Вторсировина та єдиний податок
У п. 291.5 ПКУ* для єдиноподатників немає заборони на діяльність зі збирання відходів як вторсировини (і металобрухту в тому числі). Але не забудьте внести до ЄДР як мінімум код КВЕД згідно з ДК 009:2010 — «46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом». «Як мінімум» — бо якщо ви займаєтесь і такими операціями з поводження з відходами, як перевезення, зберігання, сортування, обробка (переробка), утилізація тощо, то не буде зайвим у ЄДР ще один код КВЕД — «39.00 Інша діяльність з поводження з відходами».
* Податковий кодекс України.
До речі, металобрухт — це теж різновид відходів, але порядок поводження з ним регулюється окремим Законом № 619**. Важливо зазначити, що сьогодні у ст. 4 цього Закону
** Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV.
уже немає вимоги про отримання ліцензії на діяльність із заготівлі металобрухту
До речі, якщо займатиметеся діяльністю з поводження з небезпечними відходами, то без ліцензії не обійтися.
Але окремі обмеження для металобрухтної діяльності все ж є. Зокрема, ви можете приймати тільки побутовий металобрухт, а в жодному разі не промисловий; приймання маєте оформляти актом приймання, в якому зазначати дані документа, що посвідчує особу здавальника, а також опис прийнятого брухту (і зберігати такий акт протягом 1 року).
Звертаємо увагу, що ч. третя ст. 6 Закону № 619 не забороняє вам оплачувати прийнятий побутовий металобрухт від фізосіб готівковими коштами. Хоча, зрозуміло, в такій справі цей закон — вам не помічник. Заготівникам не тільки металобрухту, а й будь-якої вторсировини з розрахунком готівкою слід знати, що такі розрахунки регулює Закон про РРО***. До нього ми і звернемося для відповіді на другу частину вашого запитання.
Аргументи для сміливих
Тривалий час існує позиція податківців, мовляв, оскільки при закупівлі вторсировини (і металобрухту в тому числі) у фізособи за готівку має місце розрахункова операція, то згідно зі ст. 3 Закону про РРО «металобрухтникам» слід проводити її через РРО, а решті «вторсировинників» — через КОРО з РК, як вимагає ст. 10 цього Закону. Але тут є декілька нюансів. При закупівлі відходів (вторсировини, брухту тощо) відбувається не «приймання від покупця готівкових коштів» (як чорним по білому написано у визначенні розрахункової операції зі ст. 2 Закону про РРО), а навпаки — видача готівкових коштів здавальнику відходів. Водночас така видача — це зовсім не «видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу)» — як настільки ж чітко написано в тому самому визначенні!
Інша справа, що в Положенні № 13**** (див. п. 1 розд. ІІІ) серед прикладів такої видачі тупо дописано «та в інших випадках». ☹ Безумовно, ці «інші випадки» все одно повинні стосуватися повернення грошей покупцю (нехай і не за повернений товар, а коли ціну товару зменшено після продажу, скажімо, у зв’язку з виявленим дефектом…). У будь-якому разі, виплату готівки суб’єктом-заготівником здавальнику вторсировини під цю норму не підсунеш!
**** Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 30).
Звідси напрошується висновок: розрахунки за прийняту вторсировину випадають зі сфери регулювання Закону про РРО. Отже, жодних фіскальних чеків чи розрахункових квитанцій видавати здавальнику сировини ви не зобов’язані.
Якщо не хочеш «бути героєм»…
Звісно, податківці категорично проти того сміливого підходу, який ми озвучили в попередньому розділі. На їх думку, якщо вже не РРО (який вони нав’язують заготівельникам металобрухту), то хоча б КОРО з РК (уготовані ними заготівельникам іншої вторсировини) ви все одно застосовувати зобов’язані. І просто так відмахнутися від цього не можна.
Як же бути, запитаєте ви? Пропонуємо вам декілька варіантів мирного співіснування з фіскалами.
Якщо ви вважаєте за краще, як-то кажуть, дмухати на воду, а отже, погоджуєтеся з віднесенням обговорюваної виплати до розрахункових (тобто «підРРОшних») операцій, тоді читайте далі.
Перше. Законодавство ( ст. 10 Закону про РРО плюс п. 19 спеціального Переліку, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336) дозволяє приймати від населення вторсировину (крім металобрухту) без РРО, але з РК та КОРО. Причому — без обмеження річного обсягу розрахункових операцій. Але «без обмеження» не взагалі, а саме в цілях застосування цього п. 19 Переліку № 1336, тому що…
Друге. Присвячений фізикам-єдиноподатникам п. 6 ст. 9 Закону про РРО укупі з п. 296.10 ПКУ дозволяють зокрема ФОП третьої групи не застосовувати РРО незалежно від обраного виду діяльності за умови, що обсяг його доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Порядок визначення доходу встановлено в п.п. 1 п. 292.1 ПКУ. І це, зрозуміло, аж ніяк не ті суми, що виплачуються фізособам — здавальникам вторсировини! У розрахунку безРРОшного критерію (1 млн грн.) бере участь саме сума доходу ФОП, відображеного у Книзі обліку доходів та його єдиноподатній декларації (див. лист ДФСУ від 18.12.2015 р. № 11834/Б/99-99-17-02-02-14; БЗ 107.04).
Таким чином, якщо ФОП третьої групи, який займається збором вторсировини (у тому числі — металобрухту), протягом календарного року не досяг «заповітного» 1 млн грн. доходу, то застосовувати РРО він узагалі не зобов’язаний. І, до речі кажучи, КОРО з РК теж.
А от якщо обсяг 1 млн грн. річного доходу досягнуто, то, на думку податківців (БЗ 109.02), застосовувати РРО він зобов’язаний, і п. 19 Переліку № 1336 його не рятує. Тобто варіант КОРО + РК, як стверджують податківці, тут не проходить… ☹
З нашої ж точки зору, зазначений вище п. 19 Переліку № 1336 не забороняє ФОП-єдиноподатнику, заготівельнику вторсировини (але не металобрухту!), який перевищив 1 млн доходу, — обійтися КОРО з РК. Проте, ураховуючи, з одного боку, жорстку позицію податківців з цього питання, а з іншого, дещо сумнівний нині статус самого Переліку № 1336, цей варіант (навіть для НЕметалобрухтників) не назвеш надійним…
Третє. Нарешті, якщо для вас на першому плані — феншуй ☺, то після перевищення критерію 1 млн грн. річного доходу просто застосовуйте РРО. Які б відходи ви не заготовлювали.
висновки
- Закон дозволяє ФОП третьої групи не застосовувати РРО незалежно від обраного виду діяльності за умови, що обсяг його доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
- Формально чинне законодавство дозволяє ФОП приймати від населення вторсировину (крім металобрухту) без РРО, але з КОРО та РК навіть після перевищення ним критерію річного доходу 1 млн грн. Але податківці непохитні: якщо критерій перевищено — РРО обов’язковий!
