Ви вже знаєте, що винагороду за ЦПД, за яким виконувалися роботи (надавалися послуги), уключають:
1) до бази справляння ЄСВ (див. абзац перший п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Зауважте, ця база має максимальну величину — 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний місяць (зараз 36250 грн., а з грудня 2016 року — 40000 грн.). На все, що понад цю величину, ЄСВ не нараховують.
Причому, якщо строк виконання робіт (надання послуг) за ЦПД перевищує календарний місяць,
для цілей нарахування ЄСВ, у тому числі й для порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ винагороду за ЦПД ділять на кількість місяців, за яку її нараховано
Цю вимогу прописано в ч. 2 ст. 7 Закону № 2464.
Розмір ЄСВ у частині нарахувань на суму винагороди за ЦПД для звичайних роботодавців — 22 %;
2) до бази оподаткування ПДФО і ВЗ ( п.п. 164.2.2, п.п. 1.7 п.п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Винагороду фізособи за ЦПД обкладають ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %.
Давайте використаємо умови з питання нашого читача і припустимо, що акт виконаних робіт було підписано сторонами 30 листопада 2016 року. Вартість робіт становила 70000,00 грн.
Тепер розрахуємо суми ЄСВ, ПДФО і ВЗ, які підприємство повинне буде перерахувати до бюджету із суми винагороди за ЦПД.
Оскільки строк виконання робіт припадає на два місяці: жовтень і листопад, для порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ винагороду, нараховану за ЦПД, ділимо на 2 місяці:
70000,00 : 2 = 35000,00 (грн.).
Оскільки дохід фізичної особи у вигляді розподіленої винагороди в жовтні 2016 року (35000,00 грн.) і листопаді 2016 року (35000,00 грн.) не перевищив розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діє в цих місяцях (див. вище), то ЄСВ справлятиметься в повному обсязі.
Визначимо ЄСВ у частині нарахувань:
— з частини винагороди, що припадає на жовтень 2016 року:
35000,00 х 22 : 100 = 7700,00 (грн.);
— з частини винагороди, що припадає на листопад 2016 року:
35000,00 х 22 : 100 = 7700,00 (грн.).
Загальна сума нарахованого в листопаді ЄСВ становитиме 15400,00 грн. (7700,00 грн. + 7700,00 грн.).
Розрахуємо суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету із суми винагороди:
70000,00 х 18 : 100 = 12600,00 (грн.).
Сума ВЗ дорівнює:
70000,00 х 1,5 : 100 = 1050,00 (грн.)
Отже, із суми винагороди, нарахованої фізособі в листопаді 2016 року за два місяці роботи за ЦПД (70000,00 грн.), підприємство сплатить до бюджету ЄСВ у сумі 15400 грн., ПДФО — 12600,00 грн., ВЗ — 1050,00 грн. Загальна сума «трудових» податків — 29050,00 грн.
А ось якби роботи за ЦПД виконувалися один, а не два місяці, сума внеску до бюджету із суми винагороди у 70000,00 грн. була б відчутно нижча. Адже
у цьому випадку ЄСВ справлявся тільки з частини винагороди, що дорівнює максимальній величині 36250,00 грн.
І підприємству довелося б сплатити ЄСВ у сумі:
7975,00 грн. (36250,00 х 22 : 100) замість 15400,00 грн.
При цьому суми ПДФО і ВЗ залишаться незмінними. Тут зекономити не вийде.
Підіб’ємо підсумок? У разі «одномісячного» ЦПД безсумнівно виграє підприємство. Воно перерахує до бюджету меншу суму ЄСВ. Що стосується фізособи, яка виконує роботи за договором підряду, то з нею не все так однозначно. З одного боку, за виконану роботу «як би за один місяць» вона отримає таку саму суму винагороди, як і за «чесні два». Але з іншого боку, вона втратить місяць пенсійного стажу ☹.
Тому при скороченні в документах реального строку виконання робіт (надання послуг) за ЦПД сторонам договору слід зважити всі «за і проти» і прийняти те рішення, що влаштовуватиме обидві сторони.
А чи можна в акті виконаних робіт прописати, що роботи за ЦПД виконувалися один місяць (листопад), якщо договір було укладено в жовтні і в ньому не було зазначено періоду виконання робіт? За відповіддю звернемося до ЦКУ.
За загальним правилом ЦПД набирає чинності з моменту його укладення. Це прямо передбачено ч. 2 ст. 631 ЦКУ. Тому, якщо сторони договору окремо не прописали в ньому, з якої дати підрядник приступить до виконання робіт, вважається, що він виконує роботи з дати укладення договору, зазначеної в самому договорі (у вигляді дати підписання поряд з підписами сторін, дати договору перед преамбулою або дати укладення договору, визначеної в самому тексті).
Якщо ж ви, щоб зменшити податкове навантаження, вирішили скоротити на папері строк виконання робіт до одного місяця, рекомендуємо «не винаходити велосипед», а скласти та підписати з підрядником доповнення до договору підряду. У доповненні зазначте конкретну дату, з якої ваш підрядник розпочав виконання робіт, і зазначте, що це доповнення є невід’ємною частиною договору підряду.
висновки
- У разі «одномісячного» ЦПД, винагорода за яким перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ, виграє підприємство. Адже воно сплатить меншу суму ЄСВ.
- Фізособі-підряднику не вигідно «стискати» ЦПД до місяця. Адже в цьому випадку вона жодної вигоди не отримує, але втрачає пенсійний стаж.
- За загальним правилом ЦПД набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не передбачено договором.
