни початкової ціни продажу майна платника податків, що перебуває в податковій заставі…, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1244.

Крім того, слід урахувати, що товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги з укладення біржових операцій, виявлення попиту та пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку

Про це йдеться у ст. 279 Господарського кодексу України, а також у ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.91 р. № 1956-ХII.

Тому при передачі права реалізації заставного майна товарній біржі постачання товару не здійснюється, а отже, і об’єкт обкладення ПДВ у підприємства не виникає. Правила «посередницького» п. 189.4 ПКУ тут застосувати не можна. До речі, податківці біржу посередником також не визнають (див. лист № 6972**).

** Лист ДФСУ від 02.03.2015 р. № 6972/7/99-99-19-03-02-15.

Після проведення аукціону протягом трьох днів між власником майна і покупцем укладається договір купівлі-продажу (п. 5.3 Порядку № 571). Передача майна та оплата за нього відбуваються у строки, установлені договором (пп. 5.4, 5.7 Порядку № 571). Саме на дату першої з подій за цим договором: передачі майна або оплати за нього у власника виникнуть зобов’язання з ПДВ.

Проте, майте на увазі: оплату покупець перераховує не власнику майна, а товарній біржі, яка у свою чергу (крім сум, використаних на покриття витрат згідно з договором) перераховує її на рахунки Держказначейства. Казначейство на підставі довідки, отриманої від контролюючого органу, перераховує кошти за призначенням (п. 4 Порядку № 1244).

Тоді про те, що розрахунки відбулися, повідомлять платника (п. 6 Порядку № 1244). Тобто платнику замість оплати надійде Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 566).

З урахуванням цього ПЗ з ПДВ при реалізації заставного майна на цільовому аукціоні виникнуть у власника такого майна на дату, що настала раніше:

— або на дату передачі майна покупцю за договором купівлі-продажу;

— або на дату отримання повідомлення про реалізацію майна від контролюючого органу.

На таку дату в загальному порядку підприємство складає податкову накладну на покупця і реєструє її в ЄРПН

Про те, що підприємство в такому разі повинне виписати податкову накладну на покупця (!) майна (а не на біржу), стверджують і податківці (див. лист № 6972). При цьому базу оподаткування визначають за загальними правилами: з урахуванням п. 188.1 ПКУ. Якщо покупець є платником ПДВ, на підставі такої податкової накладної він має право відобразити податковий кредит.

Приклад. Для погашення податкового боргу підприємства на цільовому аукціоні реалізовано сировину та матеріали за ціною 30000 грн. (у тому числі ПДВ – 5000 грн.). Собівартість реалізованих запасів – 19000 грн. Виручені на аукціоні кошти спрямовано в рахунок погашення податкового боргу.

В обліку підприємства ці госпоперації слід відобразити так:

Продаж майна в рахунок погашення податкового боргу

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Описано майно, що потрапило в податкову заставу

05

19000

2

Отримано повідомлення про реалізацію майна, що перебуває в податковій заставі

05

19000

3

Відображено реалізацію сировини та матеріалів

377

712

30000

4

Нараховано ПЗ з ПДВ (на покупця майна складено та зареєстровано ПН)

712

641

5000

5

Списано собівартість реалізованих запасів

943

201

19000

6

Погашено податковий борг

641

377

30000

Реєстраційний і гарантійний внесок для біржі

Ну і ще про один «біржовий» момент, уже, щоправда, у ланцюжку відносин біржі та учасників аукціону.

Як відомо, усі учасники аукціону сплачують товарній біржі реєстраційний (не більше 17 грн.) і гарантійний внесок (10 % початкової ціни лота) (п. 3.11 Порядку № 571).

Реєстраційний внесок є платою за послуги, що надаються товарною біржею. А тому така сума, у випадку якщо товарна біржа — платник ПДВ, є для неї об’єктом оподаткування. Отже, біржа в цьому випадку складе податкову накладну на учасника.

А ось гарантійний внесок платою за послуги, що надаються товарною біржею, не є. Адже він зараховується покупцю в рахунок ціни продажу майна (п. 5.4 Порядку № 571). А учасникам аукціону, які не стали переможцями, повертається (п. 3.17 Порядку № 571). Ураховуючи таку природу платежу і те, що товарна біржа, як зазначалося, не є в операції купівлі-продажу посередником, сума гарантійного внеску для неї не є об’єктом обкладення ПДВ. Схоже, що сьогодні з цим погодилися й податківці (див. лист № 6972). Хоча, нагадаємо, раніше вони наполягали на необхідності оподаткування гарантійних внесків товарною біржею (див. лист ДПСУ від 15.03.2012 р. № 7457/7/15-3417-16). Детальніше з історією питання можна ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 86, с. 26.

висновки

  • Операція передачі майна в податкову заставу, а також операція з арешту майна не є об’єктом обкладення ПДВ.
  • При передачі права реалізації заставного майна товарній біржі постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ не відбувається. Тому об’єкта обкладення ПДВ тут теж немає.
  • Операція продажу заставного майна на цільовому аукціоні здійснюється на підставі договору купівлі-продажу між власником майна і покупцем і є об’єктом обкладення ПДВ.
  • Податкові зобов’язання при продажу заставного майна на цільовому аукціоні виникнуть на дату, що настала раніше: або на дату передачі майна покупцю, або на дату отримання повідомлення про реалізацію майна від контролюючого органу.
  • Сума реєстраційного внеску, що надійшла товарній біржі від учасника, є платою за надані нею послуги. А тому підлягає обкладенню ПДВ (звичайно, якщо біржа є платником цього податку).
  • Сума гарантійного внеску, отримана товарною біржею від учасника, ПДВ не обкладається.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі