(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 89
  • № 88
  • № 87
  • № 86
  • № 85
  • № 84
  • № 83
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2016/№ 90

«Нам всегда чего-то не хватает»*: облік нестач ОЗ і НМА

Після того, як ми розібралися із процедурою інвентаризації, переходимо до обліку її результатів. Починаємо із найбільш масштабних активів — основних засобів і нематеріальних активів.

* Вітас, «Опера № 1».

Оскільки ОЗ і НМА є необоротними активами, облік їх нестач буде схожим. Однак все ж облік нестач для цих активів буде дещо відрізнятися. Тому розглянемо їх окремо.

Облік нестач ОЗ

Причинами нестач ОЗ можуть бути: псування, руйнування, розкрадання, невідображення вибуття в обліку тощо.

У бухгалтерському обліку щодо об’єктів ОЗ, нестачу яких виявлено під час інвентаризації, керуються нормами П(С)БО 7. Так, згідно з п. 33 П(С)БО 7 якщо з будь-яких причин об’єкт ОЗ не відповідає критеріям визнання активом, його списують з балансу. Це стосується у тому числі і нестач. Тому

при виявленні нестачі ОЗ його вартість списується з балансу

Списання відображають такою кореспонденцією рахунків:

— Дт 131 «Знос основних засобів» — Кт 10 «Основні засоби» (на суму накопиченої амортизації об’єкта ОЗ);

— Дт 976 «Списання необоротних активів» — Кт 10 (на суму залишкової вартості списаного об’єкта).

Зауважте: переводити такі об’єкти на субрахунок 286 не потрібно. Адже їх вибуття не пов’язане з продажем.

Недоамортизовану частину ОЗ списують до складу інших витрат того звітного періоду, в якому було прийнято рішення про вибуття. Такий висновок випливає з пп. 7 і 29 П(С)БО 16. Тобто у нашому випадку — у періоді, коли було визнано нестачу за даними інвентаризації.

Одночасно суму збитку обліковують на забалансовому рахунку 072 — до встановлення винної особи і компенсації нею збитку.

Якщо об’єкт ОЗ переоцінювався і на субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» за цим об’єктом наявне кредитове сальдо — сума дооцінки списується проводкою Дт 411 — Кт 441. Це передбачено п. 21 П(С)БО 7.

У податковоприбутковому обліку малодохідники визначають оподатковуваний прибуток виключно за даними бухгалтерського обліку і не здійснюють жодних коригувань фінрезультату, передбачених розд. ІІІ ПКУ (за винятком від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих років).

А ось високодохідники при ліквідації ОЗ за підсумками звітного (податкового) періоду зобов’язані відкоригувати бухфінрезультат, а саме:

— збільшити його на суму залишкової вартості об’єкта ОЗ, визначену за бухгалтерськими правилами ( п. 138.1 ПКУ);

— зменшити його на суму залишкової вартості цього ж об’єкта ОЗ, визначену за податковими правилами, передбаченими ст. 138 ПКУ (п. 138.2 ПКУ).

Додаткові запитання виникають у тому випадку, якщо виявлено нестачу невиробничих ОЗ. Враховуючи виключні норми п.п. 138.3.2 ПКУ (заборона «податкової» амортизації), податківці, швидше за все, не дозволять високодохідникам показати «зменшувану» різницю в обліку з податку на прибуток. Хоча остаточної думки про «ліквідаційні» коригування за невиробничими ОЗ фіскали ще не сформували. Більш докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 81, с. 10.

Щодо ПДВ-обліку ситуація наступна. Податківці списання «недостатніх» об’єктів ОЗ розцінюють як використання не в господарській діяльності платника (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.02). У зв’язку з цим вони вимагають на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого сталося таке негосподарське використання ( п. 189.1 ПКУ). За такого підходу податкові зобов’язання потрібно нарахувати не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У зведеній ПН, яку складають на всі перехідні в «негосподарність» операції, з типом причини «13».

Однак, на наш погляд, у цьому випадку логічніше було б керуватися спеціальним «ліквідаційним» п. 189.9 ПКУ (ср. 025069200). Нагадаємо: ліквідацію ОЗ за самостійним рішенням платника розглядають як постачання виробничих або невиробничих ОЗ за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Але це правило не застосовується тоді, коли ОЗ ліквідовують у зв’язку зі знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника. Наявність обставин для такої ліквідації (наприклад, форс-мажорних обставин) доцільно підтвердити за допомогою сертифіката Торгово-промислової палати. Також ліквідація не розглядається як постачання тоді, коли платник надає податковому органу документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Такими документами можуть бути акт на списання ОЗ (ф. № ОЗ-3 та ф. № ОЗ-4) та висновок спеціальної комісії, створеної на підприємстві.

Далі, у випадку, коли на підприємстві виявлено нестачу ОЗ, слід з’ясувати причину такої нестачі. Якщо об’єкт ОЗ розбирали (знищували) і складали акт на таку дію, але не відобразили цей акт в обліку — це одна справа. У цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ нараховувати не потрібно.

А от якщо акта на розібрання немає і нестачу встановлено внаслідок того, що об’єкт ОЗ, наприклад, викрадено? У цьому випадку слід звернутися до правоохоронних органів. Якщо викрадення буде підтверджено відповідно до чинного законодавства — податкові зобов’язання на підставі п. 189.9 ПКУ податківці дозволяють не нараховувати. А от податкові зобов’язання на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, на їх думку, нараховуються, тому що викрадений ОЗ не може бути використано у господарській діяльності (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.02 і лист ДФСУ від 27.05.2016 р. № 11679/6/99-95-42-01-15).

