Ми з вами вже з’ясували, що за роботу за трудовим договором найманому працівнику нараховується заробітна плата. А ось за виконану роботу (надані послуги) за ЦПД підрядника (виконавця) чекає винагорода.
Важливо! Сума заробітної плати в умовах нормальної тривалості робочого часу має бути не нижче встановленого законодавством рівня мінімальної заробітної плати*.
* В 2016 році вона дорівнює: у січні — квітні — 1378 грн., у травні — листопаді — 1450 грн., у грудні — 1600 грн.
Аналогічне правило діє і для відрядників. Тобто відрядні розцінки повинні встановлюватися так, щоб при виконанні місячної норми оплата праці працівника становила не менше мінімальної заробітної плати.
Водночас винагорода за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД не обмежена сумовими межами.
З виплатами визначилися. Час поговорити про їх оподаткування.
Єдиний соціальний внесок
Зарплата, що виплачується за трудовим договором, — це дохід, з якого справляють ЄСВ. Тут ми Америку не відкрили ☺.
А от
з винагороди за ЦПД справляють ЄСВ тільки в тому випадку, якщо такий ЦПД передбачає виконання робіт або надання послуг
Так, наприклад, винагорода за договором підряду потрапить до бази нарахування ЄСВ, а виплата за договором оренди — ні. Адже договір оренди хоча й належить до цивільно-правових, але не має ознак ЦПД, за яким виконуються роботи чи надаються послуги.
До речі, про базу нарахування ЄСВ. Страхувальник нараховує ЄСВ у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (далі — максимальна база). Її величина зараз дорівнює 36250 грн., а з грудня 2016 року збільшиться до 40000 грн.
З максимальною базою порівнюють загальну суму нарахованих застрахованій особі у звітному місяці доходів, з яких справляють ЄСВ. При цьому для цілей порівняння з максимальною базою:
— за трудовими договорами — лікарняні та декретні відносять до місяців, за які їх нараховано;
— за ЦПД, якщо строк виконання робіт (надання послуг) перевищує календарний місяць, — суму винагороди ділять на кількість місяців, за яку її нараховано ( ч. 2 ст. 7 Закону № 2464).
У загальному випадку, звичайні роботодавці нараховують ЄСВ на трудові виплати та на винагороду за виконані роботи (надані послуги) за єдиною ставкою —22%. А ось про особливі випадки та ставки ви дізнаєтеся з таблиці нижче.
І, звичайно ж, ми не можемо обминути вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати. Пам’ятайте: якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінзарплати, страхувальник розраховує ЄСВ як добуток розміру мінзарплати і ставки ЄСВ.
Цю вимогу необхідно застосовувати тільки за основним місцем роботи працівника. Причому з розміром мінзарплати слід порівнювати базу нарахування ЄСВ без вирахування винагороди за ЦПД за виконані роботи (надані послуги).
Це працює так. Якщо ЦПД на виконання робіт (надання послуг) укладено:
— з працівником підприємства, для якого це місце роботи є основним, то з розміром мінзарплати слід порівнювати загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, у тому числі й суму винагороди за ЦПД, що припадає на цей місяць. Якщо база нарахування ЄСВ менше мінзарплати, розраховуємо додаткову базу нарахування ЄСВ і з неї сплачуємо внесок;
— з працівником — зовнішнім сумісником або з непрацівником підприємства (сторонньою фізособою), то ЄСВ справляємо з фактичної бази нарахування ЄСВ. Жодні порівняльні розрахунки здійснювати не потрібно. Підстава для такого висновку: вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати слід виконувати щодо доходів, нарахованих працівнику за основним місцем роботи.
Зауважимо, що, як і раніше, вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати не потрібно виконувати при нарахуванні ЄСВ за пільговими ставками, відмінними від ставки 22 % (див. в таблиці на с. 11).
Майже брати-близнюки: ПДФО і ВЗ
ПДФО. Що об’єднує зарплату та винагороду? Єдина ставка ПДФО, що становить 18 %. Але базу оподаткування за такими доходами визначають по-різному (див. п. 164.6 ПКУ).
Так, до бази оподаткування:
— зарплата потрапляє зменшеною на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП), звичайно, якщо працівник мав на неї право;
— винагорода за ЦПД — у нарахованій сумі.
Чому так?
