* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Отримане платником відшкодування збитків за пошкоджене/знищене майно підлягає обкладенню ПДВ на загальних підставах з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ
Погодьтеся, це щось новеньке. Раніше ми чули від податківців абсолютно зворотне. Більше того, роз’яснення, що суперечать наведеному висновку, діють і сьогодні (див. БЗ 101.02). В одному з них, говорячи про ПДВ-наслідки нестачі товарів, фіскали зазначають, що податкові зобов’язання (ПЗ) тут виникають при списанні товарів і тільки за умови, що при їх придбанні був відображений податковий кредит (ПК). Тобто ПЗ нараховуються внаслідок негоспвикористання активів згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. А ось відшкодування заподіяних збитків до виникнення ПЗ узагалі не призводить.
Про те, що відшкодування збитків не впливає на ПДВ-облік його отримувача, зазначено і в іншому роз’ясненні з цієї самої категорії — у ньому йдеться про ПДВ-наслідки розкрадання основних засобів (ОЗ). Ще два роз’яснення з БЗ 101.02 (про списання ТМЦ, у тому числі зіпсованих) тільки підтверджують: при псуванні/знищенні ТМЦ під ПДВ-оподаткування може потрапити тільки сама операція списання активів — якщо при придбанні був відображений ПК. Тобто необхідність нарахування ПЗ зумовлена виключно вимогами п. 198.5 ПКУ. При цьому операції псування/знищення ОЗ слід розглядати окремо, оскільки крім ПЗ за п. 198.5 ПКУ тут вони можуть виникнути і згідно з п. 189.9 ПКУ. Але компенсація вартості (як ТМЦ, так і ОЗ), отримана від винних осіб, ПДВ-наслідків не має.
У сьогоднішньому ж роз’ясненні запропоновано зовсім інший підхід до ПДВ-обліку псувань/знищень, що відшкодовуються. З нього випливає: необхідність нарахування ПЗ виникає у зв’язку з «поставним» характером цих операцій. Тобто ПЗ, на думку фіскалів, виникають згідно з п. 185.1 ПКУ.
Щоправда, не зрозуміло, постачання чого саме угледіли тут податківці. Причому, схоже, не знають цього й самі фіскали — адже в роз’ясненні вони «про всяк випадок» посилаються одразу на два підпункти п. 185.1 ПКУ («а» — постачання товарів і «б» — постачання послуг). А через це взагалі не зрозуміло, до чого вони хилять — до того, що операція списання-відшкодування — це одна оподатковувана операція, чи ці операції потрібно розділяти та обкладати ПДВ окремо.
На користь «роздільного» підходу свідчить той факт, що в роз’ясненні ідеться про майно в цілому, а про ПДВ-наслідки списання ТМЦ і ОЗ треба б говорити окремо. Крім того, з роз’яснення випливає, що «постачального» характеру операція набуває тільки за фактом отримання компенсації. А якщо операція списання-відшкодування — єдина, то першою подією завжди буде списання майна, а отже, про ПЗ на дату компенсації не повинно бути й мови.
Але не заглиблюватимемося. Оскільки будь-який з підходів не має під собою жодних законних підстав. Адже ані постачання товарів, ані постачання послуг згідно з п. 185.1 ПКУ при псуванні/знищенні майна (і тим більше, при отриманні компенсації!) не відбувається. Та й сама компенсація на «поставковість» операції ніяк вплинути не може (згідно з визначеннями з пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ). Тому, на наш погляд, оподатковувати операцію псування/знищення потрібно за правилами з БЗ 101.02. А ось з «придумуваннями», викладеними в сьогоднішньому роз’ясненні, погоджуватися не варто.