Це думка податківців. А от на нашу думку, п. 198.5 ПКУ тут узагалі ні до чого: списаний об’єкт ОЗ вже використано у господарській діяльності. Тому у цій ситуації йтися може тільки про п. 189.9 ПКУ. І за цією нормою податкові зобов’язання не нараховуються, якщо крадіжку підтверджено відповідно до чинного законодавства.

Облік нестач НМА

Якщо виявлено нестачу об’єкта НМА, його вартість списується з балансу підприємства.

У бухгалтерському обліку вилучення з активів об’єкта НМА, нестачу якого виявлено під час інвентаризації, відображають такою кореспонденцією:

— Дт 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» — Кт 12 «Нематеріальні активи» (на суму накопиченої амортизації об’єкта НМА);

— Дт 976 — Кт 12 (на суму залишкової вартості списаного об’єкта НМА).

При цьому перед списанням об’єкта НМА, який уже експлуатувався, потрібно нарахувати амортизацію за поточний місяць. А вже потім визначати його залишкову вартість і списувати її на витрати ( п. 30 П(С)БО 8).

Якщо НМА переоцінювався і на субрахунку 412 «Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів» за ним наявна дооцінка, її списують проводкою Дт 412 — Кт 441 ( п. 3.6 Методрекомендацій № 1327).

У податковоприбутковому обліку малодохідники визначають оподатковуваний прибуток виключно за даними бухгалтерського обліку і не здійснюють жодних коригувань фінрезультату, передбачених розд. ІІІ ПКУ (за винятком тих, хто вирішив це робити з власної волі).

А високодохідники за підсумками звітного (податкового) періоду зобов’язані відкоригувати бухфінрезультат на «ліквідаційну» різницю, передбачену ст. 138 ПКУ, а саме:

— збільшити його на суму залишкової вартості об’єкта НМА, визначену за бухгалтерськими правилами ( п. 138.1 ПКУ);

— зменшити його на суму залишкової вартості цього самого об’єкта НМА, визначену за податковими правилами, передбаченими ст. 138 ПКУ (п. 138.2 ПКУ).

Тобто порядок податковоприбуткових коригувань є таким самим, як і у випадку зі списанням ОЗ.

У ПДВ-обліку при списанні НМА підприємство має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснена ця операція ( п. 189.1 ПКУ). Причина — негосподарське використання НМА ( п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). Адже

«ліквідаційна» норма п. 189.9 ПКУ стосується тільки ОЗ, а НМА ніяк не зачіпає

Оскільки можливості уникнути податкових зобов’язань (як у випадку з ОЗ) немає, а податківці наполягають на негосподарському використанні — нічого не залишається, як нарахувати податкові зобов’язання.

Нараховуючи податкові зобов’язання на залишкову вартість НМА, яких не вистачає, слід скласти зведену ПН з типом причини «13» не пізніше останнього дня звітного періоду.

І наостанок: і у випадку виявлених нестач ОЗ, і у випадку виявлених нестач НМА можливе встановлення винної особи. Якщо таку особу встановлено і вона відшкодовує збиток, це відображається в обліку проводками:

— Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 746 «Інші доходи» (на суму, що підлягає відшкодуванню підприємству);

— Дт 375 — Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» (на суму, що підлягає перерахуванню до бюджету).

Зауважте: останню проводку робимо тільки в тому випадку, коли в діях винної особи доведено умисел. Сума, що підлягає перерахуванню до бюджету, розраховується як різниця між сумою компенсації, яку відшкодовує винна особа, і балансовою вартістю активу. Крім того, до встановлення винної особи, як ми вже зазначали вище, сума збитку, завданого підприємству, обліковується на забалансовому рахунку 072.

Наостанок закріпимо наші знання щодо обліку нестач ОЗ і НМА практичним прикладом.

Приклад. На підприємстві в результаті інвентаризації виявлено нестачу комп’ютера (первісна вартість — 6000 грн., знос — 4500 грн.). Встановлено, що комп’ютер був викрадений, винну особу виявлено, вона погасила суму завданих збитків (2200 грн., визначено шляхом незалежної оцінки). У підприємства наявний документ від правоохоронних органів, який посвідчує викрадення комп’ютера.

Відобразимо зазначені операції в обліку.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

сума, грн.

1

Списано суму зносу комп’ютера

131

104

4500

2

Списано залишкову вартість комп’ютера

976

104

1500

3

Відображено суму збитків на забалансовому рахунку

072

2200

4

Нараховано дохід у сумі збитків до відшкодування винною особою

375

746

1500*

5

Нараховано суму обов’язкового платежу для перерахунку в бюджет

375

642

700

6

Відшкодовано суму збитків винною особою

301

375

2200

7

Списано суму збитків із забалансового рахунку

072

2200

* Податкові зобов’язання не нараховуються на підставі абзацу другого п. 189.9 ПКУ, адже платник подає податківцям документ від правоохоронних органів, який посвідчує викрадення комп’ютера. Податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ, на нашу думку, не нараховуються, але податківці вважають інакше.

Як бачите, особливих проблем облік нестач ОЗ і НМА не створює. Тож переходимо до обліку нестач ТМЦ.

висновки

  • Нестача ОЗ і НМА, виявлена за результатом їх інвентаризації, відображається в обліку як списання (ліквідація) таких активів.
  • Високодохідні платники при списанні ОЗ і НМА, яких не вистачає, зобов’язані здійснювати «ліквідаційні» коригування згідно з пп. 138.1, 138.2 ПКУ.
  • При списанні НМА, яких не вистачає, платник нараховує «компенсаційні» податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.
облік результатів, інвентаризація, основні засоби, облік нестач додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті