Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців).
Базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами ( п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
Згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 у разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ. Дана законодавча норма щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати діє тільки за основним місцем роботи. Згідно з п. 12 частини першої ст. 1 Закону № 2464 основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Згідно з абзацом третім частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464, якщо фізична особа виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором, при цьому це не є основним місцем роботи фізичної особи, єдиний внесок нараховується на винагороду за цивільно-правовим договором незалежно від суми такої винагороди. У цьому випадку вимога щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не застосовується. Таким чином, роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.
Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором і тільки потім здійснюється порівняння із сумою мінімальної заробітної плати за місяць.
Якщо загальна сума буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
