висновок документа
Роботодавець не може бути звільнений від обов’язку виконання «інвалідного» нормативу, а також від відповідальності за його невиконання
На жаль, у питанні працевлаштування інвалідів Фонд їх соцзахисту продовжує гнути свою лінію — обов’язок з працевлаштування осіб з особливими потребами в рахунок «інвалідного» нормативу покладається виключно на роботодавця. Не виконав норматив — плати адмінгоспсанкції (АГС), передбачені ст. 20 профільного Закону України від 21.03.91 р. № 875-XII, незалежно від причин такого невиконання.
Утім, усе це ви дізнаєтеся з тематичного номера «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 67-68. Як і те, що ВСУ не настільки категоричний в «інвалідному» питанні. Він вважає, що обов’язок зі створення робочих місць для інвалідів та обов’язок займатися пошуком інвалідів для працевлаштування — це різні речі.
Якщо підприємство надіслало до Центру зайнятості інформацію про наявність вакантних місць, на які можуть бути прийняті інваліди (форма № 3-ПН), але той не направив необхідну кількість інвалідів для їх працевлаштування, то АГС за невиконання «інвалідного» нормативу до підприємства застосовуватися не повинні.
Але чиновники не задаються — сторону Фонду соцзахисту прийняла Держслужба зайнятості (ДСЗ).
Лист ДСЗ від 14.09.2016 р. № ДЦ-01-6415/0/616
висновок документа
Одне те, що роботодавець подав ДСЗ форму № 3-ПН, не можна вважати виконанням його обов’язку з працевлаштування фахівця з інвалідністю
А що ж, на думку ДСЗ, повинен робити роботодавець для виконання «інвалідного» нормативу? А ось що:
— забезпечувати для осіб з інвалідністю робочі місця з відповідною оплатою праці з урахуванням професійно-кваліфікаційного складу безробітних, зареєстрованих у ДСЗ;
— здійснювати підбір робочого місця працівникам на підприємстві, де настала інвалідність;
— приймати на роботу осіб з інвалідністю, які безпосередньо звертаються на підприємство за працевлаштуванням;
— пристосовувати робочі місця для інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда;
— у разі потреби створити спеціальні робочі місця за рахунок коштів Фонду соцзахисту інвалідів;
— здійснити замовлення на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю в разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у ДСЗ осіб з інвалідністю. Професійне навчання на замовлення роботодавця здійснюють центри профтехосвіти ДСЗ, центри профреабілітації інвалідів Мінсоцполітики та інші навчальні заклади;
— брати участь у заходах, які організовують центри зайнятості для роботодавців з метою підбору кандидатів на роботу: ярмарках, міні-ярмарках вакансій, презентаціях професій, зустрічах, з метою визначення потреб та обговорення перспектив.
І тільки якщо такі активні дії не принесуть результату, ДСЗ готова погодитися з тим, що роботодавець вжив усіх можливих заходів для працевлаштування громадян з інвалідністю.
Не нехтуйте цими рекомендаціями. І, звичайно ж, подавайте форму № 3-ПН. Це буде вам захистом, якщо справа щодо невиконаного «інвалідного» нормативу дійде до суду.
