«Арфы нет — возьмите бубен!»*: якщо винагороду за ЦП-договором виплатили товаром

* З к/ф «У бій йдуть одні «cтарики».

На щастя, до форм і способів оплати за договорами цивільно-правового характеру (далі — ЦПД) ЦКУ жодних вимог не висуває. Тому винагорода за такими договорами повинна виплачуватися фізособам у тому розмірі, у ті строки, у тому порядку і в тій формі, про які сторони домовилися між собою.

Ми ж домовилися!

Виплата винагороди за ЦПД може здійснюватися як у грошовій формі (у гривнях), так і в натуральній формі в рахунок погашення заборгованості за ЦПД, нарахованої раніше у грошовій формі.

Звичайно, більш «екзотичним» є другий варіант — з негрошовими виплатами. На ньому й зупинимося.

Порядок виплати винагороди за ЦПД у негрошовій формі такий:

— після підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) нараховують винагороду за виконані роботи (надані послуги) (кредит субрахунку 685). Розраховують, як завжди, усі утримання та нарахування на суму цієї винагороди (див. нижче);

— з підрядником (виконавцем) укладають окремий договір купівлі-продажу продукції (товарів, робіт, послуг);

— здійснюють залік суми винагороди «до видачі» у рахунок погашення заборгованості за реалізованою підряднику (виконавцю) продукцією (товарами), виконаними роботами (наданими послугами).

Таким чином, винагороду спочатку нараховують у грошовій формі, а потім у момент заліку зустрічних вимог вона перетворюється на негрошову виплату.

Оподаткування винагороди

ПДФО і ВЗ. Почнемо з головного правила. Якщо підприємство в рахунок погашення заборгованості за ЦПД, нарахованою раніше у грошовій формі, реалізує підряднику (виконавцю) продукцію, товари, роботи, послуги, то «натуральний» ПДФО-коефіцієнт воно не застосовує!

Пояснення тому просте — формулювання п. 164.5 ПКУ. У ньому зазначено, що «натуральний» коефіцієнт застосовують «при нарахуванні (наданні) доходів у будь-яких негрошових формах».

У цьому ж випадку жодні додаткові доходи у негрошовій формі в момент заліку зустрічних вимог не нараховують. Замовник (виконавець) фактично отримує дохід за раніше нарахованою винагородою.

До речі, суму винагороди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД обкладайте ПДФО за ставкою 18 %, а ВЗ — 1,5 %. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ такий дохід відображайте з ознакою доходу «102».

Проте майте на увазі:

якщо підприємство реалізує підряднику (виконавцю) товари зі знижкою, що перевищує звичайну, то в останнього виникає оподатковуваний дохід у вигляді суми такої знижки

Такий дохід-знижка до бази обкладення ПДФО повинен потрапити збільшеним на «натуральний» ПДФО-коефіцієнт. Адже його надають у негрошовій формі. Розмір такого коефіцієнта зараз — 1,219512.

А що з військовим збором? З ним у «негрошовому» випадку складається цікава ситуація. Дивіться.

Виходячи з роз’яснень податківців, ВЗ тут потрібно розраховувати від «чистої» суми індивідуальної знижки (див., зокрема, листи ДФСУ від 08.06.2016 р. № 12626/6/99-99-13-02-03-15 і від 20.11.2015 р. № 24759/6/99-99-17-02-01-15, а також консультацію в підкатегорії 103.25 БЗ). Тобто без її збільшення на «натуральний» коефіцієнт.

Проте, на наш погляд, дотримуватися цих рекомендацій на практиці безпечно, тільки якщо ви обзавелися відповідною індивідуальною податковою консультацією. Якщо ж у вас такої консультації немає, безпечніше утримувати ВЗ з суми доходу, нарахованого в бухобліку (із суми індивідуальної знижки, збільшеної на «натуральний» ПДФО-коефіцієнт).

Є ще одна ВЗ-проблема. Пов’язана вона зі сплатою збору. Оскільки дохід виплачується в натуральній формі, а застосування «натурального» ВЗ-коефіцієнта ПКУ не передбачено, у податкового агента немає джерела утримання ВЗ. Який же вихід?

У своїх усних консультаціях податківці пропонують домовитися з отримувачем такого доходу, щоб він вніс до каси (на поточний рахунок) підприємства суму ВЗ, що підлягає перерахуванню до бюджету.

У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ оподатковуваний дохід у вигляді суми знижки — додаткового блага відображайте з ознакою «126» з реєстраційним номером облікової картки платника податку — отримувача знижки, а в розділі II — у загальній сумі доходів, що обкладаються ВЗ.

ЄСВ. Тут усе прозоро. Суму винагороди за договором підряду (договором про надання послуг) уключаємо до бази справляння ЄСВ.

Ставка ЄСВ у загальному випадку дорівнює 22 %.

У таблиці 6 Звіту за формою № Д4 суму винагороди відображайте з кодом застрахованої особи «26», якщо, звичайно, ви як страхувальник не є підприємством або організацією всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

А ось сума індивідуальної знижки до бази справляння ЄСВ не потрапляє. Адже це і не трудова виплата, і не невиплата за ЦПД за виконані роботи (надані послуги).

Приклад. Підприємство-замовник за ЦПД на надання послуг перевезення нарахувало фізособі-виконавцю винагороду в сумі 1000 грн.

Виконавець побажав, щоб у рахунок належної винагороди йому видали товар, яким торгує підприємство.

Після утримання з нарахованої суми винагороди ПДФО і ВЗ фізособі видано товар вартістю 750 грн. (це звичайна ціна). Собівартість реалізованого товару — 650 грн.

Залишок винагороди виплачено грошима з каси підприємства.

Припустимо, що підприємство — неплатник ПДВ.

У своєму обліку ці операції підприємство відображає так, як показано в таблиці нижче.

Нарахування винагороди у грошовій формі, виплата — у натуральній

Ось, мабуть, і всі облікові нюанси виплати винагороди за ЦПД у негрошовій формі. Як бачите, усе дуже просто.

висновки

• Якщо підприємство в рахунок погашення заборгованості за ЦПД, нарахованої раніше у грошовій формі, реалізує підряднику продукцію, товари, роботи, послуги, то «натуральний» ПДФО-коефіцієнт не застосовується.
• Якщо підприємство реалізує фізособі-підряднику товари з індивідуальною знижкою, то сума такої знижки включається до оподатковуваного доходу цієї фізособи як дохід у вигляді додаткового блага.