Розбираємося з підставами
При підміні трудових відносин цивільно-правовими на перший план виходить ч. 3 ст. 24 КЗпП. Про що вона свідчить? Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, і повідомлення органу фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Зауважимо, що форму такого Повідомлення наведено в додатку до постанови КМУ от 17.06.2015 р. № 413.
Коли відносини з фізособою спочатку будувалися за принципом цивільно-правових, ніхто й не думав про ст. 24 КЗпП. Адже ЦПД — це зона дії ЦКУ. Про укладення ЦПД податківців повідомляти не потрібно.
Зараз, коли вчорашній виконавець/підрядник раптом перетворився на найманого працівника, вийшло, що роботодавець:
1) не видав наказ (розпорядження) про прийняття на роботу такого працівника. А отже працівник працював без укладеного трудового договору. При цьому форма договору (письмова або усна) значення не має;
2) не надіслав податківцям Повідомлення про прийняття на роботу до того, як допустити працівника до роботи.
Що за це «світить»? Не мало не багато:
— фінансові санкції, що накладаються на роботодавця згідно зі ст. 265 КЗпП;
— притягнення до адміністративної відповідальності для посадових осіб підприємства згідно з КпАП;
— кримінальна відповідальність для посадових осіб за ст. 172 ККУ.
Почнемо з фінансової та адміністративної відповідальності. Заходи такої відповідальності залежно від виду вчиненого порушення представимо в таблиці.
Фінансова та адміністративна відповідальність за порушення трудового законодавства
Порушення | Міра відповідальності | |
Фінансова (на роботодавця) | Адміністративна (на посадових осіб та підприємців) | |
1. Допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) | Штраф у розмірі 30 мінзарплат, установлених законом на момент виявлення порушення (зараз 43500 грн., а з грудня 2016 року збільшиться до 48000 грн.) за кожного працівника, щодо якого воно вчинено (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | Штраф у розмірі від 8500 до 17000 грн., а за повторне протягом року порушення — від 17000 до 34000 грн. (ч. 3 ст. 41 КпАП) |
2. Неповідомлення фіскального органу про укладення трудового договору | Штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати (зараз 1450 грн., а з грудня 2016 року збільшиться до 1600 грн.) (абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | Штраф у розмірі від 510 грн. до 1700 грн., а за повторне порушення протягом року, або порушення, вчинене щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одиноких батька, матері або особи, яка їх замінює та виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — штраф у розмірі від 1700 до 5100 грн. (ч. 1, 2 ст. 41 КпАП) |
Зауважте, на нашу думку, ч. 3 ст. 24 КЗпП установлено дві окремі умови, після виконання яких працівник може бути допущений до роботи.
Перша — видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, що фіксує факт укладення трудового договору.
Друга — надіслання податківцям Повідомлення про прийняття на роботу.
Погоджуються з нами й суди (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 79, с. 9). За порушення кожної з цих умов ст. 265 КЗпП і ст. 41 КпАП передбачено санкції (див. в табл. вище).
Але у фахівців Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) із цього приводу інша точка зору. Вони не вбачають у ч. 3 ст. 24 КЗпП двох окремих умов, вважаючи, що і наказ про прийняття на роботу і Повідомлення — це етапи укладення трудового договору (див., наприклад, листи Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16, від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15). А оскільки порушення одне — неукладення трудового договору, то роботодавцю та його посадовим особам загрожують тільки санкції, передбачені в п. 1 нашої таблиці (див. с. 28).
Зауважте! У ситуації з підміною трудових відносин цивільно-правовими така позиція фахівців Держпраці порушнику тільки на руку!
Ну й декілька слів про кримінальну відповідальність. Її передбачено ст. 172 ККУ за грубе порушення законодавства про працю.
А «на солодке» давайте поговоримо про те, хто може притягнути роботодавця до відповідальності згідно зі ст. 265 КЗпП і ч. 1—3 ст. 41 КпАП.
Кого боятися
Контроль за дотриманням законодавства про працю — вотчина Держпраці! Чи означає це, що вони «головні штрафувальники» за ст. 265 КЗпП і ч. 1—3 ст. 41 КпАП? І так і ні. Заінтригували? Дивіться самі.
Накладати фінансові санкції за ст. 265 КЗпП мають право інспектори Держпраці:
— за результатами планової або позапланової перевірки на підставі винесених постанов;
— без проведення перевірки на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботи без оформлення трудового договору (ч. 5 ст. 265 КЗпП). Таке можливе, коли до суду звернулася особа, чиї трудові права було порушено.
Штраф слід оплатити протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення.
А ось адмінштрафи згідно з ч. 1—3 ст. 41 КпАП — результат спільної роботи Держпраці та суду. Протоколи за такими порушеннями складає також Держпраці (ст. 255 КпАП). Але
розгляд подібних справ і, власне, накладення штрафу — компетенція місцевих судів загальної юрисдикції
Це прямо передбачено ст. 221 КпАП.
Зауважте! Строк давності, протягом якого винна особа може бути притягнена до адмінвідповідальності, визначено ч. 2 ст. 38 КпАП. Цей строк залежить від виду порушення: триваюче воно чи разове. Допуск працівника до роботи без укладення трудового договору і надіслання Повідомлення фіскалам — це триваюче правопорушення. Отже, стягнення може бути накладене не пізніше ніж через 3 місяці з дня виявлення правопорушення. Якщо порушення було виявлене при перевірці Держпраці, то днем виявлення буде день складання відповідного протоколу Держпраці.
Адмінштраф має бути сплачено не пізніше 15 днів з дня вручення постанови про його накладення.
Як бачите, відповідальність «за підміну відносин» більш ніж істотна. Але мета цієї статті — не змусити вас відмовитися від ЦПД, а націлити на правильне оформлення цивільно-правових відносин.
висновки
- Підміна трудових відносин цивільно-правовими може обернутися для порушника серйозними штрафами. Виявити таку підміну може при перевірці Держпраці.
- Накладати фінансові санкції згідно зі ст. 265 КЗпП мають право інспектори Держпраці. Притягнути до адмінвідповідальності за ст. 41 КпАП може тільки суд.