ПСП не застосовують до винагороди за ЦПД
Якщо у вас збірна солянка — ЦПД укладено з працівником підприємства, то:
— базу оподаткування зарплати та винагороди за ЦПД визначайте окремо;
— при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу винагороду за ЦПД не враховуйте.
ВЗ. Тут повна одноманітність. Ставка — 1,5 %. Її застосовують до нарахованих сум зарплати і винагороди за ЦПД, без жодних зменшень.
А тепер обіцяна таблиця зі ставками ПДФО, ВЗ і ЄСВ, які застосовують до сум трудової зарплати та винагороди за ЦПД ☺.
Ставки ПДФО, ВЗ і ЄСВ, що застосовуються до доходів у вигляді зарплати, нарахованої згідно з трудовим договором, і винагороди за ЦПД
| Страхувальники / податкові агенти | Зарплата | Винагорода за ЦПД | ||
| база оподаткування/справляння | ставки | база оподаткування/справляння | ставки | |
| ЄСВ | ||||
| 1.1. Підприємства (крім зазначених у пп. 1.3 і 1.4 цієї таблиці), самозайняті особи на доходи звичайних працівників | Нарахована зарплата в межах максимальної бази | 22 % | Нарахована винагорода в межах максимальної бази | 22 % |
| 1.2. Підприємства (крім зазначених у пп. 1.3 і 1.4 цієї таблиці) на доходи працівників-інвалідів | 8,41 % | 22 % | ||
| 1.3. Підприємства всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС* | 5,3 % | 5,3 % | ||
| 1.4. Підприємства та організації громадських організацій інвалідів* | 5,5 % — на доходи інвалідів; 22 % — на доходи інших працівників | 22 % | ||
| ПДФО | ||||
| 2. Підприємства та самозайняті особи | Нарахована сума зарплати, зменшена на суму ПСП (за наявності права на неї) | 18 % | Нарахована сума винагороди за ЦПД | 18 % |
| ВЗ | ||||
| 3. Підприємства та самозайняті особи | Нарахована сума зарплати | 1,5 % | Нарахована сума винагороди за ЦПД | 1,5 % |
| * Якщо в них кількість працівників-інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів дорівнює не менше 25 % суми витрат на оплату праці. | ||||
Закріпимо все на прикладах.
Приклад 1. Працівник прийнятий на роботу за трудовим договором. Згідно зі штатним розписом його оклад становить 1500,00 грн. Працівник подав роботодавцю заяву про застосування ПСП у звичайному розмірі в сумі 689,00 грн. ( п.п. 169.1.1 ПКУ).
Розрахуємо суму ПДФО:
(1500,00 - 689,00) х 18 : 100 = 145,98 (грн.).
Сума ВЗ, що буде утримана із зарплати працівника, становитиме:
1500,00 х 1,5 : 100 = 22,50 (грн.).
Визначимо суму ЄСВ:
1500,00 х 22 : 100 = 330,00 (грн.).
Таким чином, підприємство сплатить із зарплати працівника: ПДФО — 145,98 грн., ВЗ — 22,50 грн., ЄСВ — 330,00 грн.
Приклад 2. Підприємство уклало договір підряду з фізособою. Сума винагороди за виконану роботу становить 1500,00 грн.
Розрахуємо суму ПДФО:
1500,00 х 18 : 100 = 270,00 (грн.).
Сума ВЗ, що буде утримана із зарплати працівника, становитиме:
1500,00 х 1,5 : 100 = 22,50 (грн.).
Визначимо суму ЄСВ:
1500,00 х 22 : 100 = 330,00 (грн.).
Виходить, що в цьому випадку підприємство з винагороди за ЦПД сплатить дещо більшу суму податків, а саме ПДФО — 270,00 грн., проти 145,98 грн., як у випадку з трудовим договором.
Як бачите, не завжди ЦПД дозволяє зекономити на податках. Але в будь-якому разі вибір виду договору за вами.
висновки
- У загальному випадку і зарплату, і винагороду за ЦПД обкладають ПДФО за ставкою 18 %, ВЗ — 1,5 %, ЄСВ — 22 %.
- До бази обкладення ПДФО нарахована зарплата потрапляє зменшеною на суму ПСП (за наявності права на неї), а винагорода за ЦПД — у нарахованій сумі.
- Якщо строк виконання робіт (надання послуг) за ЦПД перевищує календарний місяць, для цілей нарахування ЄСВ винагороду за ЦПД ділять на кількість місяців, за яку її нараховано.
